вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.06.2020м. ДніпроСправа № 904/4619/19
Судова колегія Господарського суду Дніпропетровської області у складі: головуючий - суддя Новікова Р.Г., судді - Красота О.І., Татарчук В.О. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до 1. Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області
2. Публічного акціонерного товариства "ЦВЕК-Д", м. Дніпро
про - визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №10 від 17.02.1999 "Про переадресування земельної ділянки з ремонтно-будівельного управління зв'язку м. Дніпропетровська на акціонерне товариство закритого типу "ЦВЕК-Д"; - визнання недійсним та скасування Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273, виданий Акціонерному товариству закритого типу "ЦВЕК-Д";
- скасування запису про реєстрацію Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092 в Книзі записів державних актів за №1273;
- зобов'язання ПАТ "ЦВЕК-Д" усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом повернення земельної ділянки територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, якою користується ПАТ "ЦВЕК-Д" (Акціонерне проектно-будівельне та експлуатаційне, комерційне товариство закритого типу "ЦВЕК-Д") на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 року І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову №7/11-5582 від 16.12.2019).
Представники:
від позивача: Камишникова Ю.М., довіреність №7/10-3654 від 19.12.2019;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Горб О.В., ордер серія ДП №2603-007 від 07.01.2020, адвокат;
вільний слухач: Розинський О.О.
СУТЬ СПОРУ: Дніпровська міська рада м. Дніпро звернулась до Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області с. Новоолександрівка та Публічного акціонерного товариства «ЦВЕК-Д» м. Дніпро з позовом про: визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області «Про переадресування земельної ділянки з ремонтно-будівельного управління зв'язку м. Дніпропетровська на акціонерне товариство закритого типу «ЦВЕК-Д» №10 від 17.02.1999; визнання недійсним та скасування Державного акту на право постійного користування землею І-ДП №005092 від 19.03.1999, номер державної реєстрації 1273, виданий Акціонерному товариству закритого типу «ЦВЕК-Д»; скасування запису про реєстрацію Державного акту на право постійного користування землею І-ДП від 19.03.1999 №005092 в Книзі записів державних актів за №1273.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на перевищення відповідачем 1 своїх повноважень, порушення відповідачами прав власника земельної ділянки, позбавлення власника земельної ділянки - територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради повноважень, передбачених статтею 12 Земельного кодексу України.
У рішенні Дніпропетровської міської ради №54//31 від 30.11.2005 «Про встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) межі м. Дніпропетровська» вказано про завершення робіт зі встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) межі міста. Площа Дніпропетровська з 01.01.06 становитиме 40507,7га.
ДП «Дніпропетровський інститут землеустрою» виконано креслення до акту обстеження земельних ділянок, які включаються у межі міста. Згідно зазначених матеріалів в районі розташування вищезазначеної земельної ділянки межа міста не змінювалась.
Позивач вказує, що згідно матеріалів містобудівного кадастру спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Дніпра. Це підтверджується листами Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №3/15-308 від 10.07.2019 та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №18-4-0.221-4807/2-19 від 01.07.2019.
Відповідно до листа Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №18-4-0.38-1320/107-19 від 16.09.2019 спірна земельна ділянка згідно з проектом встановлення-відновлення меж м. Дніпропетровська та планом меж землекористування належить до земель м. Дніпропетровська. Межа міста Дніпро, що проходить вздовж спірної земельної ділянки, встановлена в 1970 році та не змінювалась до часу надання листа - відповіді жодним нормативним документом.
Таким чином, є незаконним та підлягає скасуванню рішення виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області №10 від 17.02.1999 «Про переадресування земельної ділянки з Ремонтно-будівельного управління зв'язку м. Дніпропетровська на акціонерне товариство закритого типу «ЦВЕК-Д», оскільки воно - прийняте всупереч вимогам чинного законодавства; органом, який не наділений правом розпоряджатися земельною ділянкою, що належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради; за відсутності волевиявлення власника земельної ділянки - Дніпровської міської ради.
Державний акт на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092 також підлягає скасуванню, оскільки його було видано на підставі незаконного рішення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.20.2019 прийнято позов до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.11.2019.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 відкладене підготовче засідання до 27.11.2019.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 продовжений строк підготовчого провадження та призначене судове засідання на 17.12.2019.
У заяві про зміну предмету позову, наданій до суду 17.12.2019, позивач заявив додаткову вимогу - зобов'язання ПАТ «ЦВЕК-Д» усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом повернення земельної ділянки територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, якою користується ПАТ «ЦВЕК-Д» (Акціонерне проектно-будівельне та експлуатаційне, комерційне товариство закритого типу «ЦВЕК-Д») на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 року І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273. Решта вимог залишилась незмінною.
Обґрунтовуючи нову вимогу позивач посилається на положення статті 391 Цивільного кодексу України.
Власник земельної ділянки - територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради має право вимагати захисту свого права від особи, яка протиправно перешкоджає реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.
Звернувшись з зазначеною позовною заявою, Дніпровська міська рада має на меті усунення триваючих порушень з боку відповідачів і наявність їх в момент подання позову, що перешкоджають власнику належним чином реалізовувати свої повноваження щодо користування, розпорядження цим майном тим чи іншим способом, шляхом повернення земельної ділянки її законному власнику.
Отже, існують об'єктивні перешкоди у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися від вказаних порушень відповідачів в судовому порядку.
Суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 відкладено підготовче засідання до 09.01.2020.
У відзиві, наданому до суду 28.12.2019, відповідач 2 вказав про незгоду із заявленими позовними вимогами в повному обсязі з огляду на такі обставини.
Згідно з пунктом 2 рішення Дніпропетровської обласної ради народних депутатів №556 від 21.09.1978 з метою встановлення природної межі м. Дніпропетровськ та дослідним господарством ВНДІ кукурудзи вирішено здійснити передачу земель: м. Дніпропетровську під будівництво об'єктів комунальної зони для житлового масиву «Тополь-2» - 13,5га землі, дослідному господарству ВНДІ кукурудзи - 7,3га ріллі для сільськогосподарського використання.
Відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР №811 від 11.12.1978 вирішено прийняти цю пропозицію та провести обмін земельними ділянками шляхом вилучення та передачі між землями м. Дніпропетровська та землями Дослідного господарства Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (7,3га на 13,5га відповідно).
Згідно листа Управління капітального будівництва виконкому Дніпропетровської міської ради №6/29 від 23.01.1979 до Дніпропетровської філії республіканського інституту землеустрою «Укрземпроект» було доручено здійснити обмін зазначеними земельними ділянками в натурі та надати документи на право користування землею. При цьому, документи на право користування землею доручено оформити Дніпропетровському міськвиконкому.
Проект обміну вказаних земель Дніпропетровської філії республіканського інституту землеустрою «Укрземпроект» 27.06.1979 було перенесено в натуру.
За рішенням орендарів Ремонтно-будівельного управління зв'язку 30.11.1994 створено Акціонерне проектно-будівельне та експлуатаційне комерційне товариство закритого типу «ЦВЕК-Д», в подальшому перейменоване в ПАТ«ЦВЕК-Д».
Рішенням Дніпропетровської районної ради народних депутатів від 25.01.1996 за згодою землекористувача Ремонтно-будівельному управлінню зв'язку відведено у постійне користування земельну ділянку 3,2га для розширення виробничої бази за рахунок земель обмінного фонду, здійсненого у 1979 році між Дніпропетровським районом Дніпропетровської області та містом Дніпропетровськ.
На підставі рішення Новоолександрівської сільської ради №10 від 17.02.1999 вказану земельну ділянку було переоформлено в постійне користування відповідача-2, у зв'язку з закінченням процесу приватизації Ремонтно-будівельного управління зв'язку.
Відповідно до розпоряджень голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №927-р від 15.12.2004 та №950-р від 20.12.2004 за рахунок зазначених земель у відповідача-2 вилучено та передано ТОВ «Метроном» дві земельні ділянки площею 0,25га та 0,75га для комерційного використання, укладено договори оренди землі від 29.12.2004, від 04.03.2015.
На підставі рішення Дніпропетровської міської ради №170/32 від 23.12.2005 частину вказаної земельної ділянки, яка належить відповідачу-2, було передано ТОВ «Галлак-центр» для будівництво комплексу з обслуговування автомобілів в районі буд. 9 по вул. Старокодацькій в м. Дніпро.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №31/400 від 29.05.2006 визнані недійсними договори оренди землі від 29.12.2004 та від 04.03.2015, укладені між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та ТОВ «Метроном».
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2006 у справі №А7/142 визнано недійсним рішення Дніпропетровської міської ради №170/32 від 23.12.2005.
Також рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006 у справі №31/149 визнаний недійсним договір оренди землі від 16.01.2006 між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «Галлак-центр», укладений на підставі рішення міської ради №170/32 від 23.12.2005.
Постанова Верховної Ради України «Про зміну меж м. Дніпропетровська Дніпропетровської області» прийнята 11.07.2001, тобто майже через два роки після прийняття оспорюваного рішення.
Посилання позивача на встановлення меж міста у 1970році не обґрунтовано. Винос в натуру межі у правовому полі держави України здійснено в м. Дніпропетровськ вперше у 2005році та закріплено рішенням Дніпропетровської міської ради №54/31 від 30.11.2005.
Згідно зі статтею 173 Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001) включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із статтею 176 Земельного кодексу України межі адміністративно-територіальних утворень посвідчуються державним актом України. Форма та порядок видачі державного акта України на межі адміністративно-територіального утворення встановлюються Верховною Радою України. Проте, жодним нормативно правовим актом не затверджено форму та порядок видачі державних актів України на межі адміністративно-територіальних утворень.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього права розпорядження спірними землями у 1999році. Аналогічну правову позицію міська рада займала у 2006році у справі №А7/142. Під час розгляду вказаної справи суд зобов'язував відповідача підтвердити межі земель міста Дніпропетровська станом на 19.03.1999 та всі їх зміни на даний час.
Також відповідач 2 заявив про застосування наслідків пропуску позовної давності, оскільки про наявність у товариства Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 позивач був обізнаний ще у 2006 році.
Також на адресу суду відповідач 2 надав клопотання про витребування документів, згідно якого просив:
- витребувати для огляду з архіву Господарського суду Дніпропетровської області адміністративну справу №А7/142, де знаходиться частина прийнятих судом доказів, що мають пряме відношення до цієї справи;
- витребувати від позивача лист Управління капітального будівництва виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №6/29 від 23.01.1979, усі прийняті рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів у той час щодо обміну земельними ділянками між містом та землями Дослідного господарства Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (7,3га на 13,5га відповідно) та відповідну технічну документацію із землеустрою.
Подане відповідачем 2 клопотання про витребування доказів залишене судом без задоволення з огляду на його відповідність не в повному обсязі вимогам статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2020 призначений колегіальний розгляд справи.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №162 від 13.01.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/4619/19. Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, справу №904/4619/19 передано на розгляд судової колегії суддів Господарського суду Дніпропетровської області у складі: головуючого колегії, судді - Новікової Р.Г.; суддів - Красоти О.І., Татарчука В.О
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2020 справу №904/4619/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого колегії - судді Новікової Р.Г.; суддів - Красоти О.І., Татарчука В.О. та призначено підготовче засідання на 05.02.2020.
Позивач надав до суду 20.01.2020 заяву із запереченнями щодо застосування наслідків пропуску позовної давності та вказав, що на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження позовна давність не може поширюватись. Адже в такому разі йдеться про триваюче правопорушення.
Згідно з правовими позиціями, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц та від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.
У доданій до суду 20.01.2020 відповіді на відзив позивач зазначив про надання в офіційних листах-відповідях компетентними органами (Відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головним архітектурно-планувального управлінням департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області) інформації щодо розташування спірної земельної ділянки в межах міста.
Позивач звертає увагу, що відповідач 1 не надавав до суду жодних правових позицій щодо заявлених позовних вимог. Позивач вважає, що відповідачем 1 не спростовуються викладені у позові доводи та докази.
Крім того, відповідач 2 не надав доказів про виключення з меж міста Дніпра спірної земельної ділянки та наявності у Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради повноважень розпоряджатись нею.
Лист Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №6/29 від 23.01.1979, адресований Д/Ф інституту «Укрземпроект», не свідчить про волевиявлення міської ради щодо виключення спірної земельної ділянки з меж міста.
Відповідно до змісту цього листа, управління просило здійснити обмін земельними ділянками в натурі між Дослідним господарством Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи та містом Дніпропетровськом і видати документи на право користування. Але установа, якій було адресовано листа, не є компетентним органом, наділеними відповідним повноваженнями з обміну земель в натурі.
Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2020 та від 18.02.2020 відкладалось підготовче засідання до 18.02.2020, 04.03.2020.
У письмових поясненнях, наданих до суду 14.02.2020, відповідач 2 послався на норми статей 3, 4, 10 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) та вказав, що позивач не є власником спірної земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.03.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 відкладений судовий розгляд на 01.04.2020.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» №211 від 11.03.2020 та відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на усій території України з 12 березня до 3 квітня 2020 року було встановлено карантин.
Постановами Кабінету Міністрів України №291 від 22.04.2020, №343 від 04.05.2020, №392 від 20.05.2020 строк дії карантину продовжувався до 11.05.2020, 22.05.2020, 22.06.2020.
З огляду на наведене, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 судове засідання було відкладене на 15.04.2020. В подальшому, ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2020 судовий розгляд відкладався на 06.05.2020, 03.06.2020.
В судовому засіданні від 03.06.2020 представник позивача та відповідача 2 підтримали правові позиції, викладені ними раніше.
Протягом розгляду справи відповідач 1 не надавав до суду відзиву або письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог та заперечень відповідача 2. На адресу суду надходили клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення учасників справи, суд установив таке.
Рішенням Дніпропетровської районної ради народних депутатів від 25.01.1996 відведено у постійне користування Ремонтно-будівельному управлінню зв'язку під розширення виробничої бази земельну ділянку площею 3,2га земель, що знаходиться в меліоративному стані за рахунок земель НВО «Дніпро».
На підставі цього рішення Ремонтно-будівельному управлінню зв'язку був виданий державний акт на право постійного користування землею серія ДП ДН 000077 від 26.01.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №817.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району №10 від 17.02.1999 за результатами розгляду клопотання Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного комерційного товариства закритого типу «ЦВЕК-Д» у зв'язку з приватизацією державного майна Ремонтно-будівельного управління зв'язку м. Дніпропетровська було вирішено переадресувати земельну ділянку з Ремонтно-будівельного управління зв'язку на Акціонерне проектно-будівельне та експлуатаційне комерційне товариство закритого типу «ЦВЕК-Д».
Був виданий державний акт на право постійного користування землею І-ДП №005092 від 19.03.1999, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №1273. Цей акт посвідчував надання у постійне користування Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному комерційному товариству закритого типу «ЦВЕК-Д» земельної ділянки площею 3,2га для розширення виробничої бази.
В березні 2019 року на адресу Дніпровської міської ради надійшов лист Публічного акціонерного товариства «ЦВЕК-Д» №27 від 26.03.2019 із запереченнями щодо намірів міської ради розпорядитись земельною ділянкою в районі кладовища по Запорізькому шосе, 55а зі сторони вул. Аеропортівської та вул. Старокодацької для будівництва крематорію. В обґрунтування таких заперечень товариство посилалось на Державний акт на право постійного користування землею І-ДП №005092 від 19.03.1999 та наявність права користування цією земельною ділянкою.
Позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та стверджує про розташування в межах міста Дніпро земельної ділянки площею 3,2га, право користування якою оформлено Державним актом на право постійного користування землею І-ДП №005092 від 19.03.1999. Тому Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області не мав повноважень розпоряджатись спірною земельною ділянкою.
На підтвердження цього позивач посилається на - рішення виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів трудящих №949 від 30.12.1970, постанову Верховної Ради України №2641-ІІІ від 11.07.2001, розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради №265-р від 13.11.2001, лист Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів №12-680-5 від 04.10.2005, рішення Дніпропетровської міської ради №54/31 від 30.11.2005, листи Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №3/15-270 від 10.06.2019, №3/15-308 від 10.07.2019, лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №18-4-0.221-4807/2-19 від 01.07.2019, лист Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур №2/5-370 від 25.07.2019, листи Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №18-4-0.38-1320/107-19 від 16.09.2019, №№18-4-0.38-2025/107-19 від 12.12.2019.
В свою чергу, Публічне акціонерне товариство «ЦВЕК-Д» посилається на правомірність користування земельною ділянкою з огляду на - рішення виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів №556 від 21.09.1978, розпорядження Ради Міністрів УРСР №811-р від 11.12.1978, листи Дніпропетровського обласного управління сільського господарства №8-3516 від 22.12.1978, №8-29 від 03.01.1979, технічний звіт про перенесення в натуру проекту відведення землі та обміну земельних ділянок 1979року, план внутрігосподарського землеустрою дослідного господарства ВНИИК Дніпропетровського району (проект затверджений виконкомом Дніпропетровської районної ради народних депутатів №23 від 25.01.1980); акт вибору та обстеження земельної ділянки під розширення виробничої бази РБУ зв'язку від 03.11.1994, рішення Дніпропетровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області «Про відведення земель РБУ зв'язку під розширення виробничої бази» від 25.01.1996, державний акт на право постійного користування землею серія ДП ДН 000077 від 26.01.1996, акт встановлення меж землекористування від 26.01.1996; рішення Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області №10 від 17.02.1999, державний акт на право постійного користування землею І-ДП №005092 від 19.03.1999, довідку Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів №4213 від 23.12.2004; постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2006 у справі №А7/142, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2006 у справі №А7/142, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19.03.2008 у справі №А7/142; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006 у справі №31/149; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2006 у справі №31/400, постанову Вищого господарського суду України від 05.10.2006 у справі №31/400.
Обставинами, які є предметом доказування у справі, є розташування земельної ділянки в межах міста Дніпро на момент прийняття оспорюваного рішення, наявність підстав для застосування наслідків пропуску позовної давності.
Статтею 85 Земельного кодексу УРСР 08.07.1970 передбачено, що межа міст, генеральні плани яких підлягають затвердженню Радою Міністрів Української РСР, встановлюється і змінюється Президією Верховної Ради Української РСР. Межа інших міст встановлюється і змінюється виконавчими комітетами обласних Рад депутатів трудящих.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів трудящих №949 від 30.12.1970 було затверджено матеріали з відновлення і встановлення меж земель міст і селищ міського типу з загальною площею, зокрема, місто Дніпропетровськ - 33820,5га.
Стаття 63 Земельного кодексу України (в редакції на 2001рік) встановлювала, що межа міста встановлюється і змінюється в порядку, що визначається Верховною Радою України.
Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про зміну меж міста Дніпропетровська» №2641-ІІІ від 11.07.2001 було вирішено включити у межі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області 14,0 гектара земель Горківської сільради, 427,7 гектара земель Новоолександрівської сільради, 57,1 гектара земель Олександрівської сільради, 107,8 гектара земель Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району, 2048,1 гектара земель, які безпосередньо знаходяться у підпорядкуванні Дніпропетровської районної ради (в тому числі 1386,9 гектара земель, що знаходяться в межах міста Дніпропетровська), та затвердити межі міста Дніпропетровська загальною площею 40507,7 гектара.
На підставі цієї постанови розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради №265-р від 13.11.2001 було запропоновано Дніпропетровській міській раді вжити заходи зі встановлення у 2002році меж м. Дніпропетровська на місцевості, а Дніпропетровській районній раді - взяти участь у встановленому порядку у проведенні робіт щодо встановлення меж міста Дніпропетровська на місцевості.
Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради №54/31 від 30.11.2005 до площі міста додатково включаються 2654,67га земель та встановлено, що з 01.01.2006 площа м. Дніпропетровська становитиме 40507,67га.
Пунктом 4 цього рішення доручено комітету земельних відносин міської ради та Дніпропетровському міському управлінню земельних ресурсів звернутись до Дніпропетровської районної ради щодо надання інформації про власників землі, землекористувачів та орендарів, земельні ділянки яких увійшли до складу земель міста, щодо яких були оформлені документи на право користування за рішенням селищних або сільських рад.
Стверджуючи про відсутність порушеного права позивача, відповідач 2 посилається на розташування спірної земельної ділянки поза межами міста внаслідок проведеного обміну земельними ділянками міста Дніпропетровська і Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Відповідно до пункту 2 рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів №556 від 21.09.1978 з метою встановлення природної межі між містом Дніпропетровськом і дослідним господарством ВНДІ кукурудзи було визначено здійснити передачу 13,5га земель місту Дніпропетровську під будівництво об'єктів комунальної зони для житлового масиву «Тополь-2» та 7,3га ріллі дослідному господарству ВНДІ для сільськогосподарського використання.
Також було вказано про звернення до Ради Міністрів УРСР для затвердження підпунктів пункту 1 та пункту 2 цього рішення.
Розпорядженням Ради Міністрів УРСР №811-р від 11.12.1978 прийнято пропозиції облвиконкомів про вилучення з користування землекористувачів земель та надання їх підприємствам, установам і організаціям під будівництво об'єктів зрошувальних систем, ліній електропередач, автошляхів, трубопроводів, промислових об'єктів та для інших потреб на умовах і в розмірах згідно з додатком.
Так, Дніпропетровському міськвиконкому для використання у складі земель міста Дніпропетровська надавалось 13,5га із земель Дослідного господарства Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи за умови передачі дослідному господарству 7,3га ріллі із земель міста Дніпропетровська.
Листом №8-29 від 03.01.1979 Дніпропетровське обласне управління сільського господарства повідомило Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради народних депутатів про затвердження розпорядженням Ради Міністрів УРСР №811-р від 11.12.1978 рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів №556 від 21.09.1978 та вказало, що виконкому міської ради необхідно виконати умови відводу земель згідно рішення обласної ради.
Відповідно до акту перенесення в натуру проекту відводу земельної ділянки Управлінню капітального будівництва Дніпропетровського міськвиконкому від 27.06.1979 було перенесено в натуру проект відводу земельної ділянки площею 13,6га в постійне користування для будівництва ЛЕП-35кв до п/ст. «Комунальна» з передачею Дослідному господарству Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи за рахунок орних земель міста Дніпропетровськ в якості компенсації 7,3га ріллі.
Але в матеріалах справи відсутні докази того, що Дніпропетровський міськвиконком належним чином виконав умови відводу земель згідно рішення обласної ради та документально оформив передачу Дослідному господарству Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи в якості компенсації 7,3га ріллі за рахунок орних земель міста Дніпропетровськ.
У листах Головного архітектурно-планувального управління №3/15-308 від 10.07.2019 та Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №18-4-0.38-1320/107-19 від 16.09.2019, №№18-4-0.38-2025/107-19 від 12.12.2019 вказано, що згідно матеріалів містобудівного кадастру межа міста Дніпра проходить вздовж земельної ділянки, вказаної у державному акті, встановлена у 1970році та не змінювалась. Земельна ділянка знаходиться в межах міста Дніпро.
Згідно зі статтею 63 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 (в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення) до земель міста належать усі землі в межах міста. Землі міста перебувають у віданні міської Ради народних депутатів.
Статтею 10 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 (в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення) до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належала передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.
З огляду на викладене, Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради не мав повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою.
Суд не приймає в якості доказів листи Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів №1528 від 19.05.2004, №1084 від 17.11.1998, лист Дніпропетровського обласного управління сільського господарства №8-3516 від 22.12.1978, лист Управління капітального будівництва №6/29 від 13.01.1979, оскільки вони надані відповідачем 2 у незасвідчених копіях.
Крім того, у довідці Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів №4213 від 23.12.2004 не вказано, відносно якої саме земельної ділянки надається інформація про розташування її на території Новоолександрівської сільської ради.
Суд відхиляє посилання відповідача 2 на відсутність порушеного права власності міської ради на спірну земельну ділянку з огляду на положення статі 3 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990.
Статтею 3 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 (в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення) дійсно було встановлено, що власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
Відповідно до статті 4 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 (в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення) у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.
Суб'єктами права державної власності на землю виступали: обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.
В подальшому, у статті 78 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 було вказано, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно статті 80 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Таким чином, міська рада є суб'єктом права власності на землю в межах її території як за нормами Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 (в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення), так і на даний момент.
Відповідач 2 заявив про застосування наслідків пропуску строків позовної давності до заявлених позовних вимог.
Відповідно до статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2006році Господарським судом Дніпропетровської області розглядались справи №А7/142 та №31/149 за участю Дніпровської міської ради та Публічного акціонерного товариства «ЦВЕК-Д» м. Дніпро.
Як вбачається з тексту постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2006 у справі №А7/142 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006 у справі №31/149, при розгляді вказаних справ в обґрунтування своєї правової позиції товариство посилалось на рішення Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району №10 від 17.02.1999 та Державний акт на право постійного користування землею І-ДП №005092 від 19.03.1999.
Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2006 у справі №А7/142 у Державного підприємства «Дніпропетровський інститут землеустрою» витребувалась землевпорядна справа до Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 за №І-ДП №005092 Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного, комерційного товариства закритого типу «ЦВЕК-Д», яка досліджувалась під час розгляду справи №А7/142.
Таким чином, у 2006 році Дніпропетровській міській раді стало відомо про існування та зміст рішення Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району №10 від 17.02.1999 та Державного акту на право постійного користування землею І-ДП №005092 від 19.03.1999.
Поважні причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з позовом у 2019році (після спливу 13років) позивачем не наведені, судом не встановлені.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
З огляду на наведене, суд застосовує наслідки спливу позовної давності та відмовляє у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №10 від 17.02.1999 «Про переадресування земельної ділянки з ремонтно-будівельного управління зв'язку м. Дніпропетровська на акціонерне товариство закритого типу «ЦВЕК-Д»; визнання недійсним та скасування Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273, виданий Акціонерному товариству закритого типу «ЦВЕК-Д»; скасування запису про реєстрацію Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092 в Книзі записів державних актів за №1273.
Відносно вимоги позивача про зобов'язання ПАТ «ЦВЕК-Д» усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом повернення земельної ділянки територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, якою користується ПАТ «ЦВЕК-Д» на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 року І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273, суд зазначає наступне.
Позивач зазначає, що ним правомірно заявлений негаторний позов, на який не розповсюджуються строки позовної давності, оскільки порушення прав позивача є триваючим у часі. В обґрунтування посилається на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц.
Суд звертає увагу позивача, що висновок про те, що вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов, наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц, стосовно земельних ділянок водного фонду.
Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.
В даному випадку, спірна земельна ділянка до категорії водного фонду не належить.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Так, відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.
Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).
На віндикаційні позови держави та територіальних громад (в особі органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно) поширюється загальна позовна давність. Зміна правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності або мали би стати остаточними, як би позовна давність була застосована без дискримінації на користь держави, є несумісною з принципом правової визначеності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.10.18 у справі №362/44/17)
Спірна земельна ділянка оформлена за відповідачем 2 на праві постійного користування.
Як визначено у рішенні Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 у справі про постійне користування земельними ділянками (№1-17/2005) інститут постійного користування земельною ділянкою - право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Тобто в даному випадку, позивач не є фактичним володільцем спірної земельної ділянки, земельна ділянка не належить до земель водного фонду, тому негаторний позов ним заявлений помилково.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов'язання ПАТ «ЦВЕК-Д» усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом повернення земельної ділянки територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, якою користується ПАТ «ЦВЕК-Д» на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 року І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273.
Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються відповідно до статі 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на позивача.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Земельного кодексу Української РСР, статтями 4, 13, 14, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236 - 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради м. Дніпро до Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області та Публічного акціонерного товариства "ЦВЕК-Д", м. Дніпро про: визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №10 від 17.02.1999 "Про переадресування земельної ділянки з ремонтно-будівельного управління зв'язку м. Дніпропетровська на акціонерне товариство закритого типу "ЦВЕК-Д"; - визнання недійсним та скасування Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273, виданий Акціонерному товариству закритого типу "ЦВЕК-Д"; скасування запису про реєстрацію Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092 в Книзі записів державних актів за №1273; зобов'язання ПАТ "ЦВЕК-Д" усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом повернення земельної ділянки територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, якою користується ПАТ «ЦВЕК-Д» (Акціонерне проектно-будівельне та експлуатаційне, комерційне товариство закритого типу "ЦВЕК-Д") на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 року І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273- відмовити.
В судовому засіданні 03.06.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складений 15.06.2020.
Суддя Р.Г. Новікова
Суддя О.І. Красота
Суддя В. О. Татарчук