Постанова від 09.06.2020 по справі 910/15412/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. Справа№ 910/15412/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,

за участю представників:

від позивача - Салюк М.І., довіреність №09/12/362 від 07.11.19;

від відповідача - Мицик О.Ю., ордер серії КС №773858 від 09.06.20,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 у справі №910/15412/19 (суддя Грєхова О.А., повний текст складено - 04.02.2020) за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ наступне.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" неустойки в розмірі 3 405 359,36 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, прийнятої судом).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна № 3 від 08.08.2011, в частині повернення орендованого майна після закінчення строку дії Договору, що і стало підставою для нарахування неустойки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 у справі №910/15412/19 позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" неустойку у розмірі 3 382 955,68 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 50 744,34 грн. В іншій частині позову відмовлено.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем зобов'язань в частині повернення орендодавцю орендованого приміщення після припинення дії договору та після спливу строку, встановленого позивачем, щодо укладання договору на новий строк.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 у справі №910/15412/19 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на безпідставність включення до розрахунку неустойки податку на додану вартість та індексації орендної плати.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (далі - орендар) 08 серпня 2011 року укладено Договір оренди нерухомого майна № 3 (далі - Договір), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування окремо розташовану будівлю загальною площею 2013 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд 19 А.

Відповідно до п. 1.3 Договору об'єкт оренди передається орендарю для використання з метою організації орендарем магазину роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, виробництва напівфабрикатів продовольчих товарів, продукції кулінарії та готової продовольчої продукції, оптової торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, упаковки товарів, організації підприємств громадського харчування, а також під розміщення підсобних, офісних і складських приміщень, здавання в суборенду відповідно до п. 3.4.6.

У відповідності до п. 2.2 Договору строк оренди у відповідності до умов договору починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди і закінчується в момент підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди. При цьому:

- акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується сторонами не пізніше 02 липня 2017 року. Обов'язок по підготовці вказаного в даному підпункті Договору Акта покладається на орендаря;

- акт приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди повинен бути підписаний сторонами не пізніше останнього дня строку дії договору. Обов'язок по підготовці акта приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди покладається на орендаря.

Згідно з п. 3.3.10 Договору орендар зобов'язаний при припиненні договору повернути орендодавцю об'єкт оренди у відповідності з умовами договору та відповідно до плану БТІ.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що орендар повертає орендодавцю об'єкт оренди в останній день дії договору. Передача об'єкту оренди орендодавцю оформлюється актом приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди, який складається в двох примірниках та підписується уповноваженими представниками сторін.

Орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди в стані не гіршому за той, в якому об'єкт оренди був переданий орендарю по Акту приймання-передачі об'єкта оренди, з врахуванням нормального зносу, умов даного Договору, виконаних орендарем в об'єктів оренди поліпшень відповідно до Договору оренди № 1 від 08.08.2011 та положень чинного законодавства України, що стосуються поліпшень об'єкту оренди, а також у відповідності до плану БТІ. У випадку невідповідності об'єкту оренди плану БТІ, орендар зобов'язаний за власний кошт здійснити усі необхідні роботи для приведення об'єкту оренди у відповідності з планом БТІ. Перед поверненням об'єкта оренди, орендар обов'язаний за свій рахунок демонтувати всі зроблені ним поліпшення, які є віддільними без шкоди для об'єкту оренди.

За умовами п. 5.1 Договору з моменту підписання між сторонами Акта приймання-передачі об'єкта оренди орендар сплачує орендодавцю плату за користування всім об'єктом оренди (орендну плату) в наступному розмірі:

- орендна плата за один календарний місяць цільового використання орендарем об'єкта оренд розраховується за наступною формулою: ОП=ОПбаз+ДП, де ОП - щомісячна орендна плата за користування об'єктом оренд, в грн., в т.ч. ПДВ: ОПбаз - базовий розмір щомісячної плати за користування об'єктом оренди, з урахуванням індексації дорівнює базовому розміру орендної плати за передостанній місяць строку оренди, по Договору оренди нерухомого майна № 2 від 08.08.2011; ДП - доплата, в грн., в т.ч. ПДВ, яка розраховується, виходячи з суми податку на землю, яка підлягає сплаті орендодавцем у місяці, за який нараховується орендна плата, згідно "Податкового розрахунку земельного податку". Для розрахунку ДП орендодавець зобов'язаний надати копію "Податкового розрахунку земельного податку" за відповідний рік, завірену печаткою орендодавця та підписами посадових осіб: за 2017 рік - протягом 10-ти робочих днів з дати здачі звіту у податкову інспекцію.

Відповідно до п. 5.3 Договору орендна плата нараховується орендарю та сплачується ним з дати підписання сторонами Акта приймання-передачі об'єкта оренди. Сторони, після закінчення кожного календарного місяця, в якому надавались послуги оренди об'єкта оренди, складають Акт про надані послуги з оренди об'єкта оренди.

Сторони домовились, що повний календарний місяць починається першого числа календарного місяця та закінчується останнього числа календарного місяця, включно.

Сторони погодили, що базова орендна плата (ОПбаз) індексується кожні дванадцять місяців на офіційний індекс інфляції, що публікується Державним комітетом статистики України та розрахований за попередні дванадцять місяців, від розміру базової орендної плати за останній повний календарний місяць оренди в попередньому періоді (п. 5.4 Договору).

Пунктом 5.9 Договору сторонами узгоджено, що плата за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт оренди входить до складу орендної плати.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитловий будинок, розташований за адресою: м. Київ, просп.Повітрофлотський, 19 "А", що підтверджується Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 02.07.2017 року

В серпні 2018 року правлінням орендодавця, до компетенції якого віднесені питання вчинення правочинів стосовно об'єктів нерухомості, вартість яких перевищує 1,0 млн дол. США та площа яких перевищує 1 000,00 кв.м., прийнято рішення продовжити здачу будівлі у м. Києві по проспекту Повітрофлотському, 19-А/1 в оренду.

Так, як вбачається з витягу з протоколу № 360 засідання Правління ПАТ "Промінвестбанк" від 02.08.2018 по питанню порядку "Щодо укладення договору оренди по об'єкту нерухомості ПАТ "Промінвестбанк", вартість якого перевищує 1 000 000 дол. США та площа якого перевищує 1 000,00 кв.м." присутні члени правління вирішили: надати пропозицію діючому орендарю ТОВ "Еко" щодо укладання договору оренди на новий строк на умовах: орендна плата: з першого по другий (включно) місяць оренди 218 574,59 грн./міс., у т.ч. ПДВ; з третього місяця оренди 538 396, 00 грн./міс. (10 доларів США - 262,40 грн/1 кв. м.), у т.ч. ПДВ; орендна плата підлягає щомісячному коригуванню на курс долара США; орендна плата не індексується. Площа оренди: 2 051,90 кв. м. Мета оренди: розміщення продуктового супермаркету. Строк оренди: 60 місяців. Відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням об'єкта оренди: електропостачання, водопостачання, опалення, експлуатаційні - у повному обсязі. інші витрати входять до складу орендної плати. Витрати на ремонт (капітальні покращення): не менше 6,5 млн грн. Строк проведення ремонту - протягом 3 місяців з моменту укладення договору оренди на новий строк.

Орендодавець 02.08.2018 року направив орендарю Лист вих. № 21-1/1-156 щодо повідомлення умов укладення договору оренди нерухомого майна на новий строк, в якому повідомив суттєві умови передачі об'єкта оренди у тимчасове платне користування, затверджені правлінням орендодавця та просив у строк до 17.08.2018 або повідомити Орендодавця про надання згоди укласти договір оренди об'єкта оренди на новий строк на умовах, що запропоновані Орендодавцем та викладені у цьому листі, або звільнити та повернути банку об'єкт оренди згідно умов договору оренди за актом приймання - передачі (повернення) об'єкта оренди.

Також, в зазначеному листі орендодавець зазначив, що продовження строку користування об'єктом оренди до 17.08.2018 після закінчення строку договору оренди не є поновленням договору оренди на новий строк, а лише є наданням орендодавцем додаткового часу для розгляду орендарем запропонованих умов укладення договору оренди на новий строк та прийняття рішення щодо укладення договору оренди на умовах, визначених орендодавцем, або повернення йому об'єкта оренди. Лист № 21-1/1-156 був отриманий орендарем 06.08.2018, що підтверджується матеріалами справи.

У листі № 21-1/1-181 від 17.08.2018 позивач зазначив, що станом на 17.08.2018 відповідач не повернув об'єкт оренди та не підготував Акт приймання-передачі (повернення з оренди). Крім того, банк наполягав на негайному поверненні об'єкта оренди за Актом приймання-передачі або підтвердженні укладання договору оренди на новий строк на умовах, запропонованих позивачем. При цьому, до вказаного листа позивачем був доданий проект договору, та безпосередньо в листі вказано, що редакція договору є кінцевою, коригуванню не підлягає, крім коригувань, пов'язаних з нотаріальним посвідченням.

Позивачем 23.08.2018 направлено відповідачу лист №21/1/3-190 від 22.08.2018 "Щодо відсутності переважного права на укладення договору оренди нерухомого майна на новий строк", в якому банк, посилаючись на систематичне невиконання орендарем умов Договору оренди нерухомого майна № 3 від 08.08.2011 щодо строків проведення розрахунків та усунення недоліків нерухомого майна у повному обсязі, зазначив про відсутність у відповідача переважного права на укладення договору оренди на новий строк, та вимагав у строк до 03.09.2018 звільнити та повернути банку об'єкт оренди за актом приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди.

Робочою групою позивача в присутності представників відповідача 04.09.2018 здійснено обстеження об'єкта оренди та встановлено, що станом на 04.09.2018 об'єкт оренди орендарем не звільнено та орендарем здійснюється фактичне користування майном. За результатами огляду складено Акт обстеження об'єкту нерухомості та фіксації знаходження ТОВ "ЕКО" в об'єкті нерухомості за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 19 А, від 04.09.2018.

За доводами позивача, відповідач починаючи з 04.09.2018 неправомірно користується належною на праві власності банку будівлею без належних правових підстав, оскільки Договір оренди припинив свою дію 03.08.2018 та сплив строк повернення будівлі, визначений банком у листах на адресу відповідача, у зв'язку з чим, (з урахуванням прийнятої судом першої інстанції до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог), позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення його повернення позивачу в сумі 3 405 359,36 грн. за період з 15.06.2019 по 13.11.2019 (дата повернення нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 19А).

Місцевий господарський суд, встановивши обставини невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасного повернення приміщення відповідачем позивачу, задовольнив позовні вимоги про стягнення неустойки частково.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У справі № 910/5297/19 за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про стягнення неустойки у розмірі 4 077 496 грн. 76 коп. судами встановлено, що Договір оренди нерухомого майна № 3 від 08 серпня 2011 року припинив свою дію 03.08.2018, отже в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вказані обставини є преюдиціальними та не потребують повторного доведення.

У п. 4.2 договору сторони погодили, що орендар повертає орендодавцю об'єкт оренди в останній день дії договору. Передача оренди орендодавцю оформлюється актом приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди, який складається в двох примірниках та підписується уповноваженими представниками сторін.

В силу положень ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 4.2. договору відповідач був зобов'язаний повернути позивачу об'єкт оренди в останній день договору.

Проте, оскільки між сторонами велися переговори щодо укладання договору оренди на новий строк, позивач, як орендодавець, надав відповідачеві, як орендарю, можливість у строк до 03.09.2018 визначитися зі своєю позицією щодо укладання договору на новий строк на умовах орендодавця або повернути об'єкт оренди останньому.

При цьому, в листах, адресованих відповідачу, позивач неодноразово наголошував, що надання строку для прийняття відповідних рішень не є продовженням договору.

У строк для прийняття рішення, встановлений позивачем в його листах, адресованих відповідачу, останній об'єкт оренди за актом прийому-передачі (повернення) не повернув, також у такий строк між сторонами не було досягнуто згоди щодо укладання договору оренди на новий строк. Доказів іншого матеріали справи не містять.

При цьому, обов'язок по підготовці акта приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди покладається на Орендаря (п. 2.2.2. договору).

Таким чином, відповідачем порушено свої зобов'язання за договором щодо своєчасного повернення об'єкту оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У разі не виконання обов'язку з повернення об'єкту оренди за актом, цивільним законодавством передбачена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання такого зобов'язання.

Таким чином, право на стягнення неустойки, встановлене нормою ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, пов'язується з простроченням орендарем виконання зобов'язання з повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає в орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем) та підлягає стягненню за весь час прострочення зобов'язання щодо повернення речі (п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Враховуючи те, що відповідачем лише 13.11.2019 було повернуто позивачу за Актом приймання-передачі (повернення) нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 19 А об'єкт оренди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період з 15.06.2019 по 12.11.2019 включно в розмірі 3 382 955,68 грн.

