29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"12" червня 2020 р. Справа № 924/1272/19
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Фрей В.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена миля" с. Підлісний Олексинець Городоцького району Хмельницької області
до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м. Київ
про повернення переданого на зберігання зерна
За участю представників учасників справи:
від позивача: Павлунішен С.М. - директор з правової роботи;
від відповідача:Перевозник П.М. - згідно довіреності №13 від 08.01.2020р. (в режимі відеоконференції);
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 12.06.2020р., на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена миля" (надалі також - "Позивач") звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо - зернова корпорація України" (надалі також - "Відповідач") про повернення переданого на зберігання зерна.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за Договором складського зберігання зерна №308ЗБ/2018 від 26.09.2018 року.
Ухвалою суду від 09.12.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена миля" с. ОСОБА_1 Городоцького району Хмельницької області до АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м. Київ про повернення переданого на зберігання зерна прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1272/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14год. 30хв. 26.12.2019р.
20.12.2019р. на адресу суду через службу діловодства від представника відповідача надійшла заява (вх.№ 05-08/2932/19), в якій просить суд продовжити відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов.
Крім цього, 24.12.2019р. на адресу суду через службу діловодства від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№ 05-22/11228/19) про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
Ухвалою суду від 26.12.2019р. продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 08.01.2020р., а також відкладено підготовче засідання у даній справі на 14:30год. 15.01.2020р.
15.01.2020р. на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява (вх.№ 05-08/77/20) про поновлення строку для подання відзиву на позов, а також відзив на позов (вх.№ 05-22/385/20), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у його задоволенні. В обгрунтування своїх заперечень зазначає, що відповідно до п.п. 6.1, 6.3 укладеного між сторонами Договору, відвантаження зерна здійснюється зерновим складом за умови надання Поклажодавцем певного переліку документів та за певних умов, передбачених договором. Зазначає, що подані позивачем заяви на відвантаження зерна від 31.05.2019р. та від 18.06.2019р. не відповідають вимогам підпунктів 6.1, 6.3 Договору, оскільки в них не зазначено дату відвантаження; експедитор/перевізник; вид транспорту; перелік транспортних засобів та водія. Крім цього, заява на відвантаження зерна від 18.06.2019р. не відповідає формі, погодженій сторонами у Додатку № 5 до Договору. Звертає увагу суду, що лист позивача від 13.06.2019р. №22-06/410 ні за змістом ні за формою не є заявою на відвантаження зерна і не може бути підставою для його відвантаження. До відзиву на позов додано докази надсилання на адресу позивача.
15.01.2020р. судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, якою продовжено відповідачу за ініціативою суду строк для подання відзиву на позов, а також оголошено перерву в підготовчому засіданні на 11:00год. 22.01.2020р.
22.01.2020р. на адресу суду через службу діловодства від позивача надійшло клопотання (вх.№05-08/121/20) про продовження строку для подання відповіді на відзив, в якому водночас просить суд продовжити строк підготовчого провадження у даній справі на 30днів.
Ухвалою суду від 22.01.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі за заявою позивача на 30 днів, продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 04.02.2020р., а також відкладено розгляд справи на 15:30год. 04.02.2020р.
04.02.2020р. на адресу суду через службу діловодства від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ 05-22/994/20) з доданими до неї документами, в якій додатково обгрунтовує позовні вимоги, а також звертає увагу суду на те, що відповідач аргументує свої заперечення на позов фактами та обставинами, які не відповідають дійсним обставинам справи. До відповіді додано докази надсилання відповіді на адресу відповідача.
04.02.2020р. в підготовчому засіданні оголошено перерву із занесенням до протоколу судового засідання на 14:30год. 13.02.2020р.
Оскільки представник відповідача не брав участі в підготовчому засіданні, ухвалою суду від 04.02.2020р. його повідомлено про час, дату та місце розгляду справи.
13.02.2020р. судом постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 14:00год. 25.02.2020р. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк до 20.02.2020р. включно для подання заперечень на відповідь на відзив.
20.02.2020р., в межах встановленого судом строку, на адресу суду через службу діловодства від представника відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 05-22/1472/20), в яких зазначає, що позивач у відповіді на відзив посилається на обставини, які не мають жодного стосунку до предмету доказування у справі і не спростовують доводи відповідача викладені у відзиві на позов. Крім цього зазначає, що що у відповідді на відзив позивачем не спростовані доводи відповідача, викладені у відзиві на позов. У своїх запереченнях просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2020р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2020року.
В судовому засіданні05.03.2020 року оголошено перерву на 15год. 16.03.2020р.
В судовому засіданні 16.03.2020р. оголошено перерву на 14год. 20.03.2020р.
Ухвалою суду від 19.03.2020р., на підставі ч. 4 ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу - COVID-19", листа Ради суддів України від 16.03.2020 №9рс-186/20, розпорядження в.о. голови господарського суду Хмельницької області №12-од від 18.03.2020 року, яким обмежено на період з 18 березня по 03 квітня 2020 року вхід до приміщення Господарського суду Хмельницької області відвідувачам суду (учасникам судових проваджень, особам, які не є учасниками судових проваджень та ін.) повідомлено учасників процесу про проведення судового засідання, призначеного на 14:00 год. 20 березня 2020 року, без участі сторін за наявними в матеріалах справи доказами. У разі наміру обов'язково взяти участь в судовому засіданні, учасникам процесу надати (надіслати) до суду клопотання про перенесення судового засідання на післякарантинний період.
Ухвалою суду від 20.03.2020р., у зв'язку із запровадження національного карантину на всій території України, за заявою відповідача, розгляд справи по суді відкладено на 11год. 30хв. 06.04.2020р.
Ухвалою суду від 31.03.2020р. задоволено клопотання представника Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м. Київ про проведення судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції та доручено Печерському районному суду м. Києва (м. Київ, вул. Володимирська 15), зала №8 забезпечити проведення відеоконференції під час проведення судового засідання для розгляду по суті справи № 924/1272/19, призначеного на 11год. 30хв. 06 квітня 2020року.
06.04.2020р. працівниками апарату Господарського суду Хмельницької області складено акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв'язкуз зазначенням відсутності зв'язку з центральним сервером ВКЗ та неможливості проведення відео конференції.
Ухвалою суду від 06.04.2020р. розгляд справи по суті відкладено на 11год. 30.04.2020р.
Ухвалою суду від 16.04.2020р. задоволено клопотання представника Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м. Київ про проведення судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції та доручено Дарницькому районному суду м. Києва, зала Свідок забезпечити проведення відеоконференції під час проведення судового засідання для розгляду по суті справи № 924/1272/19, призначеного на 11год. 00хв. 30 квітня 2020року.
Ухвалами суду від 30.04.2020р., від 14.05.2020р. за заявою відповідача з посиланням на запроваджені карантинні обмеження щодо регулярного та нерегулярного перевезення пасажирів, судові засідання для розгляду справи по суті відкладались.
Ухвалою суду від 18.05.2020р. задоволено клопотання представника Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м. Київ про проведення судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції та доручено Київському апеляційному суду, зала 1106 забезпечити проведення відеоконференції під час проведення судового засідання для розгляду по суті справи № 924/1272/19, призначеного на 11год. 00хв. 28 травня 2020року.
28.05.2020р. працівниками апарату Господарського суду Хмельницької області складено акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв'язку з зазначенням відсутності зв'язку з центральним сервером ВКЗ та неможливості проведення відео конференції.
Ухвалою суду від 28.05.2020р. розгляд справи по суті відкладено на 12.06.2020р.
В судове засідання 12.06.2020р. з'явились представники сторін. Представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
26.09.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелена миля" (Поклажодавець) було укладено Договір складського зберігання зерна № 308/ЗБ/2018, відповідно до умов якого Поклажодавець зобов'язаний був передати зерно, а Зерновий склад зобов'язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим Договором. (т. 1 а.с.17-25)
За умовами п.п. 1.2, 1.3. Договору від 26.09.2018року Зерно, згідно цього Договору - плоди зернових і гречки, насіння зернобобових, які використовуються для харчових, кормових та технічних цілей.
Кількість зерна, що передається на зберігання, його якісні показники та інші характеристики, зазначаються у складських документах, що видаються Зерновим складом Поклажодавцю відповідно до умов Договору.
Пунктом 3.1. Договору від 26.09.2018 року встановлено, що Зерновий склад приймає від Поклажодавця зерно, забезпечує кількісне і якісне його зберігання та здійснює відвантаження (видачу) зерна Поклажодавцю.
Відповідно до п. 3.2. Договору від 26.09.2018 року Зерновий склад видає Поклажодавцю складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після передачі зерна на зберігання.
У п. 3.3. Договору від 26.09.2018 року зазначено, що Поклажодавець зобов'язаний своєчасно розраховуватись за надані йому послуги з приймання, оформлення, зберігання, відвантаження зерна та надання додаткових послуг, пов'язаних зі зберіганнями зерна.
Після закінчення строку зберігання зерна, Поклажодавець зобов'язаний забрати зерно із Зернового складу не пізніше останнього дня граничного строку зберігання, вказаного в п. 12.1. Договору. (п. 3.4. Договору від 28.07.2016 року).
Відповідно до 4.10 Договору від 26.09.2018 року на підтвердження прийняття зерна на зберігання, на кожну партію зерна, прийняту протягом доби, Зерновий склад видає поклажодавцю складський документ із зазначенням фізичної ваги та фактичних показників якості зерна, а також залікової ваги.
За умовами п. 6.1 Договору від 26.09.2018 року часткове або повне відвантаження зерна здійснюється Зерновим складом на підставі письмової заяви Поклажодавця (додаток №5 до Договору) із зазначенням найменування зерна, його кількості, ваги, експедитора/перевізника, виду транспорту та дати відвантаження. Заява має бути подана Зерновому складу не пізніше ніж за 10 робочих днів до запланованої дати відвантаження зерна. Кількість (вага), строки та спосіб відвантаження зерна (в тому числі перелік транспортних засобів, водіїв та експедиторів) узгоджується із Зерновим складом з урахуванням технічних можливостей Зернового складу, погодних умов та інших факторів.
Згідно з п.6.3. Договору від 26.09.2018 року для отримання зерна Поклажодавець зобов'язаний надати зерновому складу оригінал першого примірника складського документу на зерно, заяву на відвантаження зерна, довіреність на отримання зерна із зазначенням його кількості та підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на дату відвантаження.
Пунктом 6.4 договору встановлено, що у випадку, якщо Поклажодавець забирає партію зерна в кількості меншій, ніж вказано в складському документі на зерно, Зерновий склад видає йому, в обмін на раніше виданий документ, новий складський документ із зазначенням залишкової кількості зерна, розрахованої на підставі відповідного акту-розрахунку Зернового складу, з урахуванням даних особового рахунку Поклажодавця.
У п. 6.6. Договору від 26.09.2018 року встановлено, що відвантаження зерна проводиться після повної оплати Поклажодавцем послуг Зернового складу, включно з оплатою послуг по відвантаженню зерна.
Доказом виконання Зерновим складом обов'язку з відвантаження партії зерна належної кількості та якості, є підписана представником Поклажодавця товарно-транспортна накладна (ТТН), погашена складська квитанція, копія залізничної накладної, виправлення в тексті яких не допускається (п. 6.13 Договору від 26.09.2018року).
Відповідно до п.п. 9.1., 9.4 Договору від 26.09.2018 року послуги Зернового складу по відвантаженню/переоформленню надаються за умови 100% попередньої їх оплати.
Поклажодавець сплачує вартість послуг Зернового складу, пов'язаних із прийманням, очищенням, знезараженням, сушінням зерна при передачі такого зерна на зберігання з моменту видачі складського документу на таке зерно, а також сплачує вартість послуг Зернового складу по зберіганню зерна щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги.
За мовами п.12.1 Договору від 26.09.2018 року строк зберігання зерна - до подання Поклажодавцем вимогипро його повернення; але в усякому разі, повернення зерна Поклажодавцеві відбувається не пізніше 31.05.2019 року (граничний строк зберігання).
Граничний строк зберігання зерна, передбачений п. 12.1. даного Договору, у межах загального строку дії даного Договору, може бути продовжений виключно шляхом укладення Додатковї угоди до даного Договору (п.12.3 договору).
Зерновий склад зобов'язаний письмово не пізніше ніж за 7 днів до закінчення граничного строку зберігання зерна попередити Поклажодавця про його закінчення і визначити строк відвантаження зерна. (п. 12.4. Договору від 26.09.2018 року)
Відповідно до п. 14.1. Договору він набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.05.2019 року.
Сторонами укладений Додаток № 5 до Договору від 26.09.2018 року, яким визначено форму заявки на відвантаження зерна. (т. 1 а.с. 29)
Додатковою угодою до Договору від 26.09.2018 року №2 від 30.05.2019 року Сторони внесли зміни п.12.1 договору зберігання та виклали його в наступній редакції: "Строк зберігання зерна - до подання Поклажодавцем вимоги про його повернення; але повернення зерна усіх зернових, олійних (крім насіння ріпаку) та бобових культур Поклажодавцю відбувається не пізніше 30.06.2019р. (граничний строк зберігання).
31.05.2019 року Позивачем подано Зерновому складу Заявку на відвантаження 287713кг зерна соняшника переданого на зберігання згідно договору від 26.09.2018р., із зазначенням уповноваженої на отримання особи.
В матеріалах справи наявний лист позивача адресований відповідачу від 13.06.2019 року, з повідомленням, що станом на 13.06.2019 року Зерновим складом відвантажено частину переданого на зберігання зерна в кількості 156700кг. Також позивач повідомив відповідача, що 10.06.2019р. ТОВ "Агрохолдинг 2012" переоформлено у власність ТОВ "Зелена миля" зерно соняшнику врожаю 2018 року в кількості 11766кг. Залишок невідвантаженого зерна складає обсяг у кількості 142779кг. У листі міститься прохання у термін до 18.06.2019р. відвантажити решту продукції зерна соняшника врожаю 2018р.
Докази направлення на адресу відповідача та отримання відповідачем вказаного листа матеріали справи не місять.
У справі наявна копія складської квитанції на зерно №857 від 14.06.2019р. АЧ №884967, видана ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ім'я ТОВ "Зелена миля", якою підтверджено прийняття на зберігання по договору зберігання від 26.09.2018р. №308/ЗБ/2018 зерна соняшнику по заліковій вазі 119059кг (залишок по бух.обліку після часткового відвантаження).
Також у справі наявна заява позивача адресована відповідачу від 18.06.2019р. з повідомленням про те, що на поточну дату Зерновим складом відвантажено продукції в обсягах, що складає 180420кг. Залишок невідвантаженого зерна соняшника врожаю 2018року, що залишається на зберіганні складає 119056кг. Товариство просить Зерновий склад у термін до 21.06.2019р. відвантажити решту продукції зерна соняшника врожаю 2018року, що залишається на зберіганні у кількості 119056кг. У заяві міститься перелік транспортних засобів для завантаження соняшника на зерновому складі.
Листом №784 від 20.06.2019р. у відповідь на заяву позивача від 18.06.2019р. відповідач поінформував позивача про те, що згідно поданої заяви (вх.№278 від 06.06.2019р.), враховуючи технічні можливості елеватора, товариству було відвантажено 156700кг зерна соняшника у строк з 06.06.2019р. по 14.06.2019р. Відповідно до листа від 20.05.2019р. №612 адресованого філією, товариство було повідомлено про закінчення терміну дії договору складського зберігання зерна від 26.09.2018р. з проханням завчасного відвантаження належного вам зерна. Також у листі зазначено, що у разі неможливості відвантаження продукції до 01.07.2019р. термін дії договору складського зберігання зерна №308/ЗБ/2018 від 26.09.2018р. буде продовжено до 31.12.2019р.
Лист позивача адресований відповідачу від 26.06.2019 року, з повідомленням, що станом на 26.06.2019 року Зерновим складом відвантажено частину переданого на зберігання зерна в кількості 180420кг. Залишок невідвантаженого зерна соняшника врожаю 2018року, що залишається на зберіганні складає 119056кг. Дана кількість підтверджена зерновим складом. Товариство просить Зерновий склад у термін до 21.06.2019р. відвантажити решту продукції зерна соняшника врожаю 2018року, що залишається на зберіганні у кількості 119056кг.
До листа додано довідку про залишки та обороти продукції за період з 18.06.2019р. по 18.06.2019р. по ТОВ "Зелена миля". Залишок становить 119059кг зерна соняшнику 2018р.
Листом від 01.07.2019р. №810 відповідач запропонував позивачу продовжити термін дії договору складського зберігання від 26.09.2018р. №308/ЗБ/2018 до 31.05.2020р.
29.07.2019р. листом №29/07/19-ю позивач у відповідь на лист відповідача від 01.07.2019р. №810 адресував відповідачу вимогу про повернення переданого на зберігання зерна в кількості 119,056т та повідомив, про відсутність підстав для продовження строку дії договору до 31.05.2020р.
Докази направлення та отримання відповідачем зазначеного листав матеріали справи не містять.
01.10.2019р. позивач адресував відповідачу вимогу №01/10-19-ю про повідомлення про результати розгляду вимоги від 29.07.2019р.
На вимозі міститься відмітка про отримання вимоги гр. ОСОБА_2 01.10.2019р. вх.№601.
Листом №1438 від 15.10.2019р. ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" повідомило ТОВ "Зелена миля", що станом на 10.10.2019р. запит ТОВ "Зелена миля" від 29.07.2019р. №29/07/19-ю перебуває на розгляді в АТ "ДПЗКУ".
04.10.2019р. позивач адресував відповідачу лист №04/10/19-ю з проханням ініціювати проведення документальної звірки зерна, що знаходиться на зберіганні Зернового складу, за кількісними показниками, з урахуванням усіх робіт по доробці, що проводились із зерном.
Лист отримано працівником відповідача гр. ОСОБА_2 07.10.2019р. вх.№623.
У справі наявна довідка про орієнтовний рівень закупівельних цін на внутрішньому ринку України на насіння соняшнику, видана ТОВ "Зелена миля" ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 07.10.2019 №211/305. У довідці зазначено ціну грн./тонна (з урахуванням ПДВ) на насіння соняшнику станом на 30.06.2019р. 10400-10800грн., станом на 30.09.2019р. 7900-8300грн.
В матеріалах справи наявна копія додаткової угоди б/н адресована відповідачем позивачу щодо продовження строку дії договору до 31.05.2020р., по умовам якої сторони не дійшли згоди, платіжні доручення про сплату послуг Зернового складу, акт звірки розрахунків між сторонами за січень-листопад 2019р. щодо відсутності заборгованості по послугам зернового складу та наявності переплати у сумі 4667,23грн.; копія договору поставки укладеного позивач з ДП "Сантрейд" про поставку товару від 13.05.2019р.; товарно-транспортні накладні, видаткові накладні №9 від 11.06.2019р., №12 від 12.06.2019р., №14 від 13.06.2019р., №15 від 14.06.2019р., №16 від 18.06.2019р. щодо відвантаження зерна соняшника, акти надання послуг перевезення зерна соняшника №144 від 13.06.2019р., №28 від 14.06.2019р., №23 від 18.06.2019р.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив відвантаження залишку зерна соняшника врожаю 2018р. у кількості 119,056т вартістю 940542грн. 40коп., яка визначена на підставі закупівельних цін на насіння соняшнику урожаю 2018 року на внутрішньому ринку України станом на 30.09.2019 року відповідно до довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 07.10.2019 №211/305
Проаналізувавши матеріали справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
За положеннями до ч. ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини
Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що 26.09.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелена миля" (Поклажодавець) було укладено Договір складського зберігання зерна № 318/ЗБ/2018, відповідно до умов якого Поклажодавець зобов'язаний був передати зерно, а Зерновий склад зобов'язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим Договором.
За змістом ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
Статтею 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні"передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов'язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна. Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.
Пунктом 24 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.
Згідно зі ст. 43 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.
Отже, положеннями Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено чіткий перелік документів, якими підтверджується факт прийняття зерна зерновим складом. До них належать: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво та складська квитанція. При цьому, з положень ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" слідує, що після повернення зерна володільцям складських документів на зерно обов'язок погашення прийнятих складських документів на зерно (шляхом відмітки на складському документі - "погашено") покладається саме на зерновий склад.
Згідно складської квитанції на зерно №857 від 14.06.2019р. АЧ №884967, виданої ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ім'я ТОВ "Зелена миля", підтверджується перебування на зберіганні по договору складського зберігання від 26.09.2018р. №308/ЗБ/2018 зерна соняшнику по заліковій вазі 119059кг (залишок по бух. обліку після часткового відвантаження).
Суд відзначає, що за приписами ст. 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" порядок повернення зерна обумовлюється окремо в договорі його зберігання.
За умовами п. 6.1 укладеного між сторонами Договору складського зберігання від 26.09.2018 року часткове або повне відвантаження зерна здійснюється Зерновим складом на підставі письмової заяви Поклажодавця (додаток №5 до Договору) із зазначенням найменування зерна, його кількості, ваги, експедитора/перевізника, виду транспорту та дати відвантаження. Заява має бути подана Зерновому складу не пізніше ніж за 10 робочих днів до запланованої дати відвантаження зерна. Кількість (вага), строки та спосіб відвантаження зерна (в тому числі перелік транспортних засобів, водіїв та експедиторів) узгоджується із Зерновим складом з урахуванням технічних можливостей Зернового складу, погодних умов та інших факторів.
Згідно з п.6.3. Договору від 26.09.2018 року для отримання зерна Поклажодавець зобов'язаний надати зерновому складу оригінал першого примірника складського документу на зерно, заяву на відвантаження зерна, довіреність на отримання зерна із зазначенням його кількості та підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на дату відвантаження.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна. Якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання зерна не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення.
За приписами ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.
На підставі наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що Позивачем 31.05.2019р. подано відповідачу заяву на відвантаження зерна в кількості 287713кг, із зазначенням уповноваженої на отримання особи та транспортної організації.
Подана заявка прийнята відповідачем до виконання та частково виконана.
Часткове відвантаження зерна в кількості 156700кг зерна соняшника у строк з 06.06.2019р. по 14.06.2019р. та залишок у розмірі 119059кг підтверджується листом ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" №784 від 20.06.2019р. та довідкою про залишки та обороти зернопродуктів по особовому рахунку ТОВ "Зелена миля".
Оскільки зерновим складом не було відвантажено весь обсяг зерна, на залишок не відвантаженого зерна ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було видано ТОВ "Зелена миля" нову складську квитанцію на зерно №857 від 14.06.2019р. АЧ№884967, якою підтверджено прийняття на зберігання по договору зберігання від 26.09.2018р. №308/ЗБ/2018 зерна соняшнику по заліковій вазі 119059кг (залишок по бух. обліку після часткового відвантаження).
Зважаючи на те, що подана позивачем заявка від 31.05.2019р. стосувалась складської квитанції, яка після часткового виконання була погашена, а на залишок невідвантаженого зерна було видано нову складську квитанція, суд приходить до висновку, що за змістом ст.26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" у Позивача виникло зобов'язання з надання нової заяви з повним пакетом документів, визначених п.6.1 Договору складського зберігання № 308/ЗБ/2018 від 26.09.2018 року.
Наявне в матеріалах справи листування між позивачем та відповідачем підтверджує, що Позивач неодноразово звертався до Відповідача з проханням повернути залишок невідвантаженого зерна, однак в матеріалах справи відсутні докази, що Позивачем дотримано порядок та умови повернення зерна, визначені п.6.1 договору та пред'явлено Зерновому складу складську квитанцію №857 від 14.06.2019р. АЧ№884967 до відвантаження.
При цьому судом враховується, що відповідно до ст.24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи.
Доводи позивача про те, що Позивачем складська квитанція №857 від 14.06.2019р. АЧ№884967 отримана лише у жовтні 2019року судом не приймаються до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.
Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до ст.33 ГПК України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Частиною й ст.13 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що Позивачем у визначеному договором Порядку не звертався до відповідача з заявою про відвантаження зерна, не пред'являв складську квитанцію до відвантаження, тобто не реалізував своє право у визначеному договором складського зберігання порядку на відвантаження зерна, і відповідно не реалізоване ним право не може бути порушене.
Доводи позивача про те, що ним подано пакет документів до заяви від 31.05.2019р., яка Зерновим складом прийнята до виконання спростовуються тим, що заява від 31.05.2019р. стосувалась іншої складської квитанції.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем ч.2 ст.31 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", яка передбачає, що Зерновий склад зобов'язаний письмово за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити Поклажодавця зерна про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна судом враховується, що в матеріалах справи наявний лист №784 від 20.06.2019р., в якому міститься інформація про те, що 20.05.2019р. Зерновим складом направлявся лист №612 на адресу Поклажодавця з попередженням про закінчення строку дії договору з проханням завчасного відвантаження зерна. У листі також містилось прохання завчасно узгоджувати графіки відвантаження продукції. Отже, наведені доводи Позивача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Суд також зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, як такий, що заявлений передчасно.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 256 продовжується на строк дії такого карантину.
Повне рішення складено та підписано 12.06.2020р.
Суддя В.О. Кочергіна
Віддруковано 3 примірники:
1-до справи,
2-позивачу ТзОВ "Зелена миля" (32026, Хмельницька область, Городоцький район с. Підлісний Олексинець);
3-відповідачу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01003, м. Київ, вул. Саксаганського, 1).
Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.