ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 червня 2020 року м. Київ № 640/5318/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Скочок Т.О., суддів: Кармазіна О.А. та Катющенка В.П., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кабінету Міністрів України Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
провизнання протиправним та скасування розпорядження,-
за участі представників сторін:
від позивача - Данилова К.А.,
від відповідача - Пуленець А.С.,
від третьої особи - Мартьола Д.С.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) (далі по тексту - ОСОБА_1 або позивач) з позовом до Кабінету Міністрів України (ідентифікаційний код відсутній, адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» №1374-р від 27.12.2019 (далі по тексту - Розпорядження №1374-р від 27.12.2019 або оскаржуване розпорядження).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Крім того, судом залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі по тексту - Національне агентство або третя особа), оскільки прийняте судом рішення у даній справі може безпосередньо вплинути на права та/або обов'язки цієї особи, як державного органу, який свого часу очолював позивач.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва за наслідками підготовчого провадження 18.05.2020 ухвалено про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.
У своєму позові позивач зазначає про те, що він був призначений на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів розпорядженням Кабінету Міністрів України Розпорядження №924-р від 07.12.2016 строком на п'ять років. Розпорядженням №1374-р від 27.12.2019 його було звільнено з займаної посади відповідно до частини 1 статті 87-1 Закону України "Про державну службу".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване розпорядження не містить жодної визначеної підстави для його звільнення із займаної посади та винесене з порушенням принципу обґрунтованості і підлягає скасуванню. Так, частина 4 статті 3 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" містить перелік підстав, за наявності яких повноваження Голови Національного агентства припиняються Кабінетом Міністрів України достроково. При цьому, ні стаття 87-1 Закону України "Про державну службу", ні вказаний Закон в цілому не містить чіткого переліку підстав, за наявності яких державного службовця може бути звільнено з посади державної служби категорії "А" з власної ініціативи суб'єкта призначення, що на переконання позивача є порушенням принципу юридичної визначеності, який у свою чергу є одним з фундаментальних аспектів верховенства права.
Від Кабінету Міністрів України надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі. При цьому відповідач просив поновити йому строк на подачу відзиву на адміністративний позов. В контексті з наведеним слід зазначити, що в силу частини 3 розділу VI прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, зокрема, щодо подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Отже, відзив подано в межах встановленого строку. У своєму відзиві відповідач зазначає, що оскаржуване розпорядження прийняте у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Так, статтею 87-1 Закону України "Про державну службу" встановлено порядок, підставу та юридичні наслідки припинення державної служби окремих державних службовців за ініціативою суб'єкта призначення. При цьому, аналізуючи практику Європейського суду з прав людини та положення статті 87-1 Закону України "Про державну службу", на думку Кабінету Міністрів України, зазначена норма та оскаржуване розпорядження відповідають принципу правової визначеності та передбачуваності законодавства, адже є чіткими, доступними для заінтересованих осіб і передбачуваними у застосуванні.
У наданих до суду своїх письмових поясненнях Національне агентство зазначило, що не погоджується з поданою позовною заявою та просить суд відмовити в її задоволенні з огляду на те, що Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" чітко визначено порядок обрання Голови АРМА, строк, на який керівник Національного агентства обирається, та чітко визначено підстави, за наявності яких можуть бути достроково припинено повноваження Голови АРМА. Статтею 87-1 Закону України "Про державну службу" в системному зв'язку зі змістом статті 87 цього Закону "Додаткові підстави припинення державної служби окремих державних службовців за ініціативою суб'єкта призначення. При цьому, стаття 87 Закону України "Про державну службу" містить конкретні підстави припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення. Відтак, оскаржуване розпорядження, винесене відповідачем, містить матеріальну підставу, за якої звільнення позивача відбулось законно та правомірно.
У судове засідання 03.06.2020 з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні посилаючись на доводи, викладені у його відзиві.
Представник третьої особи також заперечував проти задоволення позову та просив суд взяти до уваги надані ним письмові пояснення.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 03.06.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення учасників справи, надані у судовому засіданні, розглянувши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №924-р "Про призначення ОСОБА_1 Головою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" позивача було призначено на посаду Голови Національного агентства.
16.12.2016 Національним агентством видано Наказ №1 "Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №924-р "Про призначення ОСОБА_1 Головою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
10.12.2019 позивача було ознайомлено з Пропозиціями щодо результатів оцінювання його службової діяльності як державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А". Так, у даних пропозиціях щодо результатів оцінювання зазначено, що за результатами оцінки звіту про виконання завдань та ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державний службовець заслуговує оцінки "відмінно".
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1374-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" позивача звільнено з посади Голови Національного агентства, відповідно до частини 1 статті 87-1 Закону України "Про державну службу".
Позивач не погоджується з прийнятим Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1374-р та звернувся до суду з позовними вимогами про визнання його протиправним та скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Законом, який визначає правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі по тексту - Закон України №772-VIII, в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення).
За змістом частин першої, третьої, п'ятої статті 2 Закону України №772-VIII Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Національне агентство утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.
Питання діяльності Національного агентства у Кабінеті Міністрів України представляє Голова Національного агентства.
Закон України "Про центральні органи виконавчої влади", інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Національного агентства та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною другою статті 3 Закону України №772-VIII визначено, що голова Національного агентства призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п'ять років за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду два строки підряд.
Частиною 4 статті 3 Закону України №772-VIII передбачено, що повноваження Голови Національного агентства припиняються Кабінетом Міністрів України достроково у разі:
1) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
2) досягнення шістдесяти п'яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я відповідно до висновку медичної комісії, що створюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього або рішенням суду про накладення на нього за вчинення адміністративного правопорушення стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
6) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;
7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням, відставку;
8) відмови від складення присяги державного службовця;
9) наявності висновку зовнішньої оцінки діяльності Національного агентства відповідно до статті 12 цього Закону про неефективність діяльності Національного агентства та неналежне виконання обов'язків його Головою;
10) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
11) наявності підстав припинення державної служби, встановлених Законом України "Про державну службу".
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про державну службу" (далі по тексту - Закон України №889-VIII, в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.
В силу пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України №889-VIII посади керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників віднесено до категорії "А" (вищий корпус державної служби).
Стаття 83 Закону України №889-VIII встановлює вичерпний перелік підстав припинення державної служби, зокрема, за ініціативою суб'єкта призначення, вказані підстави визначено статтями 87, 87-1 цього Закону.
Статтею 87-1 Закону України №889-VIII встановлено додаткові підстави припинення державної служби окремих державних службовців за ініціативою суб'єкта призначення.
Так, частина 1 зазначеної вище статті Закону України №889-VIII передбачає, що суб'єкт призначення може прийняти рішення про звільнення державного службовця з посади державної служби категорії "А" з власної ініціативи, за поданням Прем'єр-міністра України або відповідного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади (керівника державного органу) протягом чотирьох місяців з дня призначення Прем'єр-міністра України або відповідного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади (керівника державного органу) з одночасним зарахуванням такого державного службовця за штат відповідного державного органу.
Таким чином, частиною 4 статті 3 Закону України №772-VIII передбачено, що повноваження Голови Національного агентства припиняються Кабінетом Міністрів України достроково, зокрема, у разі наявності підстав припинення державної служби, встановлених Законом України "Про державну службу", який, в свою чергу, визначає додатковою підставою припинення державної служби окремих державних службовців за ініціативою суб'єкта призначення - можливість прийняти рішення про звільнення державного службовця з посади державної служби категорії "А" з власної ініціативи, за поданням Прем'єр-міністра України або відповідного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади (керівника державного органу) протягом чотирьох місяців з дня призначення Прем'єр-міністра України або відповідного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади (керівника державного органу) з одночасним зарахуванням такого державного службовця за штат відповідного державного органу.
В контексті з наведеним, слід зазначити, що позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень вказував, зокрема, на те, що оскаржуване розпорядження не містить жодної визначеної підстави для його звільнення із займаної посади та є необґрунтованим. Водночас, суд не може погодитись з даним твердженням позивача, оскільки зі змісту оскаржуваного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1374-р вбачається, що позивача звільнено з посади Голови Національного агентства, відповідно до вимог частини 1 статті 87-1 Закону України "Про державну службу". При цьому, наведена вище норма законодавства не визначає інших додаткових умов або підстав для звільнення даної категорії державних службовців з таких посад у разі формування нового складу Уряду, що і мало місце у спірних правовідносинах, а отже, приймаючи таке рішення відповідач діяв у межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством.
Інші доводи позивача не спростовують вищезазначених висновків суду та не доводять зворотнього.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і наявні докази за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при винесенні оскаржуваного рішення діяв правомірно, відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні, як і відсутні підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» №1374-р від 27.12.2019 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.О. Скочок
Судді: О.А. Кармазін
В.П. Катющенко
Повний текст рішення виготовлено 12.06.2020