Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №640/22536/19
провадження №К/9901/12145/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, судді Харківського апеляційного суду Савенка Миколи Євгенійовича, Державної установи «Харківське СІЗО №27» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року, постановлену суддею Маруліною Л.О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Беспалова О.О., суддів Ключковича В.Ю., Пилипенко О.Є.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у тому числі до судді Харківського апеляційного суду Савенка М.Є. про: визнання неправомірними дій, що виразились в неправомірному залишенні звернень без відповіді та створенню перешкод по оформленню і посвідченню довіреності; зобов'язання надати відповіді на звернення (клопотання від 11 вересня 2019 року, запит від 10 жовтня 2019 року, запит від 17 жовтня 2019 року) та погодити посвідчення довіреності від імені позивача.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 12 грудня 2019 року відмовив ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовними вимогами до судді Харківського апеляційного суду Савенка М.Є .
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року - без змін.
4. Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до судді Харківського апеляційного суду Савенка М.Є., суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в межах спірних правовідносин відповідач виконував повноваження судді, пов'язані зі здійсненням правосуддя та не здійснював владних управлінських функцій відносно позивача.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права. ОСОБА_1 посилається на те, що вона зверталася до Савенка М.Є. не як до судді, який здійснює правосуддя, а як до посадової особи, у повноваженнях якого знаходиться визначене питання, що не має процесуального характеру, а тому заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Також ОСОБА_1 вказує на те, що відмовляючи у відкритті провадження у справі за її позовними вимогами до судді Харківського апеляційного суду Савенка М.Є., суди першої та апеляційної інстанцій не надали відповіді на всі її аргументи.
IV. Позиція інших учасників справи
7. Відзивів на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 травня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2020 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 11 червня 2020 року.
VІ. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими він керувався
10. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їхній сукупності. Також таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
11. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
12. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС України).
13. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, передбачений в цій статті.
14. У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
15. Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
16. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
17. Частиною другою статті 19 КАС України встановлено вичерпний перелік справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів. За цією статтею такими справами є ті, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
18. КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень саме управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Ці положення не поширюють свою дію на правові ситуації, які вимагають інших форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
19. Верховний Суд уважає, що суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у відкритті провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до судді Харківського апеляційного суду Савенка М.Є. на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
20. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у поданій до адміністративного суду позовній заяві ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність судді Харківського апеляційного суду Савенка М.Є., у провадженні якого перебуває кримінальна справа.
21. Верховний Суд зауважує, що дії суду (судді), вчинені при виконанні своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду й вирішення в судових засіданнях адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ в особливій, установленій законом процесуальній формі), є процесуальними, а не управлінськими. Оскарження в будь-який спосіб процесуальних актів, дій (бездіяльності) судів і суддів при розгляді конкретної справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається.
22. Отже, зі змісту поданої до адміністративного суду позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 заявила вимоги до судді Харківського апеляційного суду Савенка М.Є. , які не тільки не належать до юрисдикції адміністративних судів, а взагалі не підлягають судовому розгляду шляхом заявлення позову.
23. Поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, необхідно тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
24. Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року в справі №9901/296/19 та від 20 листопада 2019 року в справі №808/2167/18.
25. Наведені в касаційній скарзі мотиви і доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав уважати, що ними неправильно застосовано норми процесуального права.
26. Щодо посилання ОСОБА_1 на ненадання судами першої та апеляційної інстанцій відповіді на всі її аргументи, Верховний Суд зазначає, що аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною права на справедливий і публічний розгляд справи. Водночас вимога статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
27. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VІІ. Судові витрати
28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року в справі №640/22536/19 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко