Справа № 127/7363/20
Провадження № 2-а/127/247/20
"10" червня 2020 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаса Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 6 роти УПП у Черкаській області молодшого лейтенанта поліції Керноса Сергія Андрійовича про скасування постанови серії ЕАК № 2306670 від 28.03.2020, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, -
Позивач звернулася до суду з позовом до інспектора 1 батальйону 6 роти УПП у Черкаській області молодшого лейтенанта поліції Керноса С.А. про скасування постанови серії ЕАК № 2306670 від 28.03.2020, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач мотивувала адміністративний позов наступним.
28 березня 2020 року, інспектором 1 батальйону 6 роти УПП у Черкаській області молодшим лейтенантом поліції Керносом С.А., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2306670, про те, що 28.03.2020, о 09 год. 21 хв. на з'їзді з АД Е50 (М12) на АД Е95 (М05), водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «GELLY EMGRAND 7», р/н НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонено та здійснив проїзд без зупинки, чим порушив п. 8.4(б) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На думку позивача постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він правопорушення у якому його визнав винним інспектор поліції не здійснював та ПДР України не порушував.
Також позивач в поданому до суду позові вказував, що інспектором грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення. Крім того, позивач стверджує, що інспектор поліції Кернос С.А. при винесені постанови не керувався жодними доказами, які б підтверджували його вину у скоєнні правопорушення.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином в порядку, визначеному ч. 2 ст. 268 КАС України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в той час як він був неодноразово належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи та не повідомив суд про поважність причини своєї неявки, відзив проти позову не надіслав.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов наступного висновку.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 28.03.2020 інспектором 1 батальйону 6 роти УПП у Черкаській області молодшим лейтенантом поліції Керносом С.А., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2306670, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
Частиною першою статтею 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 8.4(б) ПДР України, (дорожній знак 2.2 проїзд без зупинки заборонено) поділяються на групи: знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Судом встановлено, що жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідач суду не надав, в судове засідання не з'явився та не подав у визначений судом строк відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з'ясованих в судовому засіданні обставин.
Неподання відповідачем відзиву на позов суд кваліфікує як визнання позову.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 33, 122, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК № 2306670, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя