Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №806/1564/17
адміністративне провадження №К/9901/15204/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 ( суддя Липа В.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (головуючий суддя Кузьменко Л.В., судді: Іваненко Т.В., Франовська К.С.) у справі № 806/1564/17 за позовом Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" до Закарпатської митниці ДФС про визнання дій протиправними,
В червні 2017 року Державне підприємство "Білокоровицьке лісове господарство" звернулося до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання дій протиправними по затримці та переогляду вагонів №№ №68701143, №66876889, №66104001 з лісоматеріалами Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" на залізничній станції "Батьово" митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення норм ст.199 Митного кодексу України, безпідставно було проведено затримку залізничних вагонів №68701143, №66876889, №66104001 з вантажем "лісоматеріали". При цьому, позивач акцентував увагу на відсутності належних підстав для зупинення пропуску товару, вичерпний перелік яких визначений законом, та зазначив про порушення встановленої процедури проведення відповідного огляду товару. Позивач наголосив, що в порушення ст.249 Митного Кодексу, про проведення переогляду вантажу підприємству не повідомлялося. Також не повідомлялося про зупинку вагонів. Позивач зазначив, що незважаючи на надання відповідачу повного пакету документів, відповідачем не вчинено дій щодо вчасного завершення митних формальностей та проведення митного оформлення, що спричинило негативні наслідки для позивача, що полягають у безпідставному нарахуванні за затримку вагонів платежів всього на суму 49083,70 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України по затримці вагонів №68701143, №66876889, №66104001 з лісоматеріалами Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" на залізничній станції "Батьово" митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС.
Судові рішення мотивовані доводами, що зазначені у позовній заяві.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що підставою для проведення оглядів товарів була інформація від правоохоронних та інших органів, що не суперечить підпунктам 5, 8, 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. №467. Через те, що огляд таких товарів в пункті пропуску є неможливим, відповідні вагони були затримані на мінімальний строк, достатній для проведення митного огляду у іншому місці. Судами помилково застосовані норми статті 249 Митного кодексу України, оскільки вони регулюють питання огляду при митному оформленні товару, у той час як таке оформлення було завершене Житомирською Митницею ДФС до прибуття вагонів на пункт пропуску, а не здійснювалося відповідачем. Також вказано на порушення строків звернення до суду з позовом.
У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими, винесеними з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями між ДП "Білокоровицьке лісове господарство" в особі директора Шевчука Ю .І. (Продавець) з однієї сторони та фірмою "Тужер" Угорщина в особі директора Тотха Арпада (Покупець) укладено контракт №04-10-201 від 04.10.2011, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує лісоматеріали - пиловник сосновий 1,2. сорт, діаметром 14-25 см та баланси соснові.
ДП "Білокоровицьке лісове господарство" на виконання вимог Контракту здійснив завантаження лісопродукції.
У травні 2016 року Закарпатською митницею ДФС на станції Батьово були затримані вагони №68701143, №66876889, №66104001, за результатами переогляду вантажу складено акт від 01.06.2016 №3050100505/2016/ЗМЗ-03022, згідно якого сторонніх вкладень у вантажі "лісоматеріали" не виявлено.
01.06.2016 Закарпатською митницею ДФС прийнято рішення про випуск вагонів, про що залізницею складено акти загальної форми на випуск вагонів від 01.06.2016 № 399, №402, №408 з нарахуванням належних платежів за затримку.
Як встановлено судами, митне оформлення товару у названих залізничних вагонах розпочалося в період їх прибуття на станцію Батьово 20.05.2016 та 23.05.2016 та тривало по 01.06.2016 (рішення Закарпатської митниці про випуск вагонів для прослідування за призначенням).
Вважаючи дії Закарпатської митниці ДФС по затримці вагонів неправомірними, позивач звернувся до суду.
Згідно з частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судами) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею ж 100 Кодексу адміністративного судочинства України було закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Так, позивач у позовній заяві просив визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк звернення до суду. В обґрунтування цього позивачем наведено, що строк звернення до суду ним не порушений, оскільки позивач дізнався про протиправні дії Закарпатської митниці ДФС України тільки з отриманої 25.11.2016 претензії ПАТ "Укрзалізниця" від 10.11.2016.
Відповідач у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, апеляційній та касаційній скаргах вказував на порушення позивачем строків звернення до суду. Зазначав, що позивач дізнався про порушення своїх прав з претензії ПАТ «Укрзалізниця», яку, за твердженням позивача, отримав 25.11.2016, а тому строк звернення до суду закінчився 25.05.2017, натомість позовна заява подана ним поза межами такого строку. Крім того, вказує, що 21.05.2016 о 13год 30 хв та о 13год 35 хв зі станції Батьово Львівської залізниці на станцію відправлення Пояски Південно-західної залізниці та Білокоровичі Південно-західної залізниці надіслано телеграми №154 та № 156 з проханням поінформувати вантажовідправника - ДП "Білокоровицьке лісове господарство", що вагони №68701143, №66876889 затримані для митного огляду (копії долучено до матеріалів справи). Також, 24.05.2016 о 13год 25 хв зі станції Батьово Львівської залізниці на станцію відправлення Білокоровичі Південно-західної залізниці надіслано телеграму №183 з проханням поінформувати вантажовідправника - ДП "Білокоровицьке лісове господарство", що вагон №66104001 затримано для митного огляду (копію долучено до матеріалів справи). З огляду на зазначене вважає, що підрозділами ПАТ «Укрзалізниці» позивача було повідомлено про призупинення митного оформлення спірних вагонів 21-24.05.2016. Вказує, що факт повідомлення посадових осіб позивача про затримку вагонів згідно вказаних телеграм може бути додатково підтверджено запитом суду на станції відправлення Білокоровичи та Пояски. Натомість судами не було надано належну оцінку факту пропуску строку звернення до суду без поважних причин.
Колегією суддів встановлено, що позовна заява подана до суду 3.06.2017, згідно відбитку штемпеля на поштовому конверті.
Натомість ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не надано оцінку та не досліджено питання строку звернення позивача 3.06.2017 з адміністративним позовом про визнання дій протиправними; визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними або неповажними, ухвал про його поновлення чи відмову у цьому не виносилося.
Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
Враховуючи, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, оскаржуване судове рішення на підставі статті 353 КАС України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами , у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, запропонувати сторонам надати докази в підтвердження їх доводів та заперечень, надати мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС - задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 у справі № 806/1564/17 скасувати, а справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду