вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" червня 2020 р. Справа№ 910/13414/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Суліма В.В.
Ткаченка Б.О.
при секретарі судового засідання: Нікітенко А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідачів: 1. не з'явився;
2. Кубрак О.О. - адвокат;
від третьої особи: ОСОБА_1 - особисто,
Кубрак О.О. - адвокат;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020
про зупинення провадження
у справі № 910/13414/19 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2 ,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Сервіс",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,
про визнання недійсними договору та рішення загальних зборів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/13414/19 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 760/23439/19 Солом'янського районного суду міста Києва, що розглядається в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/13414/19 про зупинення провадження у справі, повернути справу № 910/13414/19 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду по суті.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, справа № 760/23439/19, яка розглядається Солом'янським районним судом міста Києва, не є об'єктивною перешкодою для розгляду цієї справи в Господарському суді міста Києва, а відтак не могло бути підставою для задоволення клопотання про зупинення розгляду справи, яке заявлено другим відповідачем.
Скаржник вказує на те, що та обставина, що ОСОБА_1 уклав від імені позивача спірний договір на свою користь та користь своєї дружини, при цьому, не отримавши за це грошові кошти, які визначено умовами договору, свідчить про те, що у сторін правочину була зловмисна домовленість, що відповідно до вимог ст. 232 ЦК України є окремою підставою для визнання договору недійсним.
Скаржник зазначає, що ним визначено підстави задоволення позову, які не пов'язані з визнанням недійсною довіреності від 03.10.2016, отже відсутні об'єктивні перешкоди для розгляду справи по суті, а відтак не було підстав для зупинення розгляду справи.
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020 справу № 910/13414/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/13414/19 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 09.04.2020.
Рада суддів Україна рішенням від 17.03.2020 № 19, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ", затвердила Рекомендації щодо встановлення особливого режиму роботи судів України.
Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:
- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку;
- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;
- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).
Відповідно до вказаного рішення, з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, Рада суддів України рекомендує, на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи судів України, зокрема, зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, зі змінами від 25.03.2020 №239, "Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 повідомлено учасників справи № 910/13414/19, що судове засідання 09.04.2020 із розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 не відбудеться, про дату і час судового засідання за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/13414/19 учасники справи будуть повідомлені додатково.
Відповідно підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
07.04.2020 від другого відповідача через відділ канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вказано про те, що суд при постановленні ухвали дійшов вірного висновку з урахуванням наведеного обґрунтування позову та складу обставин, які слід встановити під час судового розгляду у даній справі, правильно зазначив, що серед іншого входить і необхідність встановлення - чи було волевиявлення позивача на укладення оспорюваних договору та прийняття спірних рішень загальних зборів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 повідомлено учасників справи № 910/13414/19, що судове засідання із розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 призначено на 14.05.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 послаблені карантинні обмеження.
В судове засідання 14.05.2020 представники позивача та відповідача не прибули.
На підставі ст.ст. 216, 281 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/13414/19 до 11.06.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" постановлено:
"Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2"."
Представники позивача та першого відповідача у судове засідання 11.06.2020 не з'явились.
Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та першого відповідача.
Представник другого відповідача та третьої особи у судовому засіданні 11.06.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/13414/19 про зупинення провадження у справі - залишити в силі, з підстав, викладених, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 25.05.2017, укладеного між ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності від 03.10.2016 діяв ОСОБА_1 , з однієї сторони та ОСОБА_2 , з іншої сторони, про купівлю-продаж частки в статутному капі талі Товариства з обмеженою відповідальності "Універсал-Сервіс" (код ЄДРОПУ 31355909), розміром 7 000 000,00 грн. та про визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Сервіс" (код ЄДРОПУ 31355909), які прийняті 25.05.2017 згідно із протоколом № 1.
29.01.2020 від другого відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/13414/19 до набрання рішенням Солом'янського районного суду міста Києва у справі № 760/23439/19 законної сили.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України встановлено, що господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Про зупинення провадження у справі виноситься ухвала, яка в силу ст. 234 ГПК України має, зокрема, містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.
За загальним правилом, вважається пов'язаною з даною справою така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, позивач був акціонером Товариства з обмеженою відповідальності "Універсал-Сервіс" (далі - Товариство) до 25.05.2017, та перестав ним бути внаслідок укладення спірного договору від 25.05.2017 купівлі-продажу частки в статутному капіталі та прийняттям у зв'язку з цим рішенням загальних зборів Товариства від 25.05.2017 про затвердження передачі частки у статуті Товариства і зміну складу учасників.
Позов мотивовано, зокрема, тим, що загальні збори 25.05.2017 були скликані і проведені всупереч встановленого Законом України «Про господарські товариства» порядку, не уповноваженими на це особами, оскільки позивач не уповноважував Лєпшина О.О. (третя особа) як на вчинення таких дій, так і на укладення 25.05.2017 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, і що внаслідок укладення такого правочину ОСОБА_1 (третя особа) протиправно переписав частку в статутному капіталі Товариства на свою дружину, тобто, фактично діяв у своїх власних інтересах, оскільки сам набув права власності, як член подружжя. Гроші в оплату частки за вказаним договором, за твердженням позивача, ним не отримано.
Лєпшин О.О. (третя особа) при укладенні вказаного договору та прийнятті участі у загальних зборах діяв від імені позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 03.10.2016, проте позивач зазначає, що станом на 03.10.2016 у позивача не було волевиявлення на видачу вказаної довіреності, оскільки позивач перебував у недієздатному стані внаслідок хвороби і операції (що підтверджено висновком судово-психіатричного експерта № 241, проведеного 23.04.2019 експертами Київського міського центру судово-психіатричної експертизи), але родичі скористалися його безпорадним станом і тим, що він не міг розуміти свої дій, та примусили його виписати довіреність на сина, ОСОБА_1 (третя особа).
Таким чином, для належного та об'єктивного розгляду справи № 910/13414/19 необхідно встановити чи було волевиявлення позивача на укладення оспорюваних договору та прийняття спірних рішень загальних зборів, а оскільки у дані відносини позивач вступав не самостійно, а опосередковано - через свого представника Лєпшина О.О. (третя особа) на підставі довіреності 03.10.2016, то слід встановити, чи було волевиявлення позивача на уповноваження вказаного представника діяти від імені Позивача і у його інтересах.
Так, довіреність від 03.10.2016 у розумінні норм цивільного законодавства є правочином, і відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Однак, недійсність довіреності від 03.10.2016 законом прямо не встановлена, натомість, вона є оспорюваним правочином, тому доки вона не визнана судом недійсною - її дійсність свідчить про наявність волевиявлення на її укладення, тобто, «недійсність» правочину, недійсність якого прямо не встановлена законом і до поки він не визнаний судом недійсним, не є «обставиною справи», а є оспорюваним ствердженням, яке доводиться при заявленні відповідної вимоги, яка у даному спорі не заявлена.
Так, у провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває справа № 760/23439/19, у якій заявлено вимогу про визнання оспорюваного правочину, довіреності від 03.10.2016, недійсною, та саме у межах вказаного спору до предмету доказування безпосередньо входить і встановлюється судом наявність або відсутність волевиявлення Позивача на вчинення вказаного правочину, у зв'язку з чим ухвалою від 15.01.2020 призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, з питань чи страждав Позивач хронічним, стійким психічним розладом в період часу з 24.09.2016 по 07.10.2016; чи впливав психічний розлад на здатність приймати конкретні рішення; яка ступінь глибини психічного захворювання; чи був Позивач здатен розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними в період часу з 24.09.2016 по 07.10.2016.
Таким чином, у випадку визнання довіреності від 03.10.2016 недійсною через дефект волі буде встановлено обґрунтованість тверджень позивача у даному спорі у справі № 910/13414/19, що позивач не уповноважував ОСОБА_1 (третю особу) на укладення спірного договору, на участь у спірних загальних зборах і прийняття рішень на них, натомість, якщо у справі № 760/23439/19 буде встановлена наявність волевиявлення позивача на вчинення довіреності - то його твердження у даному спорі у справі № 910/13414/19 саме з цієї підстави, будуть необґрунтовані.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Дослідивши позовні вимоги та матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що недійсність вказаної довіреності через дефект волі, як про це стверджує позивач, не може бути самостійно встановлена судом у межах даного спору без постановлення відповідно рішення за заявленою вимогою про визнання довіреності недійсною, оскільки таке питання, як «недійсність» довіреності - не є обставиною справи - не є певним зовнішнім фактором, який характеризує стверджуване позивачем порушення договору та/або закону та особу, яка за твердженням позивача це вчинила. Натомість, це є оцінкою судом певного правочину, зокрема, оцінкою питання дійсності оспорюваного правочину через дослідження дотримання при його укладенні норм закону, яке суд здійснює тільки, якщо заявляється відповідна вимога про визнання правочину недійсним.
Щодо наведення позивачем у позовній заяві також і інших обґрунтувань позову, то колегія суддів апеляційного господарського суду також погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що суду необхідно надати оцінку всім, без виключення, доводам позивача, у тому числі, і обґрунтованості тверджень, що позивач не уповноважував ОСОБА_1 (третю особу) на укладення спірного договору, на участь у спірних загальних зборах і прийняття рішень на них.
Таким чином, висновок господарського суду першої інстанції про задоволення клопотання другого відповідача та зупинення провадження у справі № 910/13414/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі Солом'янського районного суду міста Києва № 760/23439/19, є правомірним, враховуючи об'єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства - справи Солом'янського районного суду міста Києва № 760/23439/19, і дана об'єктивна неможливість полягає в тому, що від розгляду цивільної справи залежить обґрунтованість доводів позивача у даному господарському позові, на підставі яких він просить про задоволення його вимог.
Відповідно до п. 4 ч. ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зважаючи на те, що позовні вимоги у даній справі базуються, зокрема, на довіреності від 03.10.2016, а зібрані у цій справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти) в іншій справі іншої юрисдикції, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає висновок господарського суду першої інстанції про зупинення провадження у справі № 910/13414/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 760/23439/19 Солом'янського районного суду міста Києва, що розглядається в порядку цивільного судочинства, правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Заперечення позивача проти зупинення провадження, оскільки клопотання другого відповідача про зупинення вже розглядалося та судом у клопотанні було відмовлено, також відхиляються із апеляційним господарським судом, оскільки підстави та обставини у вказаних клопотаннях є відмінними.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/13414/19 та для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , відсутні.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/13414/19.
Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржники не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 760/23439/19 Солом'янського районного суду міста Києва, що розглядається у порядку цивільного судочинства, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали місцевого суду не вбачається.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - ОСОБА_1 , згідно із ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/13414/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/13414/19 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на ОСОБА_1 .
4. Матеріали справи № 910/13414/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови складено 15.06.2020.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі ст. 255, п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.В. Сулім
Б.О. Ткаченко