12 червня 2020 року
Київ
справа №640/1214/19
адміністративне провадження №К/9901/13253/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,
20 травня 2020 року Державна фіскальна служба України (далі - ДФС України) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, ДФС України необхідно було подати касаційну скаргу у новій редакції, у якій зазначити дату отримання оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, до якої додати належні та допустимі докази, що це підтверджують. До цієї скарги додати документ про сплату судового збору.
На виконання ухвали Верховного Суду заявник надіслав клопотання про продовження строку на усунення недоліків скарги, мотивоване тим, що ДФС України є бюджетною установою, яка фінансується з Державного бюджету України і кошторисом на 2020 рік не передбачено коштів на оплату судових витрат.
Разом з тим, на підтвердження дати отримання судового рішення послався на супровідний лист Шостого апеляційного адміністративного суду, як на доказ дати його отримання, проте таку заявник так і не зазначив. Водночас відповідач не дотримався приписів статті 94 КАС України, яка передбачає, що письмовий доказ подається в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Подання не засвідченної копії супровідного листа унеможливлює прийняття його судом до уваги.
Крім того, Суд зазначає, що штамп вхідної кореспонденції на цьому листі з датою 24 квітня 2020 року свідчить лише про реєстрацію документа у системі документообігу, а не визначає дату отримання відповідачем повного тексту оскаржуваної ухвали.
Посилаючись на відсутність коштів на сплату судового збору у кошторисі на 2020 року, заявник не надав жодного доказу про вжиття ним заходів, спрямованих на вирішення питання щодо його сплати, тому підстави для продовження строку на усунення недоліків належним чином не підтверджені.
Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Враховуючи те, що станом на 10 червня 2020 року заявник не усунув зазначені в ухвалі недоліки касаційної скарги, скарга не приймається до розгляду та повертається особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України,
1. Відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частини ухвали від 22 травня 2020 року.
2. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу повернути особі, яка її подала.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська