09 червня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 761/1971/19
Апеляційне провадження 22-ц/824/3893/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
при секретарі Гойденко Д.В.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника Торуту Людмилу Павлівну , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року, ухвалене під головуванням судді Кондратенко О.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський Анатолій Миколайович, приватний нотаріус Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
у січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. № 12980, виданий 21.12.2018 про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 156 102 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 24.04.2008 між ним та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено кредитний договір, відповідно до якого він отримав кредит у сумі 19 160 доларів США на придбання автомобіля. В цей же день, укладено договір застави автомобіля.
Останній платіж у розмірі 2 003,30 грн він сплатив 16.06.2015. Кінцева дата погашення кредиту згідно договору 23.07.2015.
21.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис про стягнення 156 102 грн заборгованості по кредитному договору за період з 24.07.2008 по 10.12.2018.
Про існування виконавчого напису йому стало відомо 11.01.2019, після опису належного йому транспортного засобу. Вважає, що виконавчий напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, так як на час його вчинення сплинув строк позовної давності на стягнення заборгованості по кредитному договору, а тому розмір заборгованості не був безспірним. Крім того, вимоги йому направлялися не за адресою, вказаною у кредитному договорі та договорі застави та цих вимог він не отримував.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.11.2019 позов задоволено. Визнано, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів у сумі 156 102 грн, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір. У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду в цій частині та стягнути з відповідача на користь позивача 7 500 грн витрат на правову допомогу. Посилається на те, що суд безпідставно не взяв до уваги що 13.01.2019 між ним та адвокатом Торута Л.П. укладено договір про надання правової допомоги та додаткову угоду до договору. Згідно з п. 1.1 договору адвокат прийняв на себе зобов'язання надати правничу допомогу. Відповідно до п. 1 додаткової угоди за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у сумі 7 500 грн. Сторони підписали акт-прийому передачі договору, який містив детальний опис наданих послуг із зазначенням їх вартості. Орієнтовний розрахунок судових витрат також було додано до позовної заяви. Суду також надано квитанцію та виписки з банківського рахунку, якими підтверджується оплата 7 500 грн за надання правничої допомоги.
У відзиві представник ТОВ «Вердикт Капітал» Радченко В.Ю. просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги посилаючись на законність рішення суду. Зазначає, що на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано неналежні докази.
У судовому засідання представник ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Приватний нотаріус Хара Н.С. подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Інші учасники справи причини неявки не повідомили. За вказаних обставин колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у стягненні витрат на професійну правничу допомогу суд виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів понесення таких витрат.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду виходячи з наступного.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи вбачається та це встановлено судом першої інстанції, що 13.01.2019 між адвокатом Торута Л.П. та ОСОБА_1 укладено договір № 07/01/19 про надання правової допомоги. В цей же день, між сторонами укладено додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги.
Відповідно до п.1.1 договору, адвокат прийняв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 правову допомогу у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з п.1 додаткової угоди за надання правової допомоги, відповідно до умов договору про надання правової допомоги клієнт ( ОСОБА_1 ) сплачує адвокату гонорар у сумі 7 500 грн. Правова допомога вважається наданою після підписання акту прийому - передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками ( за наявності ).
13.11.2019 між адвокатом та ОСОБА_1 підписано акт приймання - передачі наданої правової допомоги. У даному акті зазначено опис робіт, виконаних адвокатом за договором із зазначенням вартості кожної послуги, а саме консультація адвоката 2 год - 500 грн, попереднє опрацювання матеріалів 1 год - 500 грн, опрацювання законодавчої бази - 500 грн, написання та відправка адвокатських запитів 2 год - 1 000 грн, написання та відправка позовної заяви і заяви на усунення недоліків 3 год - 1 500 грн, написання та відправка заяви про забезпечення позову 1 год - 500 грн, представлення інтересів клієнта у судовому засіданні 25.03.2019, 13.08.2019, 21.11.2019 - 3 000 грн. Вартість однієї години роботи - 500 грн, вартість участі у одному судовому засіданні - 1000 грн.
Відповідно до роздруківок з рахунку ОСОБА_1 сплатив на корить адвоката Торута Л.П. 4 000 грн та 3 500 грн, що разом складає 7 500 грн.
З протоколів судового засідання вбачається, що адвокат Торута Л.П. приймала участь у розгляді справи та представляла інтереси позивача у його відсутності. Позовна заява та заява про забезпечення позову, яка судом задоволена також підписані адвокатом Торута Л.П.
Зазначивши про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції не вказав з яких підстав вважає вищезазначені докази недопустимими чи не належними.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Надані позивачем докази про понесення витрат на професійну правничу допомогу є належними доказами, які підтверджують понесення стороною таких витрат.
Крім того, при подачі позову адвокатом Торутою Л. П. подано орієнтовний розрахунок судових витрат, згідно з яким такі витрати могли складати 9 000 грн.
Відтак, надавши орієнтовний розрахунок судових витрат, а надалі надавши докази про сплату таких витрат та детальних опис виконаних адвокатом робіт позивач мав сподівання, що у разі задоволення позову ці витрати будуть стягнуті з відповідача.
Відповідач у свою чергу також був ознайомлений як з орієнтовним розрахунком судових витрат, так і з документами щодо укладення позивачем договору з адвокатом та сплату 7 500 грн за надані адвокатські послуги. Будь - який доказ щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не був спростований та будь - яких заяв щодо неналежності таких доказів відповідач не подавав.
Відповідач у порядку, визначеному ч. 5 ст. 137 ЦПК України також не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Відтак суд помилково не прийняв докази, надані позивачем у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, не врахував, що саме адвокат подавав позовну заяву та приймав участь у судових засіданнях та безпідставно відмовив у стягненні таких витрат.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу підлягає скасуванню з ухвалення нового судового рішення в цій частині про стягнення таких витрат у повному обсязі.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, а відтак в апеляційному порядку не перевіряється.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу скасувати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, викладених у ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлений 10.06.2020.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді В. А. Кравець
О. Ф. Мазурик