Стосовно доводів апелянта про безпідставність включення до розрахунку неустойки податку на додану вартість та індексації орендної плати, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже вказувалося, відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За умовами п. 5.1 Договору з моменту підписання між сторонами Акта приймання-передачі об'єкта оренди орендар сплачує орендодавцю плату за користування всім об'єктом оренди (орендну плату) в наступному розмірі:

- орендна плата за один календарний місяць цільового використання орендарем об'єкта оренд розраховується за наступною формулою: ОП=ОПбаз+ДП, де ОП - щомісячна орендна плата за користування об'єктом оренд, в грн., в т.ч. ПДВ: ОПбаз - базовий розмір щомісячної плати за користування об'єктом оренди, з урахуванням індексації дорівнює базовому розміру орендної плати за передостанній місяць строку оренди, по Договору оренди нерухомого майна № 2 від 08.08.2011; ДП - доплата, в грн., в т.ч. ПДВ, яка розраховується, виходячи з суми податку на землю, яка підлягає сплаті орендодавцем у місяці, за який нараховується орендна плата, згідно "Податкового розрахунку земельного податку". Для розрахунку ДП орендодавець зобов'язаний надати копію "Податкового розрахунку земельного податку" за відповідний рік, завірену печаткою орендодавця та підписами посадових осіб: за 2017 рік - протягом 10-ти робочих днів з дати здачі звіту у податкову інспекцію.

Сторони погодили те, що базова орендна плата (ОПбаз) індексується кожні дванадцять місяців на офіційний індекс інфляції, що публікується Державним комітетом статистики України та розрахований за попередні дванадцять місяців, від розміру базової орендної плати за останній повний календарний місяць оренди в попередньому періоді (п. 5.4 Договору).

Таким чином, відповідно до умов договору оренду орендна плата підлягала індексації та до її складу включалося ПДВ.

В свою чергу, в апеляційній скарзі відповідач зазначає формулу розрахунку орендної плати за один повний календарний місяць та зазначає, що вона складає 265 180,93 грн. без врахування при цьому ПДВ (244 443,52 грн. (ОПбаз) + 20 737,41 грн. (ДП)).

Проте, як вже вказувалося, до складу орендної плати згідно умов договору підлягає включенню ПДВ, а тому з його урахуванням розмір орендної плати за місяць становив 318 217,12 грн.

Слід зазначити, що саме таким був базовий розмір орендної плати за передостанній місяць строку оренди по договору, який оплачувався відповідачем, підтвердженням чого є, зокрема, платіжне доручення від 16.05.2017 №27592 (а.с.137).

Як вже зазначено вище, згідно п. 5.4 Договору базова орендна плата (ОПбаз) індексується кожні дванадцять місяців на офіційний індекс інфляції, що публікується Державним комітетом статистики України та розрахований за попередні дванадцять місяців, від розміру базової орендної плати за останній повний календарний місяць оренди в попередньому періоді.

Отже, відповідно орендна плата за липень 2018 року змінилася, оскільки була проіндексована і таким чином становила 347 257,01 грн.

При цьому, слід зазначити, що позивач за липень 2018 року нарахував плату за користування об'єктом оренди за двома рахунками, проте наведене жодним чином не свідчить, що індексація орендної плати не входить до її складу.

Так, рахунок - фактуру на суму 318 217, 12 грн. банк виставив до оплати 02.07.2018, та після опублікування Державним комітетом статистики України офіційного індексу інфляції за червень 2018, орендна плата за липень 2018 року була проіндексована орендодавцем, після чого і було виставлено інший рахунок - фактуру.

З огляду на викладене, розрахунок позивача як орендної плати, так і відповідно подвійної плати за користування будівлі здійснено вірно, а вказані вище доводи апелянта наведеного не спростовують.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 у справі №910/15412/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 у справі №910/15412/19.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 15.06.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко

Попередній документ
89797471
Наступний документ
89797473
Інформація про рішення:
№ рішення: 89797472
№ справи: 910/15412/19
Дата рішення: 09.06.2020
Дата публікації: 16.06.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.03.2020)
Дата надходження: 03.03.2020
Предмет позову: стягнення неустойки в розмірі 3 114 111,52 грн.
Розклад засідань:
27.01.2020 10:30 Господарський суд міста Києва
09.06.2020 14:40 Північний апеляційний господарський суд