10 червня 2020 року
Київ
справа №520/8741/19
адміністративне провадження №К/9901/13304/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Білоуса О.В., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Харківський комбікормовий завод" до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
19.05.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Касаційна скарга ГУ ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГУ ДПС у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження ухвалених у справі судових рішень вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зазначаючи, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті.201 Податкового кодексу України, ГУ ДПС не конкретизує, з якого саме питання відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм (в яких конкретно правовідносинах).
Одночасно ГУ ДПС вказує, що суди попередніх інстанцій застосували норми пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України без урахування висновку Верховного Суду України щодо застосування цих норм у постановах від 18.07.2017 (справа №21-3123а16), від 27.06.2017 (справа №21-3418а16), від 01.12.2015 (справа №21-3788а15).
Отже, підстави касаційного оскарження, вказані ГУ ДПС, суперечливі, оскільки стосуються висновку Верховного Суду щодо застосування одних і тих же норм (відсутності та одночасно не відповідності такому висновку).
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідач документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги до суду не надав.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі.
Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.
Абзацами першим частини третьої статті 6 Закону України №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2019: №00001461401, №00001471401, №00001491401, №00001501401 у загальному розмірі 12 782 495,28 грн) та не майнового (про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2019 №00001481401).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою- підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги у цій адміністративній справі становить 42 040,00 грн (12 782 495,28 грн х 1.5%) +1 921,00 грн) х 200 %).
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого відповідач має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом України №3674-VI порядку та розмірі.
Керуючись статями 248, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
О.В. Білоус
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду