09 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1972/19 пров. № А/857/3229/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьмича С. М.,
суддів Запотічного І.І., Шавеля Р.М.,
за участю секретаря Мельничук Б.Б.,
представника позивача Шургот О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року (ухвалене головуючим - суддею Гундяк В.Д. у м. Івано-Франківськ о 14 год. 16 хв., повний текст судового рішення складено 18 лютого 2020 року) у справі № 300/1972/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення від 29.03.2019 про скасування дії будівельного паспорта «Будівництво житлового будинку, АДРЕСА_1 » від 29.12.2018 за № 443-18/01/8512.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідачем безпідставно, без належних повноважень, в порушення визначеного чинним законодавством порядку, прийнято рішення про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а відтак останнє слід визнати протиправним та скасувати.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що порушення, яке було підставою для прийняття оскарженого рішення, знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, а відтак, на переконання суду, рішення про скасування будівельного паспорта прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовну заяву.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що отримуючи документи для забудови земельної ділянки, позивачу не були надані зауваження чи обтяження, встановленні відповідачем чи законодавством України, а тому ОСОБА_1 були виконанні всі необхідні дії щодо отримання законних підстав необхідних документів для забудови відповідно до діючого законодавства. До того ж вказує, що такий вид санкції або відповідальності суб'єктів містобудування, як скасування дії будівельного паспорта, не передбачено нормами Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Положення про Державну архітектурно - будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 09.07.2014 № 294 (у редакції постанови КМУ від 07.06.2017 № 408). Крім цього зазначає, що будівельний паспорт вичерпує свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, а тому його скасування не породжує жодних правових наслідків.
Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в котрому покликається на те, що у сукупності виявлених порушень і щодо виконання будівельних робіт із відхиленням від будівельного паспорта, а також безпосередню видачу такого паспорта із рядом порушень у зв'язку із чим останній скасовано, відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 прийнято також відповідне рішення про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництва яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 03.04.2019 № 8 про що також видано відповідний наказ. У зв'язку з цим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Інші особи в судове засідання на виклик суду не з'явилися, явку уповноваженої особи не забезпечили, хоча належним чином були повідомленні, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка із кадастровим номером 2611000000:05:011:0185, площею 0,0307 га із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі поданих позивачем документів відділом містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Яремчанського міськвиконкому видано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки в місті АДРЕСА_2 (зареєстрований в реєстрі за №443-18/01/8512 від 20.12.2018 року) (а.с.14).
Згідно наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.12.2018 № 1640 відповідачем видано направлення від 01.03.2019 № 11/1009/6.4/2019 на проведення планової перевірки Відділу містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Яремчанського міськвиконкому.
За наслідком перевірки Відділу містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Яремчанського міськвиконкому складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019, згідно якого щодо вказаного об'єкта встановлено порушення п. 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, а саме: розміщення індивідуальної житлової забудови на земельній ділянці площею 0,0307 м. кв. не відповідає п. 6.1.32 ДБН 5.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»; згідно схеми забудови земельної ділянки об'єкт будівництва запроектовано на відстані 4 м від сусідньої існуючої забудови (функціональне призначення будівлі не зазначено), що свідчить про недотримання протипожежних відстаней та чим порушено ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» (а.с. 57-60).
29.03.2019 року рішенням відповідача за результатами виявлених під час проведення перевірки порушень скасовано дію будівельного паспорта «Будівництво житлового будинку, АДРЕСА_1 - АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 » від 29.12.2018 за № 443-18/01/8512 (а.с. 19).
Позивач вважаючи прийняте рішення про скасування дії будівельного паспорта протиправним звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Частиною 5 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт.
Згідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (пункт 1 Порядку № 553).
За змістом пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
За правилами пункту 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Періодичність проведення планових перевірок суб'єктів містобудування на об'єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Планові перевірки об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку.
Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відтак державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об'єкт нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Як згадувалось вище що у результаті проведеної Головним інспектором будівельного нагляду перевірки Відділу містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Яремчанського міськвиконкому встановлено порушення п. 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, що зафіксовано в акті перевірки від 29.03.2019.
В результаті чого 29.03.2019 року рішенням відповідача за результатами виявлених під час проведення перевірки порушень скасовано дію будівельного паспорта “Будівництво житлового будинку, АДРЕСА_1 - АДРЕСА_1 ” від 29.12.2018 року за №443-18/01/8512 (а.с.19), як рішення, яке дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийнятого з порушенням вимог містобудівного законодавства Відділом містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Яремчанського міськвиконкому як об'єктом нагляду.
Відповідно до ст .27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Відповідно до ст. 36 цього Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Відтак будівельний паспорт є документом, який містить дані містобудівних та архітектурних вимог індивідуального будівництва, на підставі якого у визначених законодавством випадках здійснюється будівництво. Разом з цим, будівельний паспорт не надає замовнику право на виконання підготовчих робіт та будівельних робіт, оскільки право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт набувається на підставі поданого до уповноваженого органу повідомлення.
Як слідує з матеріалів справи, що на підставі виданого будівельного паспорта від 29.12.2019, відповідач зареєстрував повідомлення про початок будівельних робіт № ІФ061190630664 на забудову земельної ділянки в АДРЕСА_2 .
З огляду на зазначене вище, оспорюваний будівельний паспорт вичерпав свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, а тому його скасування не породжує жодних правових наслідків для ОСОБА_1 .
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд і постанові від 28.11.2019 у справі № 607/9853/18.
Однак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення, яке було підставою для прийняття оскарженого рішення, мало місце, а тому рішення про скасування будівельного паспорта прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 300/1972/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді І. І. Запотічний
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 12 червня 2020 року