11 червня 2020 року
Київ
справа №806/602/16
адміністративне провадження №К/9901/19741/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами
заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі
за позовом ОСОБА_1 до Луцького міськрайонного суду Волинської області про зобов'язання надати публічну інформацію,
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Луцького міськрайонного суду Волинської області (далі - відповідач) із вимогами: зобов'язати Луцький міськрайонний суд Волинської області надати позивачу публічну інформацію - копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і членів їхніх сімей.
2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.
3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017; далі - КАС України) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року.
5. Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, позивач подав заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), а саме: неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 14.01.2015 (справа №К/800/13813/14) та від 30 липня 2014 року (справа №К/800/25119/14).
6. Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено, скасовано постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2016 року, залишено в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року.
7. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме: судового збору за подання скарги до Верховного Суду України у розмірі 716 грн 56 коп.
8. Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 щодо необхідності ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення.
9. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
10. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017) при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
11. Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 252 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
12. Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2016 року (К/800/28845/16) ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 716 грн 56 коп згідно з платіжним дорученням від 31.03.2017 №23 (а.с.139).
13. Оскільки постановою Верховного Суду від 24 квітня 2020 року задоволено заяву позивача та скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2016 року, а питання про розподіл судових витрат у зазначеній постанові Судом не вирішено, то судові витрати, понесені позивачем у зв'язку зі сплатою судового збору за подання заяви про перегляд такого рішення мають бути присуджені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
14. Керуючись статтями 139, 252, 345, 359 КАС України, Суд
15. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити.
16. Прийняти додаткову постанову у справі №806/602/16.
17. Присудити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 716 грн 56 коп (сімсот шістнадцять гривень 56 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Луцького міськрайонного суду Волинської області (ідентифікаційний номер: 02890417).
18. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко