про відмову у відкритті касаційного провадження
12 червня 2020 року
м.Київ
справа №824/673/19-а
провадження №К/9901/13667/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Чернівецького відділення фонду соціального захисту інвалідів на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2020 у справі №824/673/19-а за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
У червні 2019 року позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 448983,63 грн. та пені у розмірі 15624,63 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.01.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2020, у справі №824/673/19-а у задоволенні позову відмовлено.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
За приписами п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено обставин, визначених пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалене у цій справі судове рішення не впливає на кінцеве формування судової практики та не змінює її.
Процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загального ряду.
Цих або інших подібних передумов допуску справи незначної складності до касаційного провадження касаційна скарга не містить.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених пп. "а"-"г" п. 2 ч. 5 цієї статті у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Питання щодо підстав для сплати адміністративно-господарських стягнень неодноразово розглядалися Верховним Судом.
Висновок судів попередніх інстанцій, що причини непрацевлаштування інвалідів не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 28.02.2018 у справі №807/612/16, від 26.06.2018 у справі №№806/1368/17, від 11.09.2018 у справі №812/1127/18, від 19.12.2018 у справі №812/1140/18, від 23.07.2019 у справі №820/2204/16, від 31.07.2019 у справі №812/1164/18.
Таким чином, касаційна скарга подана на судові рішення, які не можуть бути оскаржені.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Чернівецького відділення фонду соціального захисту інвалідів на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2020 у справі №824/673/19-а.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб