Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"15" червня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/284/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.,
секретаря судового засідання Чухалової О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський молокозавод"
про стягнення 16281,05 грн
Процесуальні дії у справі.
ТОВ "Український папір" звернулося з позовом до суду про стягнення з ТОВ "Баранівський молокозавод" 16281,05 грн заборгованості за договором поставки №08/07-2 від 08.07.2016, з яких: 13166,38 грн основний борг, 2635,49 грн пеня, 479,18 грн 3% річних. Водночас заявлено вимогу про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Позивач зазначає, що підставою позовних вимог є порушення строків оплати за зобов'язанням з посиланням на ст. ст. 525, 530, 549, 612, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 23.03.2020 суд відкрив провадження за вказаною позовною заявою, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановив строк для подання заяв по суті справи.
Копії ухвали суду від 23.03.2020 направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення адресатам поштових відправлень (а.с. 153-154 у т. 2).
Від представників сторін не надходили заяви по суті справи. Також відсутні заперечення ТОВ "Баранівський молокозавод" щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Водночас немає клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
08.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український папір" (позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баранівський молокозавод" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №08/07-2 (а.с. 76-79 у т.1, далі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунках-фактурах, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним договором.
Загальна сума договору становить суму товару, отриманого по всім накладним протягом терміну дії даного договору (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 2.2. договору, ціни на товар формуються згідно прайс-листів постачальника, діючих і затверджених на момент складання замовлень.
У п. 3.1. договору визначено, що постачальник здійснює поставку товару покупцю згідно письмових замовлень покупця (у вигляді листів, факсимільних повідомлень тощо), складених на підставі прайс-листів постачальника, протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання замовлення покупця.
Пунктом 3.4. договору визначено, що під час приймання товару, уповноважений представник покупця зобов'язаний надати постачальнику оригінал довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Якщо поставка товару здійснюється централізовано - кільцевим перевезенням, покупець зобов'язаний повідомити постачальнику прізвища, імена, по батькові матеріально-відповідальних осіб, які уповноважені приймати товар, та надати зразки їх підписів, а також надати зразки печаток (штампів) структурних підрозділів, уповноважених на приймання товару за договором. Зазначена інформація надається покупцем у вигляді додатку до договору (генеральна довіреність). Якщо покупець своєчасно не вніс зміни в генеральну довіреність та не повідомив постачальника про зміну відповідальних осіб або зміну уповноважених структурних підрозділів, товар вважається прийнятим покупцем в повному обсязі та на покупця покладається відповідальність за збитки, спричинені неправомірним прийманням товару.
Перехід права власності на товар від постачальника до покупця та перехід ризиків випадкового пошкодження товару відбувається в момент поставки. Поставкою товару вважається передача його уповноваженому представнику покупця та оформлення видаткової накладної, яка повинна містити всі обов'язкові реквізити первинного документа (п. 3.5. договору).
Згідно з п. 5.1. договору, товар вважається прийнятим покупцем від постачальника за кількістю і якістю після підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.
29.12.2018 сторони підписали додаткову угоду до договору, згідно з п. 1 якої продовжили термін дії договору поставки за №08/07-2 від 08.07.2016 до 31.12.2019 (а.с. 80 у т.1).
ТОВ "Український папір" поставило ТОВ "Баранівський молокозавод" товар на загальну суму 270892,68 грн, що підтверджується видатковими, рахунками-фактурами та товарно-транспортними накладними (а.с. 83-94, 97-110, 112-131, 133-134, 136-144, 146-181, 184-227, 229-230, 232-245, 247-248 у т. 1; а.с. 2-7, 9-12, 14-38 у т.2). Відповідач отримав товар на підставі довіреностей (а.с. 95-96, 110, 132, 145 у т. 1; а.с. 13 у т.2) та генеральних довіреностей (а.с. 228, 231, 246 у т. 1; а.с. 1, 8, 39 у т. 2).
Умовами п. 4.2. договору сторони погодили, що покупець, на підставі рахунка-фактури, складеного постачальником, проводить оплату поставленого товару у розмірі 100 % протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки.
Оплата товару, поставка якого передбачена даним договором, може проводитись шляхом попередньої оплати (п. 4.3. договору).
На виконання умов договору, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару на суму 257726,30 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 40-76 у т.2).
В матеріалах справи також міститься акти звірки взаємних розрахунків за червень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року, жовтень 2019 року, листопад 2019 року підписані сторонами (а.с. 77-81 у т.2).
Внаслідок невиконання ТОВ "Баранівський молокозавод" свого обов'язку щодо оплати вартості товару, станом на момент звернення з позовом до суду у відповідача наявна заборгованість у сумі 13166,38 грн, яку ТОВ "Український папір" просить стягнути в позовній заяві, а також нарахування, здійснені відповідно до ст. ст. 549, 625 ЦК України.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За матеріалами справи, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №08/07-2 від 08.07.2016.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
Як визначено ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно з ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи не містять доказів повної та своєчасної оплати за отриману продукцію.
