про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 240/12340/19
12 червня 2020 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Франовська К.С., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Ружинського районного сектору Управлівння Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим ст.296 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.
Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Адміністративний позов в даній справі містить вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 840 грн 80 коп. (2102х0,4 = 840,8).
Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1261 грн. 20 коп. (840,80х1,5=1261,20).
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Сьомого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1261 грн 20 коп. за наступними реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101
Код ЄДРПОУ: 38054707
Банк: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок: UA728999980313171206081002856.
Крім того, в апеляційній скарзі зазначено про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачених п. 7 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", якою встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Однак, вказані доводи не є обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Зазначені норми необхідно враховувати в системному зв'язку зі ст. 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Нормами ст. 53 КАС України встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті Кодексу у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 - діє як законний представник неповнолітнього в розумінні ч. 1 ст. 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №640/109/19.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Разом з цим, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ст.56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №754/16008/17.
За приписами підпункту ґ) пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати якщо позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
В даному випадку відсутні підстави для застосування вказаних норм статті 8 Закону України "Про судовий збір", адже апелянтами не заявленого відповідного клопотання з обґрунтуванням того, що їх майновий стан не дозволяє виконати обов'язок щодо сплати судового збору.
За таких обставин, відповідно до ст.169 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
Також слід роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення виявленого недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України скарга буде повернута.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Ружинського районного сектору Управлівння Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом. десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Франовська К.С.