справа № 691/624/20
провадження № 1-кс/691/132/20
13 червня 2020 рокум. Городище
Слідчий суддя Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника (адвоката) ОСОБА_4 , та заступника начальника СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12020250110000227 внесеного до ЄРДР 11 червня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 КК України,
13.06.2020 року до слідчого судді, з клопотанням, погодженим прокурором Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , звернувся заступник начальника СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 , з тих підстав, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів; умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу. Причетність ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 , хід якого зафіксовано на відеозапис; лікарським свідоцтвом про смерть № 98 від 12 червня 2020 року; поясненням ОСОБА_6 ; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом обшуку за адресою АДРЕСА_2 , хід якого зафіксовано на відеозапис; довідкою № 33 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння; протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_13 ; довідкою характеристикою із місця проживання; вимогою про судимість. При обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 необхідно враховувати наступне: наявність обґрунтованої підозри та доказів вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 КК України; підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 8 до 15 років з конфіскацією майна та у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 10 років; являється особою молодого віку, в ході досудового розслідування не здобуто будь - яких даних, які вказували б на наявність в останнього будь - якої хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього запобіжного заходу; проживає по АДРЕСА_3 , разом з батьками; в ході проведення досудового розслідування не здобуто жодних даних щодо наявності в будь - яких утриманців; на даний час ніде офіційно не працює, джерела його доходів не відомі, можливе отримання останніх за рахунок зайняття злочинною діяльністю; за місцем свого проживання по АДРЕСА_3 , характеризується негативно, як особа, яка схильна до вчинення крадіжок, зловживає алкогольними та наркотичними засобами, участі в житті міста не приймає; на даний час являється не судимою особою, про те раніше неодноразово притягувався до відповідальності за систематичне вчинення корисливих злочинів. Вказані обставини у своїй сукупності свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На розгляд клопотання, прибули заступник начальника СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 , прокурор Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваний ОСОБА_6 , захисник (адвокат) ОСОБА_4 , що діє на підставі Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 11.06.2020 року № 023-0000926.
В судовому засіданні, заступник начальника СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 підтримав клопотання, з підстав, що викладені, та вказав, що 12 червня 2020 року ОСОБА_6 , обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 КК України. У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у даному випадку є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_6 повідомив, що вину у інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнає, перебував в стані алкогольного сп'яніння, до потерпілого прийшов позичити 20 гривень або пляшку вина, отримав відмову, наніс тілесні ушкодження, в тому числі з використанням ножа, який згодом викинув, підпалив матерію в будинку з метою приховання злочину та в подальшому поїхав у м. Корсунь-Шевченківський, де у річці скупався та заправ футболку, яка містили сліди злочину, пішов до товариша, де замінив футболку на іншу, був затриманий працівниками поліції, близько 21 години, на собі мав шорти, які містили кров. Причину, що спонукала його до скоєння цих дій, пояснити не може, потерпілий був знайомий, до цього протягом дня з товаришами випивали на кладовищі. Проживає з батьками, які працюють та можуть поручитися за поведінку, контролювати за необхідності його перебування вдома, не працює, інвалідність не встановлена, періодично вживає наркотичні засоби, марихуану, метадон, спиртні напої, що в подальшому провокують до вчинення кримінальних правопорушень. Звертає увагу, що свідки, які допитувалися також перебували в стані алкогольного сп'яніння. Вважає за можливе застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або поміщення до психіатричного медичного заклад, так як має психічні розлади.
Захисник (адвокат) ОСОБА_4 заперечив, щодо клопотання прокурора, просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати підзахисному запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу, з огляду на процесуальні порушення, які відбулися при відібранні пояснень у підзахисного, у свідків, перебував у стані алкогольного сп'яніння, не уповноваженою особою, відсутність наявних ризиків, на які посилається слідчий, та у зв'язку із тим, що підозрюваний раніше проходив лікування від психічного захворювання, перебуває на обліках у лікаря психіатра, лікаря нарколога, та на розгляді суду перебувають матеріали де ставиться питання про застосування примусових заходів медичного характеру в інших кримінальних правопорушеннях, на даний час його перебування в умовах слідчого ізолятора може бути небезпечним та таким, що не відповідає вимогам КПК України. Звертає увагу, на вимоги діючого законодавства, що до особи, яка має психічні розлади, можливо застосовувати лише два види запобіжного заходу, передання на лікування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом, або поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку.
Вислухавши доводи заступника начальника Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали провадження, додані до клопотання, та доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, так як обґрунтованість підозри підтверджена зібраними доказами, перелічені ризики в клопотанні слідчого мають місце, повністю доведені, інший більш м'який запобіжний захід не може бути застосований до ОСОБА_6 , вважає, що поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, як захід забезпечення кримінального провадження, за відсутності відповідного висновку експерта буде порушенням вимог Закону, тим більше, що підозрюваний за станом свого здоров'я, як засуджувався за вчинення злочину так і вирішувалося питання про поміщення до закладу з надання психіатричного допомоги, систематично вчиняє кримінальні правопорушення, які збільшуються з часом в тяжкості, батьки не забезпечують контроль за поведінкою підозрюваного та в найкоротший термін, з метою недопущення порушення прав, буде здійснено експертне дослідження, щодо стану психічного здоров'я, за результатами якого в подальшому вирішуватиметься питання, приходжу до такого.
Ніхто не може бути заарештований або тримання під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом; - ст.5 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод, ч.2 ст.129 Конституції України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, за нормами ч.1, п.9 ч.2 ст.131 КПК України, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та запобіжні заходи є видом заходу забезпечення кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу, за ч.1 ст.177 КПК України, в т.ч., є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі "Кобець проти України" (Заява N 16437/04) від 14 лютого 2008 року зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (також рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». При розгляді клопотання слідчий суддя оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
На досудовому розслідуванні перебувають матеріали кримінального провадження, за повідомленням 11.06.2020 року від начальника Городищенського РС УДСНС в Черкаській області ОСОБА_14 , про те, що в домоволодінні по АДРЕСА_1 , виникла пожежа. В ході проведення огляду місця події території домоволодіння було виявлено труп його власника ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ознаками насильницької смерті у вигляді колото-різаних ран. В ході розслідування кримінального правопорушення встановлено, що 11.06.2020 року близько 14год. 00хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_3 , прийшов до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де з метою заволодіння грошовими коштами здійснив напад на ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проникши при цьому в будинок де спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження та після цього навмисно підпалив даний будинок.
Відомості про дану подію внесено 11 червня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020250110000227, з попередньою правовою кваліфікацією за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 КК України. Здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення.
11.06.2020 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України, та 12.06.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених за ч.4 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; п.6 ч.2 ст.115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів; ч.2 ст.194 КК України - умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Зелене, Петровського району, Кіровоградської області, житель АДРЕСА_3 , українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, не судимий.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу враховую, ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті - ч.2 ст.177 КПК України.
Обґрунтованість підозри, а саме, що 11 червня 2020 року, близько 17 години, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, шляхом нанесення тілесних ушкоджень власнику, протиправно проник всередину жилого будинку домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , де, умисно, застосовуючи відносно ОСОБА_15 насильство, яке було небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та виразилося в нанесенні ударів ножем в область грудної клітки, вчинив напад на останнього з метою заволодіння його майном. Окрім того, він же, 11 червня 2020 року, близько 17 години, перебуваючи в приміщенні жилого будинку по АДРЕСА_1 , куди він проник протиправно з метою заволодіння чужим майном, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного заподіяння смерті іншій особі, наніс двадцять два удари ножем в область грудної клітки та шиї ОСОБА_15 , від чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді ушкодження судин шиї та множинних відкритих ран шиї, що призвели до його смерті. Окрім того, він же, 11 червня 2020 року, близько 17 години, перебуваючи в приміщенні жилого будинку по АДРЕСА_1 , відразу ж після вчинення зазначених вище злочинів, з метою знищення чужого майна задля приховання останніх, умисно, вчинив підпал будинку зазначеного домоволодіння, підтверджується, з урахуванням доведення критерію "поза розумним сумнівом", зібраними, на досудовому розслідуванні, у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 , хід якого зафіксовано на відеозапис; лікарським свідоцтвом про смерть № 98 від 12 червня 2020 року; поясненням ОСОБА_6 ; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом обшуку за адресою АДРЕСА_2 , хід якого зафіксовано на відеозапис; довідкою № 33 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння; протоколами допиту свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які вказали, що ОСОБА_6 вживав алкогольні напої, мав конфлікт з ОСОБА_9 та в подальшому пішов до ОСОБА_15 , бачили як зайшов до його будинку, виникла пожежа, після чого виявили тіло потерпілого; довідкою характеристикою із місця проживання; вимогою про судимість.
Так, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Європейський суд з прав людини у справі «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» від 13.04.2014 року також зазначає, що обґрунтованість підозри ґрунтується на можливості сторонньої, незацікавленої особи дійти висновків, що підозрювана особа вчинила кримінальне правопорушення.
За таких обставин, в кримінальному провадженні маються докази, що вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 КК України.
Сумніви та припущення, що висловлені захисником в суді, щодо законності першопочаткових слідчих (оперативних) дій працівників поліції, щодо відсутності підстав та ризиків, що визначені КПК України, щодо неможливості застосування до підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на психічний стан здоров'я, на думку слідчого судді, не знайшли свого підтвердження та спростовуються дослідженими в суді матеріалами кримінального провадження № 12020250110000227 внесеного до ЄРДР 11 червня 2020 року, та поясненнями наданими в судовому засіданні підозрюваним ОСОБА_6 ..
Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Пункт 4 частини 3 статті 183 КПК України передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, за нормами ст.178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, приходжу до думки, що слідчий дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на особу підозрюваного, а саме те, що, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За нормами статті 3 Загальної декларації прав людини, пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення, про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд, відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності, а судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський Суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (правова позиція, викладена у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», у рішенні ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»).
У п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».
Отже, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Ураховуючи те, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 КК України, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення), вважаю, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, то інша міра запобіжного заходу буде неефективною.
При обранні запобіжного заходу враховую, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 КК України, тобто у вчиненні у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 8 до 15 років з конфіскацією майна та у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 10 років, являється особою молодого віку, в ході досудового розслідування не здобуто будь - яких даних, які вказували б на наявність в останнього будь - якої хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього запобіжного заходу, проживає по АДРЕСА_3 , разом з батьками, в ході проведення досудового розслідування не здобуто жодних даних щодо наявності в будь - яких утриманців, на даний час ніде офіційно не працює, джерела його доходів не відомі, можливе отримання останніх за рахунок зайняття злочинною діяльністю, за місцем свого проживання по АДРЕСА_3 , характеризується негативно, як особа, яка схильна до вчинення крадіжок, зловживає алкогольними та наркотичними засобами, участі в житті міста не приймає, на даний час являється не судимою особою, про те раніше неодноразово притягувався до відповідальності за систематичне вчинення корисливих злочинів.
Станом на 13.06.2020 року в розпорядженні органу досудового розслідування відсутній висновок судово-психіатричного експерта, яким би було встановлено чи виявляв і виявляє підозрюваний ОСОБА_6 ознаки психічного захворювання та чи позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії, керувати ними, під час вчинення супільно небезпечних дій, які мали місце 11.06.2020 року, та в яких підозрюється останній.
Вказані обставини у своїй сукупності не дають підстав для вирішення питання про поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, та свідчать про неможливість запобігання визначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
За нормами ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричини загибель людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі, у його "пілотному" рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
На момент прийняття рішення щодо обрання міри запобіжного заходу, ніхто з членів сім'ї не клопотав про передання підозрюваного на лікування з обов'язковим лікарським наглядом, та відсутні дані, які б вказували, що підозрюваний ОСОБА_6 виявляє ознаки психічного захворювання, що позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії, керувати ними (в судовому засіданні надав послідовні, чіткі пояснення, не вбачається порушення мислення, поведінки або настрою, спотворення логічного сприйняття дійсності, явних відхилень від загальноприйнятих норм поведінки), однак згідно довідок Городищенського РТМО №94, №100 від 12.06.2020 року, перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, що викликає сумніви щодо стану здоров'я підозрюваного, та з огляду на те, що за попередніми даними мав психічні розлади (наявність в провадженні суду клопотань про застосування примусових заходів медичного характеру), вважаю за необхідне проведення судово-психіатричної експертизи, а тому з метою не порушення прав підозрюваного, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого, необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) діб, оскільки такий запобіжний захід є виправданим, визначення альтернативного запобіжного заходу, не викликається особою підозрюваного ОСОБА_6 ..
Керуючись ст. ст. 2, 7, 131, 176 - 178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 309, 376, 392, 395 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Зелене, Петровського району, Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не судимого, строком на 30 (тридцять) діб.
Строк тримання під вартою рахувати з 21год. 00хв. 11.06.2020 року.
Строк дії ухвали - 10.07.2020 року, включно.
Зобов'язати заступника начальника СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 повідомити родичів підозрюваного ОСОБА_6 про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання ухвали покласти на Городищенське ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити під розпис ОСОБА_6 та іншим учасникам судового провадження.
На ухвалу слідчого судді, протягом п'яти днів з дня її оголошення, може бути подано апеляцію до Черкаського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1