Враховуючи відсутність доказів повної сплати заборгованості за договором поставки №08/07-2 від 08.07.2016, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ТОВ "Баранівський молокозавод" основного боргу у розмірі 13166,38 грн.
Водночас ТОВ "Український папір" здійснило нарахування ТОВ "Баранівський молокозавод" пені в розмірі 2635,49 грн, 3% річних у сумі 479,18 грн.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Пункт 3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як визначено ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Перевіривши розрахунок позивача, суд задовольняє вимогу про стягнення пені в розмірі 2635,49 грн.
Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивач неправильно здійснив нарахування за видатковими накладними, зокрема:
- №ЖТ-00002377 від 21.09.2018 на суму 5304,00 грн (а.с. 216 у т.1): 5304,00 х 3% х 10 днів (з 06.10.2018 по 15.10.2018) / 365 х100% = 4,36 грн;
- №ЖТ-00002037 від 04.10.2019 на суму 903,42 грн (а.с. 23 у т. 2): 903,42 грн х 3% х 74 дні (з 19.10.2019 по 31.12.2019) / 365 х100% = 5,49 грн;
903,42 грн х 3% х 77 дні (з 01.01.2020 по 17.03.2020) /366 х100% = 5,70 грн. Всього - 11,19 грн;
- №ЖТ-00002038 від 04.10.2019 на суму 704,74 грн (а.с. 25-26 у т. 2): 704,74 х 3% х 74 дні (з 19.10.2019 по 31.12.2019) / 365 х100% = 4,29 грн;
704,74 х 3% х 77 дні (з 01.01.2020 по 17.03.2020) /366 х100% = 4,45 грн. Всього - 8,74 грн;
- №ЖТ-00002039 від 04.10.2019 на суму 333,54 грн (а.с 28 у т. 1): 333,54 х 3% х 74 дні (з 19.10.2019 по 31.12.2019) / 365 х100% = 2,03 грн;
333,54 х 3% х 77 дні (з 01.01.2020 по 17.03.2020) /366 х 100% = 2,11 грн. Всього: 4,14 грн;
- №ЖТ-00002040 від 04.10.2019 на суму 2037,42 грн (а.с. 31- 32 т. 1): за 2037,42 х 3% х 74 дні (з 19.10.2019 по 31.12.2019) / 365 х100% = 12,39 грн;
2037,42 х 3% х 77 дні (з 01.01.2020 по 17.03.2020) / 366 х 100% =12,86 грн. Всього - 25,25 грн;
- №ЖТ-00002288 від 13.11.2019 на суму 6102,00 грн (а.с. 36 у т. 2): 6102,00 х 3% х 34 дні (з 28.11.2019 по 31.12.2019) / 365 х100% = 17,05 грн;
6102,00 х 3% х 77 дні (з 01.01.2020 по 17.03.2020) / 366 х 100% = 38,51 грн. Всього - 55,56 грн.
Нарахування 3% річних по іншим видатковим накладним здійснено правильно.
З урахуванням перерахунку сума 3% річних, що підлягає задоволенню, становить 467,61 грн.
В стягненні 3 % річних у розмірі 11,57 грн (479,18-467,61) необхідно відмовити.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 13166,38 грн основного боргу, 2635,49 грн пені та 467,61 грн 3% річних є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, який підлягає стягненню з ТОВ "Баранівський молокозавод" - 2100,51 грн (16269,48 (розмір задоволених позовних вимог) х 2102,00 (сплачений судовий збір) / 16281,05 (розмір заявлених позовних вимог).
Водночас ТОВ "Український папір" заявило вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами 1,2 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 3,4 ст. 126 ГПК України).
Як передбачено частинами 5,6 цієї статті у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В матеріалах справи наявні: копія договору про надання правової допомоги №08/УП/20 від 12.03.2020 (а.с. 82-85 у т. 2), акт приймання-передачі наданих юридичних послуг №01/УП/20-08 від 17.03.2020 (а.с. 87-88 у т. 2), копія ордеру на надання правової допомоги серія АІ №1028395 від 16.03.2020 (а.с. 92 у т. 2), копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 91 у т. 2), детальний опис наданої правничої допомоги (а.с.96), а також платіжне доручення про оплату послуг (а.с. 93 у т. 2).
Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідач до суду не надсилав.
Частиною 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, відповідно до приписів ст. 126 та ч.4 ст. 129 ГПК України, вимоги позивача, заявлені в позовній заяві про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, підлягають задоволенню частково в розмірі 3997,16 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський молокозавод" (12700, Житомирська обл., Баранівський район, м. Баранівка, вул. Леваневського, 57, ідентифікаційний код 31318317)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, ідентифікаційний код 25394112)
- 13166,38 грн заборгованості;
- 2635,49 грн пені;
- 467,61 грн 3 % річних;
- 2100,51 грн судового збору;
- 3997,16 грн витрат на правничу допомогу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 15.06.20
Суддя Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1- в справу; 2,3 - сторонам (рек. з пов)