номер провадження справи 34/46/20
09.06.2020 Справа № 908/434/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретареві судового засідання Махно О.О.,
розглянувши матеріали справи № 908/434/20
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)
до відповідача Бєляєва Олексія Володимировича , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 49 448,00 грн.,
за участю уповноважених представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" з позовною заявою б/н від 27.01.2020 (вх. № 494/08-07/20 від 19.02.2020) до відповідача Бєляєва Олексія Володимировича про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 19.06.2019 в сумі 49 448,00 грн., з яких 42 586,27 грн. - заборгованість за кредитом, 1274,27 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 1187,46 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 4400,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 51, 52, 530, 549, 598 - 609, 611, 634, 639, 1054, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2020 справу № 908/434/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.02.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків до 13.03.2020, включно.
10.03.2020 до канцелярії суду від позивача у справі надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, з описом вкладення на адресу відповідача у справі.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.03.2020 у справі №908/434/20 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 31.03.2020 об 11 год. 40хв.
31.03.2020 суд відкрив судове засідання з розгляду справи 908/434/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, судове засідання 31.03.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.
За наслідками судового засідання 31.03.2020, враховуючи що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 21.04.2020 об 11 год. 00 хв.
21.04.2020 суд продовжив судове засідання з розгляду справи 908/434/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, судове засідання 21.04.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.
За наслідками судового засідання 21.04.2020, суд продовжив строк розгляду справи №908/434/20 на строк дії карантину та оголосив перерву в судовому засіданні до 14.05.2020 об 11 год. 20 хв.
14.05.2020 суд продовжив судове засідання з розгляду справи 908/434/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з'явилися, судове засідання 14.05.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.
За наслідками судового засідання, у зв'язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 09.06.2020 о 10 год. 00 хв.
З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з'явилися, судове засідання 09.06.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що 19.06.2019 Фізичною особою-підприємцем Беляєв Олексій Володимирович (далі - Відповідач) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та Правил падання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті AT КБ «ПРИВАТБАНК» http://privatbank.ua та були затвердженні рішенням Правління ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", яке викладено у протоколі №10 від 09.02.2017. Таким чином, 19.06.2019 між Відповідачем та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено кредитний договір № Б/Н (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов. Позивачем було перераховано на поточний рахунок Відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн. Строк повернення кредиту становить 24.12.2019. Відповідач в обумовлені строки не погасив в повному обсязі заборгованість за договором перед позивачем, відповідний борг, який існує, має бути стягнутий з нього в судовому порядку. Заборгованість відповідача за договором становить 49448,00 грн. і складається з: 42586,27 грн. - заборгованість за кредитом; 1274,27 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов; 4400,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов; 1187,46 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов, яку позивач просить стягнути. Позивач просить позов задовольнити.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 17.09.2019 припинено підприємницьку діяльність Фізичної особи - підприємця Бєляєва Олексія Володимировича. Місце проживання - АДРЕСА_1 . Саме за цією адресою здійснювалось листування з відповідачем.
11.03.2020 судом направлено запит до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо Бєляєва Олексія Володимировича , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
17.03.2020 до суду надійшла відповідь на вказаний запит № 01-71/2950 від 11.03.2020, відповідно до якої інформація про місце реєстрації Бєляєва Олексія Володимировича відсутня.
Відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Договір укладено ФОП Бєляєвим Олексієм Володимировичем. Зняття ФОП Беляєва О.В. з 17.09.2019 з обліку суб'єктів підприємницької діяльності не впливає на підсудність справи господарському суду, оскільки спір виник з підприємницької діяльності відповідача.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
09.06.2020 судом винесено вступну та резолютивну частину рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши матеріали справи, суд
19.06.2019 Фізичною особою-підприємцем Бєляєвим Олексієм Володимировичем (далі - Відповідач) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та Правил падання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті AT КБ ''ПРИВАТБАНК" http://privatbank.ua та були затвердженні рішенням Правління ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", яке викладено у протоколі №10 від 09.02.2017.
Таким чином, 19.06.2019 між відповідачем, який станом на 19.06.2019 був зареєстрований як фізична особа - підприємець та у заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» зазначений також як фізична особа - підприємець, та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено кредитний договір № б/н (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.
Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - заява). Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.
19.06.2019, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою банку.
Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2,8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1. цього договору клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених у заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).
Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1. Умов.
Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).
Згідно з п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього Договору, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього Договору.
У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь- якого грошового зобов'язання позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у пункті 1.6. Заяви.
Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується.
Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.2.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Заборгованість відповідача за договором становить 49448,00 грн. і складається з:
42586,27 грн. - заборгованість за кредитом;
1274,27 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов;
4400,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов;
1187,46 гри. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.
Невід'ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови), розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет.
Підпунктом "в" п. 3.2.1.2.3.3 Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умов) банку надано право у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом Умов згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання угоди про кредитування із надсиланням клієнту сповіщення. У зазначену в повідомленні дату угоду про кредитування вважається розірваною. При цьому, в останній день дії угоди про кредитування клієнт зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання. Одностороння відмова від угоди про кредитування не звільняє клієнта від відповідальності за порушення зобов'язань.
Боржнику було направлено повідомлення від 28.11.2019 № J6JZPKUB03XH9, що у випадку непогашений простроченої заборгованості в сумі 17582,95 грн. у строк до 24.12.2019, кредитний договір буде розірваний починаючи з 25.12.2019, що підтверджується фіскальним чеком, списком згрупованих відправлень та описом вкладення до цінного листа від 08.12.2019.
Натомість свої зобов'язання за договором боржник не виконав, відповідь на повідомлення не надав, суму заборгованості не сплатив.
Таким чином, позивач звернувся до суду з позовними вимогами щодо стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 49448,00 грн., яка складається з: 42586,27 грн. - заборгованість за кредитом; 1274,27 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов; 4400.00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та .3.2.8.9. Умов; 1187.46 гри. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з такого.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
17.09.2019 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державною реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Згідно ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частиною 2 ст. 184 ГК України зазначено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтями 203-205, 207, 628, 629, 638, 639 Цивільного кодексу України встановлена насамперед презумпція правомірності правочину, а саме. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, вінвважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент переданий позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
19.06.2019, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою банку.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, суму заборгованості не сплатив.
Відповідачу було направлено повідомлення від 28.11.2019 № J6JZPKUB03XH9, що у випадку непогашення простроченої заборгованості в сумі 17582,95 грн. у строк до 24.12.2019, кредитний договір буде розірваний починаючи з 25.12.2019, що підтверджується фіскальним чеком, списком згрупованих відправлень та описом вкладення до цінного листа від 08.12.2019.
Сума заборгованості за кредитом складає 42586,27 грн.
Судом перевірено розрахунок заборгованості наданий позивачем, відповідно до якого станом на 22.12.2019 залишок поточної заборгованості за наданим кредитом складає 24 999,98 грн., залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом 17586,29 грн. Разом 42 586, 27 грн.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.
В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.
Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Суд зазначає, що в заяві на відкриття рахунку та приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 19.06.2019, підписаних сторонами, взагалі відсутні істотні умови договору: встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
З таких обставин суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (19.06.2019) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (19.02.2020), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачам Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17.
За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача: 1274,27 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов; 4400,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та п. 3.2.8.9.1. Умов; 1187,46 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов, задоволенню не підлягають.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Бєляєва Олексія Володимировича , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800) суму основного боргу у розмірі 42 586 (сорок дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 27 коп., судовий збір у розмірі 1 810 (одна тисяча вісімсот десять) грн. 31 коп.
3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1 274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 27 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 1187 (одна тисяча сто вісімдесят сім) грн. 46 коп. пені, 4 400 (чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 291 (двісті дев'яносто одна) грн. 69 коп. судового збору відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2020.
Суддя А.О. Науменко