Іменем України
12 червня 2020 року
Київ
справа №813/3334/17
адміністративне провадження №К/9901/37055/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - Уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ «Банк Михайлівський» відповідно) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року (прийняту судом у складі судді Гулкевич І.З.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Улицького В.З., суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду Волкова Олександра Юрійовича про зобов'язання вчинити дії, -
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати Уповноважену особу Фонду Волкова Олександра Юрійовича включити до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 на виплату коштів в сумі 10 100 гривень з Фонду, що обліковувались на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2017 року позов задовольнив.
Зобов'язав уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича включити в загальний реєстр вкладників ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 на виплату коштів в сумі 10 100 гривень з Фонду гарантування вкладників фізичних осіб, що обліковувались на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський".
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 06 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фактично операції з переказу коштів на рахунок позивача, які мали місце 19.05.2016, виконані на виконання постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами, а не на їх порушення. Уповноваженою особою Фонду не наведено та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що укладений з позивачем договір банківського вкладу (депозиту) був спрямований на завдання шкоди державі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13 березня 2018 року Уповноважена особа Фонду звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що судами неправильно встановлено фактичні обставини справи. Зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у справі № 826/15961/16 встановлено, що проведені операції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - ТОВ «ІРЦ») та інших товариств на поточні рахунки 14 673 фізичних осіб, відкритих у Банку, призвело до фактичного збільшення зобов'язань Банку перед цими особами. При цьому, гроші не перераховувались Банком за відсутності грошових коштів у банку у такій кількості, натомість ці операції проводились шляхом здійснення відповідних проводок в балансі.
Йдеться у скарзі й про те, що кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позика з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця, тому суди дійшли хибного висновку про те, що позивач набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М., судді: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.
Верховний Суд ухвалою від 21 березня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року № 869/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12 травня 2016 року між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ОСОБА_1 , було укладено договір № 980-078-000237421 тип договору "Суперкапітал" з виплатою процентів щомісячно, згідно з яким передано у власність 10 100 грн на строк 91 день.
З метою виконання умов договору, між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір банківського рахунку «Ощадний» від 12 травня 2016 року №980078-000000819 згідно яким на ім'я ОСОБА_1 був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 .
12 травня 2016 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_1 кошти в сумі 10100 грн по квитанції №2233793.
Меморіальним ордером №2233997 від 12 травня 2016 року вищезазначені кошти були зараховані на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
19 травня 2016 року перераховані кошти в сумі 10 100 грн були повернуті на рахунок ОСОБА_1
12 вересня 2016 року відповідач листом №3г1к/11567 повідомив ОСОБА_1 про те, що дирекцією відповідача прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213 «про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» і повідомлено про те, що переказ коштів на рахунок позивача є нікчемним.
Згідно з довідкою про стан рахунку позивача № 3 Г1 (к)/1-17896 на рахунку ОСОБА_1 знаходяться кошти в сумі 10 100 грн.
Днем надання суми коштів у власність (позику) ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" вважається день ініціювання ПАТ "Банк Михайлівський" здійснення договірного списання суми коштів з рахунку ОСОБА_1 , з метою передачі у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".
При цьому банк не повідомляв позивача про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
В подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Ірклієнко Юрія Петровича.
13 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12 липня 2016 року № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 р. № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Юрію Петровичу з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01 вересня 2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано Волкову Олександру Юрійовичу з 05 вересня 2016 року.
Листом від 19.05.2016 року представником уповноваженої особи позивача було повідомлено про нікчемність правочину, а саме, що переказ коштів (транзакції), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 в сумі 10100 грн, з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-078-000237421 від 12.05.2016 року" на рахунок № НОМЕР_1 , що належить позивачу, є нікчемним на підставі статей 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 37 та підпункту 7-9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Оскільки, позивача не було включено до переліку вкладників, вона звернулася до суду.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 26 Закону №4452-VI, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина третя статті 38 Закону №4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
Законом України від 16 липня 2015 року №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12 серпня 2015 року частину третю статті 38 Закону №4452-VI доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Такі зміни були внесені до Закону №4452-VI, набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.
Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Національний банк України", може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із віднесенням таких правочинів (у тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
Водночас, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15 листопада 2016 року №1736-VІІ (далі - Закон №1736-VІІІ), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону №4452-VI.
З пояснювальної записки до проекту Закону №1736-VІІІ видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв'язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.
Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ «Банк «Михайлівський» 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.
Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.
З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", «Про банки і банківську діяльність" та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" для врегулювання питань:
поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов'язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені як позика кошти від фізичних осіб;
встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов'язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;
встановлення обов'язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
19 листопада 2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону №4452-VІ, внесені Законом №1736-VІІІ, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Фонд зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом №1736-VІІІ розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.
Таким чином, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинними законодавством.
У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по передачі позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.
При цьому, кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом №1736-VІІІ, а тому в силу закону вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника.
Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18 і такі висновки враховуються судом під час вирішення даної справи.
Крім наведених вище обставин, у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18, з посиланням на рішення у справі №826/20089/16, встановлено участь ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах ТОВ "Інформаційно-розрахунковий центр" щодо залучення коштів в якості повіреного.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду.
Разом із тим, колегія суддів зауважує, що рішенням виконавчої дирекції Фонду №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, останнім абзацом визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в пункті 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.
При цьому, ураховуючи, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, водночас правильно зазначив, що перелік складається уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку, який по суті має характер попереднього документу, який, надалі, у формі Загального реєстру затверджується Фондом, проте помилково зобов'язав Уповноважену особу Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників і з цим висновком погодився суд апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни абзаци перший та другий резолютивної частини рішення суду першої інстанції, виклавши їх наступній редакції:
"Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що повідомити ОСОБА_1 »
Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 344, 349, 351, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» задовольнити частково.
Змінити постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, виклавши абзаци перший та другий резолютивної частини постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у такій редакції:
"Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що повідомити ОСОБА_1 »
У решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець