Іменем України
09 червня 2020 року
Київ
справа №814/3120/15
касаційне провадження №К/9901/7865/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 (суддя Середа О.Ф.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 (судді: Крусян А.В., Вербицька Н.В., Джабурія О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» до Миколаївської митниці ДФС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльності,
ТОВ «Техноторг» звернулося з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС України, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви від 24.07.2015 № 330 та зобов'язати скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Миколаївській області висновок про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 16531,92 грн.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що у порушення вимог статті 301 Митного Кодексу України, статті 43 Податкового кодекс України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної Митної служби від 20.07.2007 № 618, йому не повернуто надмірно сплачені кошти. Надмірна сплата коштів утворилася унаслідок доплати митних платежів з податку на додану вартість на виконання рішення відповідача про коригування митної вартості товарів, яке за рішенням суду визнано протиправним.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 19.11.2015 позов задовольнив, визнав протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви ТОВ «Техноторг» від 24.07.2015 № 330. Зобов'язав Миколаївську митницю ДФС скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення ТОВ «Техноторг» надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 16531,92 грн за митною декларацією від 17.10.2013 № 504070000/2013/006598 шляхом перерахування цих коштів на поточний рахунок ТОВ «Техноторг» п/р № НОМЕР_1 у ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629, для подальших розрахунків як предоплата або грошова застава. Присудив за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС на користь ТОВ «Техноторг» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 146,16 грн.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.06.2016 залишив без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.11.2015.
Миколаївська митниця ДФС подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що надана позивачем до заяви про повернення надміру сплаченого податку постанова суду про визнання протиправним та скасування рішення митниці про коригування митної вартості, не є документом, що підтверджує суму надмірно сплачених митних платежів, адже в ній не визначена сума переплати та не зобов'язано митницю повернути з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі. Тому, у митниці були відсутні законні підстави складати висновок про повернення надмірно зарахованих до бюджету митних платежів. Суди, зобов'язавши відповідача вчинити дії, втрутилися в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.07.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 04.06.2020 прийняв касаційну скаргу до провадження, призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 09.06.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Позивач 17.10.2013 подав до Миколаївської міської митниці ДФС митну декларацію № 504070000/2013/006598 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, в якій зазначив ціну товару 10678,05 дол. США.
Відповідач прийняв рішення від 17.10.2013 № 504070000/2013/000015/1 про коригування митної вартості товарів, за яким митна вартість зернової жниварки New Holland визначена в сумі 21019,55 дол. США замість задекларованих 10678,05 дол. США, та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач сплатив зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16531,92 грн відповідно до скоригованої вартості товару.
ТОВ «Техноторг» оскаржило рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення до адміністративного суду.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 05.02.2014 у справі № 814/4597/13-а визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товару від 17.10.2013 № 50407000/2013/000015/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.10.2013 № 50407000/2013/00047.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.05.2015 залишив без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2014.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.07.2015 відмовив Миколаївській митниці ДФС у відкритті касаційного провадження.
Позивач 24.07.2015 відповідно до Порядку повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, звернувся до Миколаївської митниці ДФС із заявою № 330, в якій просив здійснити перерахування (повернення) надмірно сплачених ним коштів, зокрема в сумі 16531,92 грн, сплачених за митною декларацією від 17.10.2013 № 504070000/2013/006598.
Відповідач у листі від 20.08.2015 відмовив у задоволенні заяви позивача щодо повернення йому зайво сплачених коштів, мотивуючи відмову тим, що питання повернення коштів не було предметом розгляду, зокрема у справі № 814/4597/13-а. Відповідач вважає, що правові підстави для повернення коштів відсутні, оскільки в рішенні суду про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів не визначено суму переплати та відсутнє зобов'язання митниці повернути з Державного бюджету України надмірно сплачені платежі.
Відповідно до підпункту «в» пункту 27 статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) належить до митних платежів.
Згідно з частинами першою, третьою статті 301 МК повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Пунктом 43.1 статті 43 ПК передбачено, що помилкове та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до пункту 43.4 статті 43 ПК платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Згідно з пунктом 43.5 статті 43 ПК контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами визначена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, який затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 618).
Пунктом 1 розділу III Порядку № 618 передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу III Порядку № 618 заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 618 передбачено, що для підготовки висновку про повернення з Державного
бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Зазначений у пункті 4 розділу ІІІ Порядку № 618 Порядок від 20.07.2007 № 611/147, який визначав форму висновку про повернення коштів, втратив чинність унаслідок набрання чинності Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України
30.12.2013 № 882/1188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за № 146/24923 (далі - Порядок № № 882/1188).
Отже, форма висновку про повернення коштів була передбачена у Додатку 1 до Порядку № 882/1188.
Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку № 618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
Відповідно до пункту 11 розділу III Порядку № 618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.
Суд касаційної інстанції знаходить правильним висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність у відповідача підстав для відмови в поверненні надміру сплаченого податку на додану вартість.
Відповідач мав діяти у відповідності до вимог Порядку № 618 та Порядку № 882/1188 та після отримання заяви позивача про повернення надміру сплачених коштів перевірити факт перерахування надміру сплачених митних платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та установити наявність переплати, що виникла через прийняття відповідачем протиправного рішення коригування митної вартості товару, протиправність якого установлена рішенням суду, яке набрало законної сили.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що, незважаючи на підтверджені факти надмірної сплати позивачем митного платежу - податку на додану вартість та подання позивачем у встановлений законом строк до контролюючого органу заяви про повернення надміру сплаченої суми грошових зобов'язань, контролюючий орган не підготував у встановлений законом строк висновок про повернення відповідної суми з бюджету та не подав його для виконання відповідному органові казначейства, що призвело до порушення права позивача на отримання надміру сплачених ним до бюджету сум грошових зобов'язань.
Посилання відповідача на те, що у постанові суду у справі № 814/4597/13-а про визнання протиправним та скасування рішення митниці про коригування митної вартості не установлена сума переплати та не зобов'язано митницю повернути надміру сплачені митні платежі є необґрунтованим, оскільки суд у цій справі не вирішував позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності митниці щодо неповернення надміру сплачених митних платежів та про зобов'язання митниці повернути такі платежі. Визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості у сторону її збільшення свідчить про відсутність підстав для доплати позивачем митних платежів, а відтак, про сплату таких платежів надміру.
Зважаючи на викладене, суди дійшли обґрунтованих висновків про протиправність відмови відповідача у здійсненні перерахування (повернення) позивачу надміру сплачених грошових коштів у сумі 16531,92 грн.
Доводи митниці в касаційні скарзі про втручання судів попередніх інстанцій в її дискреційні повноваження шляхом зобов'язання вчинити дії суд касаційної інстанції у цьому випадку визнає помилковими, зважаючи на таке.
Дійсно, у разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення та встановлення в судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення чи вчинити дії конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас повноваження державного органу не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант його поведінки. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Зважаючи на те, що установлені судами обставини та застосовані норми матеріального права свідчать про те, що бездіяльність відповідача щодо невчинення дій, необхідних для повернення позивачу надмірно сплачених коштів, є протиправною, суд міг зобов'язати відповідача вчинити конкретні дії прямо передбачені законом, які відповідач мав вчинити, але протиправно не вчинив.
Суд касаційної інстанції, з огляду на положення статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування.
Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС України залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду