12 червня 2020 року
Київ
справа №520/9702/19
адміністративне провадження №К/9901/11115/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №520/9702/19 за адміністративним позовом Комунального підприємства «Дергачікомунсервіс» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Харківській області 16.04.2020 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Як вбачається з документів долучених до касаційної скарги, відповідачем, у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №520/9702/19, порушено питання про його поновлення.
Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач зводилися до того, що оскільки вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження, а повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права повторної реалізації права на касаційне оскарження судового рішення, суд, при повторному зверненні заявника з касаційною скаргою, має поновити пропущений строк та відкрити провадження у справі. Також, Головне управління ДПС у Харківській області наголосило про наявність у контролюючого орану процесуального інтересу до розгляду даної справи та зазначило про першочергову сплату, відразу після надходження на рахунок відповідача коштів, суми судового збору за подання касаційної скарги у справі №520/9702/19.
А тому, на переконання відповідача, приведення касаційної скарги у відповідність до положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України у зав'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, тривалістю п'ять днів з моменту закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), протягом якого особа має право надати суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших обґрунтованих підстав на підтвердження поважності його пропуску з долученням до такої заяви доказів на їх підтвердження.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 12.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Харківській області, в межах відведеного судом строку, на адресу суду було скеровано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Разом з тим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, відповідач вказує причини попуску процесуального строку касаційного оскарження аналогічні тим, що були наведені контролюючим органом при поданні касаційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження податковим органом не наведено.
На переконання Головного управління ДПС у Харківській області, приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у даній справі. Відповідач вважає, що своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги, адже, як вказує контролюючий орган, порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя. Також відповідач наголошує про наявність у контролюючого орану процесуального інтересу до розгляду даної справи та вказує про сплату ним суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
Разом з тим, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Недотримання скаржником положень пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України щодо належного обґрунтування у касаційній скарзі підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень в касаційному порядку, встановлення яких є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження. Наведені Головним управлінням ДПС у Харківській області обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що підставою для повернення вперше поданої відповідачем касаційної скарги (ухвала Верховного Суду від 10.03.2020) слугувало те, що при дослідженні касаційної скарги на предмет відповідності вимогам процесуального закону судом встановлено, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відтак, посилання контролюючого органу на відсутність законних підстав для повернення вперше поданої касаційної скарги заявнику, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки за встановлених судом обставин, в діях податкового органу не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб'єкту владних повноважень права на касаційне оскарження. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.
Також, Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Втім, обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 10.03.2020 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки відповідачем не надано. В поданні повторної касаційної скарги лише 16.04.2020 з урахуванням сплати судового збору 13.02.2020, про що свідчить платіжне доручення №1563 від 12.02.2020, Суд також не вбачає наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судових рішень та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З урахуванням вищевикладеного, Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню ДПС у Харківській області у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №520/9702/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №520/9702/19 за адміністративним позовом Комунального підприємства «Дергачікомунсервіс» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
....................
....................
.....................
І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду