№ справи: 760/10780/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7168/2020
Головуючий у суді першої інстанції: Усатова І.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
10 червня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року,
встановив:
у червні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 147 624 грн., що складається з вартості відновлювального ремонту належної їй квартири АДРЕСА_1 , та вартості предметів одягу та меблів, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. та розподілити судові витрати, посилаючись на те, що шкоди їй було завдано в результаті залиття належної їй квартири з вини власника кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_2 .
Рішенням Солом'янського районного м. Києва від 13 грудня 2019 року було відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням, представник позивача - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалася на те, що їй належить кв. АДРЕСА_1 . З вини відповідача ОСОБА_2 , який є власником кв. №132 в тому ж будинку, яка розташована поверхом вище, 20.04.2016 сталось залиття, в результаті якого було ушкоджено оздоблення в належній їй квартирі, пошкоджені предмети одягу, взуття, меблі. Оскільки через залиття вона зазнала душевних страждань, була змушена витрачати свій час для захисту порушених прав та ліквідації наслідків залиття, погіршився стан здоров'я, позивач просила стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Рішенням Солом'янського районного м. Києва від 13 грудня 2019 року в задоволенні позову було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Акт про обстеження належної позивачу квартири 18.05.2016, та інші докази по справі не свідчать про те, що залиття квартири сталось внаслідок вини відповідача, а зазначений Акт не містить встановлення особи, відповідальної за завдану шкоду.
Суд першої інстанції послався в рішенні на положення стст. 22, 23, 1165, 1167, 1192 ЦК України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Однак в повному обсязі погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального і процесуального права та не відповідає встановленим по справі обставинам.
Як видно з матеріалів справи, позивач є власником кв. АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності№1221-С/К1 від 19.10.2011, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідач є власником кв.
АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_6, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації 05.12.2011).
01.05.2016 позивач виявила, що в належній їй квартирі сталось залиття, в зв'язку з чим вона звернулась до ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» із заявою про виявлення причини залиття та фіксації пошкоджень. Крім того, 10.05.2016 та 23.05.2016 вона зверталась із заявами про проведення огляду квартири, складання Акту та визначення причини залиття.
Відповідно до Акту обстеження квартири, складеного 18.05.2016 комісією з числа працівників ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» було проведено обстеження належної позивачу квартири 04.05.2016, 10.05.2016 та 17.05.2016. В ході обстежень було виявлено сліди затікання на стіні у вбиральні, дверях та дверних коробках до туалету, санвузла, спальні, меблевій шафі в коридорі, на паркеті біля входу в двох кімнатах, стелі у коридорі, ванній та вбиральні, на стіні в коридорі, мерехтінні точкових світильників у коридорі, відклеювання багета у ванній кімнаті. Також було зазначено зі слів власниці про пошкодження 2 пар взуття та виробів з хутра. Причиною залиття було вказано протікання вентилю гарячого водопостачання в санвузлі кв. АДРЕСА_2, яка розташована поверхом вище над кв. № 126 , яке сталось 20.04.2016 (а/с 19, 20 т. 1). В Акті обстеження квартири від 25.05.2016 було вказано, в ході обстеження 23.05.2016 було виявлено плями на паркетній підлозі в двох кімнатах (а/с 21 т. 1). В Акті обстеження квартири від 08.11.2016 було також зазначено про пошкодження паркету в двох кімнатах приблизною площею 6 кв.м, відклеювання багету у ванній кімнаті, пляму на підлозі в санвузлі (а/с 221 т. 1).
При зверненні до суду позивач надала в обґрунтування заявленого розміру матеріальної шкоди Звіт №51/16, складений ФОП ОСОБА_4 26.05.2016, в якому розмір матеріальної шкоди в результаті ушкодження оздоблення кватири становить 139 174 грн. Також позивач надала товарний чек за прокат осушувача повітря в сумі 2 760 грн. за 23 дні, квитанція за чистку 2 шкіряних курток в сумі 1 100 грн. та 1 045 грн., квитанції оплати за лікування в ТОВ «Лазерхауз» на загальну суму 800 грн. (з яких дві копії квитанції №000111279 від 07.06.2016).
В ході розгляду справи представником відповідача ОСОБА_5 було заявлено клопотання на предмет визначення розміру матеріальної шкоди, спричиненої залиттям кв. АДРЕСА_1 , що сталось 20.04.2016. Вказане клопотання було задоволено судом першої інстанції та ухвалою від 23 березня 2017 року призначено експертизу.
Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №5472/18-47 від 11.09.2018, складеного судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України розмір матеріальної шкоди (вартість ремонтно-будівельних робіт), завданої внаслідок залиття кв. АДРЕСА_1 , яке відбулось 20.04.2016, складає 51 927 грн. 60 коп. (а/с 43-55 т. 2). При проведенні експертизи експертом було досліджено матеріали цивільної справи, додаткові матеріали та було проведено обстеження квартири в присутності позивача ОСОБА_1 та представника відповідача - ОСОБА_5 .
Після проведення експертизи в лютому 2019 року представником відповідача ОСОБА_5 було подано заперечення проти позову, відповідно до якого інженерне обладнання в квартирі №132 ОСОБА_2 не встановлював, ці роботи були виконані забудовником. В зв'язку з цим представник відповідача просив замінити відповідача належним - ТОВ «Житло Комфорт Сервіс», яке має нести відповідальність внаслідок неналежного виконання обов'язку по утриманню внутрішньобудинкових мереж.
Однак зазначені доводи та висновок суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (в редакції станом на квітень 2016 року) внутрішньобудинковою системою гарячого, холодного водопостачання та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).
Тому суд першої інстанції хоча і посилався на Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, однак не врахував положення п. 13 та неправильно визначив обладнання, яке відноситься до внутрішньобудинкової системи водопостачання та безпідставно вважав, що ремонт вентиля гарячого водопостачання в квартирі, яка належить відповідачу має здійснюватись балансоутримувачем.
Згідно з положеннями ст. 151 ЖК Української РСР та ст. 322 ЦК України тягар утримання майна, тобто обов'язок здійснювати за свій рахунок поточний та капітальний ремонти квартири, лежить на власнику квартири. Отже, власник житла зобов'язаний забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартири, при наявності несправностей вживати заходів щодо їх усунення.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не з її вини.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Відповідно до ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
Відповідач та його представник при розгляді справи в суді першої інстанції не заперечували самого факту залиття, яке сталось 20.04.2016 та причини, з якої воно сталось - протікання вентиля гарячого водопостачання в санвузлі належної відповідачу квартири.
Вказаний Акт обстеження квартири від 18.05.2016 відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, оскільки містить дату, місце його складання, склад комісії, місце, де трапилося залиття, подія, що трапилася, наслідки залиття, а також його причини.
При визначенні розміру матеріальної шкоди колегія суддів виходить з розміру матеріальної шкоди, визначеного у Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №5472/18-47 від 11.09.2018 в розмірі 51 927 грн. 60 коп. та частково задовольняє заявлену позивачем вимогу про відшкодування матеріальної шкоди.
Також підлягає відшкодуванню вартість прокату осушувача повітря за 23 дні в сумі 2 760 грн.
Згідно чч. 1 і 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим, колегія суддів відмовляє в задоволенні вимоги позивача щодо відшкодування вартості чищення предметів одягу, вартості лікування, вартості меблів для вітальні, вартості взуття та хутряного манто, оскільки позивачем не доведено як факту наявності вказаного майна станом на 20.04.2016, так і його вартості та характеру його ушкоджень внаслідок залиття. Заявляючи вимоги про відшкодування вартості лікування в сумі 800 грн., позивач не надала доказів, яке саме ушкодження здоров'я вона зазнала в результаті залиття та про медичні призначення для його відновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Також колегія суддів частково задовольняє вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди та визначає розмір грошової компенсації заподіяної позивачу моральної шкоди в сумі 10 000 грн. з дотриманням положень ст. 23 ЦК України та з урахуванням вимог розумності та справедливості відповідно до характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача, які вона зазнала через пошкодження майна, вжиття заходів щодо усунення негативних наслідків залиття, та тривалості часу протягом якого їй необхідно було докладати додаткових зусиль для захисту свого порушеного права.
Таким чином, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення - про часткове задоволення позовних вимог.
Також з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1642 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 54 687 грн. 60 коп., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та судові витрати в розмірі 1642 грн. 50 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_6 , паспорт НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_7 , паспорт НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий
Судді