Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №825/996/17
адміністративне провадження №К/9901/47212/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
І. Короткий зміст обставин справи
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати незаконною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання йому відповідей на заяви від 05 травня 2016 року та від 18 березня 2017 року;
- визнати незаконною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення відповідних розрахунків з виплати йому грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно та невиплати компенсації;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести відповідні розрахунки з виплати позивачеві грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно та виплатити компенсацію за належне, але не отримане речове майно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати йому речове забезпечення, яке відповідно до норм та правових актів повинно було бути видано, але не видавалось.
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом двадцяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору або документа, що звільняє заявника від сплати судового збору.
5. На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, у якій просив звільнити його від сплати судового збору в зв'язку зі скрутним майновим станом або продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Також ОСОБА_1 посилався на те, що правовідносини, які розглядаються судом, виникли на момент коли він був військовослужбовцем, а тому необхідно застосувати відповідну пільгу щодо сплати судового збору.
6. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року повернуто.
7. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не є суб'єктом, на якого поширюються приписи Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) щодо звільнення від сплати судового збору і ухвалою від 30 листопада 2017 року йому вже встановлювався максимальний строк для усунення недоліків, а тому у суду відсутня можливість для продовження позивачеві строку для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Оскільки ОСОБА_1 вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 30 листопада 2017 року в установлений строк не виконані, то це є підставою для повернення апеляційної скарги.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року і прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити його вимоги або направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
9. Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що є перешкодою для доступу до правосуддя. Скаржник уважає, що він має всі правові підстави для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
ІІІ. Позиція інших учасників справи
10. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року - без змін, оскільки вона постановлена з додержанням норм процесуального права.
ІV. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Шарапи В.М. ухвалою від 19 квітня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року №734/0/78-20 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А.
13. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 10 червня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 11 червня 2020 року.
V. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими він керувався
14. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року №R(81)7.
15. Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
16. Приписами частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача з апеляційною скаргою; далі - КАС України) було встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
17. Отже, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
18. ОСОБА_1 уважає, що він є звільненим від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
19. Згідно із указаною нормою, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
20. Як установлено в прийнятій у цій справі постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05 травня 2016 року №101 позивача було звільнено з військової служби у запас, виключено зі списків особового складу військової частини і знято з усіх видів забезпечення.
21. Відтак, на момент звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 не був військовослужбовцем та, відповідно, не належав до визначених пунктом 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суб'єктів, які звільнені від сплати судового збору.
22. Посилання ОСОБА_1 на те, що предметом адміністративного позову є незаконна бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у період проходження ним військової служби не спростовує вказаного висновку, оскільки визначальною обставиною для застосування пункту 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI є наявність у особи статусу військовослужбовця (або військовозобов'язаного чи резервіста, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори) на момент подання відповідної позовної заяви (апеляційної скарги тощо).
23. Аналогічний висновок щодо застосування вказаної норми права наведено в ухвалі Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року в справі №620/4299/18 та постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 06 грудня 2018 року в справі №522/8827/17 і від 27 лютого 2020 року в справі №826/12929/17.
24. Щодо доводів ОСОБА_1 про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору в зв'язку зі скрутним майновим станом, необхідно зазначити таке.
25. Згідно з частиною першою статті 8 Закону №3674-VI (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
26. У частині другій статті 8 Закону №3674-VI вказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
27. Отже, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас наведені правові норми дають підстави для висновку про те, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин.
28. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та за наявності обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами.
29. Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
30. ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку зі скрутним майновим станом. Проте матеріали апеляційної скарги не містили жодних документів та обставин, з якими норми Закону №3674-VI пов'язують право на пільгу щодо сплати судового збору та можливість звільнення від його сплати, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
31. ОСОБА_1 в установлений судом апеляційної інстанції двадцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (як і до дати постановлення оскаржуваної ухвали - 15 березня 2018 року) не усунув недоліків апеляційної скарги щодо надання документа про сплату судового збору або документа, що звільняє його від сплати судового збору, в тому числі доказів, які підтверджують його тяжкий майновий стан і надають правові підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а тому суд апеляційної інстанції правомірно повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 керуючись приписами статей 3, 169, 298 КАС України, чинними на момент постановлення оскаржуваної ухвали.
32. Наведені в касаційній скарзі мотиви і доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що ним неправильно застосовано норми процесуального права.
33. Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправомірно не звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору, що стало підставою для незаконного повернення апеляційної скарги, є необґрунтованими, оскільки обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідними обставинами та підтвердження належними доказами є обов'язком саме заявника, а приписами КАС України прямо закріплено, що якщо заявник не усунув недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху, в установлений судом строк, це є підставою для повернення апеляційної скарги.
34. Повернення апеляційної скарги не позбавляє ОСОБА_1 права повторного звернення до суду зі скаргою в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.
35. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року - без змін.
VІ. Судові витрати
36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року в справі №825/996/17 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко