справа №759/13968/18 головуючий у І інстанції: Журибеда О.М.
провадження 22-ц/824/4495/2020 доповідач: Сліпченко О.І.
Іменем України
10 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Сліпченка О.І. (суддя-доповідач), Гуля В.В., Сушко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,-
У вересні 2018 року звернувся представник Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі (надалі ГУ ПФУ) з вищевказаним позовом, якийобґрунтовував тим, що в головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області перебував на обліку та отримував пенсію ОСОБА_2 . Позивачу стало відомо з листа Овруцького відділення поліції Коростенкього ВП ГУ НП в Житомирській області від 21 січня 2016 року, що пенсіонер ОСОБА_2 пропав безвісті 07 жовтня 2015 року та з 01 лютого 2016 року було припинено виплату пенсії.
Зазначив, що відповідно до постанови про закриття кримінального провадження стало відомо що сином померлого пенсіонера ОСОБА_1 безпідставно було отримано суми пенсійної виплати за період з 01 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року в сумі 5984,52 грн. вже після смерті ОСОБА_2 .
Просив стягнути безпідставно отриману пенсію за іншу особу в розмірі 5 984,52 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ГУ ПФУ звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що місцевий суд не врахував того, що матеріали справи містять докази на підтвердження, того що ОСОБА_1 було неправомірно отримано грошові кошти у вигляді пенсійної виплати його померлого батька.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що платіжну картку на яку перераховувалась пенсія батька не отримував, доказів на підтвердження того, що кошти були зняті ним матеріали справи не містять, а відтак підстав для задоволення позовних вимог не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами;
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів
3) показань свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає в повній мірі.
Відмовляючи в задоволенні позову в суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду достовірних доказів, що саме відповідачем були зняті грошові кошти нараховані позивачем на банківську картку ОСОБА_2 , а вказані в позові обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог спростовується матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області перебував громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» отримував пенсію за вислугою років.
Встановлено, що 21 січня 2016 року позивачу стало відомо з листа Овруцького відділення поліції Коростенського ВП ГУ НП в Житомирській області за № 465/211/01.2016 що пенсіонер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 пропав безвісті 07 жовтня 2015 року в зв'язку з чим у відповідності до п.3 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з 01 лютого 2016 року.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 11 квітня 2016 року виконавчим комітетом Городецької сільської ради Овруцького району Житомирської області ОСОБА_2 помер 07 жовтня 2015 року (а.с. 10).
Крім того, як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 28 грудня 2016 року, що СВ Овруцького відділення поліції Коростенського ВП ГУ НП в Житомирській області 15 жовтня 2015 року було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженню № 12015060250000829 щодо безвісті відсутності ОСОБА_2 , жителя с. Городець Овруцького району, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України. З вказаної постанови також вбачається що 18 січня 2016 року в рамках проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню по факту вбивства ОСОБА_2 , який до часу виявлення його трупа рахувався безвісті відсутнім, були повернуті під розписку ОСОБА_1 вилучені в ході обшуку 14 жовтня 2015 року документи та банківська картка « Ощадбанку » видані на ім'я покійного. Вказаною постановою кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.1 КК України (а.с. 20).
Відповідно до листа ТВБВ № 10005 Житомирського обласного АТ «Ощадбанк» від 20 квітня 2016 року, вбачається нарахована позивачем пенсія покійному ОСОБА_2 за період 01 грудня 2015 року по 31 січня 2016 року в сумі 3989,68 грн. була знята з рахунку покійного 05 грудня 2015 року по картці клієнта (а.с 17).
Крім того, з листа Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області від 26 травня 2016 року за № 56/607-2389 вбачається, що 07 грудня 2015 року та 29 грудня 2015 року на картку покійного ОСОБА_2 було перераховано пенсію в розмірі 3989,68 грн., яку було знято з картки покійного 04 лютого 2016 року (а.с. 18).
З довідки Державного агентства водних ресурсів України від 02 січня 2019 року за № 7/17-1 вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до табелю обліку використання робочого часу 04 лютого 2016 року є відпрацьованим робочим днем, що свідчить про те, що відповідач знаходився в м. Києві на робочому місці (а.с. 48).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
Пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом;
Відповідно до чю 3 ст. 57 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»довічна обумовлена пенсія - щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера.
З матеріалів справи вбачається, що смерть пенсіонера ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі смерті пенсіонера.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсіонеру ОСОБА_2 нараховувалась пенсія після його смерті, а саме з листопаду 2015 по січень 2016 року включно (а.с. 18).
Кошти були зараховані на банківський рахунок ОСОБА_2 - НОМЕР_2 .
Під час подачі позову, представником Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначались вимоги, щодо стягнення безпідставно отриманих коштів відповідачем, а саме сином ОСОБА_2 - ОСОБА_1 із посиланням на ст.1166 ЦК України та ст.1212 ЦК України.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобв'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ст.1213 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що підстав для стягнення спірних коштів із ОСОБА_1 не вбачається, оскільки відсутні докази на підтвердження того факту, що вони були отримані саме відповідачем.
Посилання позивача на постанову про закриття кримінального провадження слідчого Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області майора Демянова В.І., як на підтвердження того, факту, що платіжною карткою користувався відповідач колегія суддів відхиляє, оскільки матеріали справи не містять доказів отримання платіжної картки відповідачем.
Зокрема, як було встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, зняття частини коштів із банківського рахунку померлого ОСОБА_2 відбулось в період часу, коли картка перебувала у працівників поліції, яку було вилучено 14 жовтня 2015 року працівниками поліції в ході обшуку помешкання ОСОБА_2 .
Крім того, як вбачається з матеріалів справи(а.с. 57) та не ставиться під сумнів учасниками справи, 18 січня 2016 року платіжну картку № НОМЕР_3 , на якій було отримано ОСОБА_3 - батьком померлого ОСОБА_2 , доказів на підтвердження подальшої передачі платіжної картки ОСОБА_2 матеріали справи не містять, а відтак твердження позивача, щодо зняття коштів 04 лютого 2016 року відповідачем, колегією суддів відхиляються.
Учасники справи не заперечують, що платіжна картка № НОМЕР_3 відповідає банківському рахунку - р/ рНОМЕР_2 .
З огляду обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження того факту, що кошти були отримані відповідачем, а відтак підстав стягнення з останнього спірних коштів не вбачається.
Підтверджень того, що неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача була завдана майнова шкода Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області, як це зазначається в апеляційній скарзі, матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга переповнена оцінкою доказів апелянтом, при цьому не вказується, які з доказів неправомірно були судом першої інстанції не прийняті, чи досліджувались із порушенням установленого законом порядку.
Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено «10» червня 2020 року.
Головуючий
Судді: