Справа №: 646/56/20
Провадження № 3/646/196/2020
05.03.20 року м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Сіренко Ю.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.164 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №50 від 27.12.2019 ОСОБА_1 27.12.2019 о 10 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 . Харків, шосе Мереф'янське, АДРЕСА_3 , здійснював продаж бензину 95 із заправочного модулю без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без наявності податкових та дозвільних документів, надання яких передбачено чинним законодавством України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.164 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У відповідності до ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол повинен складатися у точній відповідності із законом, оскільки відповідно до приписів ст.254 КУпАП за своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, проступку. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті.
Частиною 1 статті 164 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Аналіз змісту вказаної норми свідчить про те, що диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП містить декілька самостійних складів адміністративного правопорушення, а саме:
1) провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання;
2) провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;
3) здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування;
4) здійснення господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки відповідальність за будь-яке з наведених вище порушень настає на підставі спеціального закону. У зв'язку з цим у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, органу уповноваженому на його складання, слід посилатися на відповідні норми нормативно-правових актів України, які вказують обов'язок одержання податкових та дозвільних документів, обовязковість дердавної ресєтрації такого виду господарської діяльності, оскільки не зрозуміло, які саме вимоги чинного законодавства з посиланням на відповідні закони та підзаконні акти порушив ОСОБА_1 ..
Матеріали справи не містять доказів щодо відсутності реєстраційних документів, а також не долучено доказів, які би свідчили, що особа, на яку складено протокол взагалі є фізичною особою-підприємцем.
Відповідно до ч.1 ст.164 КУпАП, об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Господарська діяльність, у свою чергу, це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, у ньому не зазначено чи існувала регулярність, постійність, суттєвість, що є обов'язковими ознаками здійснення господарської діяльності.
Статтею 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що адміністративна відповідальність за порушення ч.1 ст.164 КУпАП настає для суб'єктів господарювання, а не для будь-яких інших осіб. Між тим, жодних даних про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та від свого імені здійснював господарську (підприємницьку) діяльність. А саме здійснював продаж бензину 95 із заправочного модулю за адресою: м. Харків, шосе Мереф'янське, 13А, у матеріалах справи немає. Доказів на підтвердження іншого суду не надано.
Усі, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права. Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
У відповідності до пункту 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно з ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відсутність у протоколі обов'язкових відомостей, перелік яких міститься у ст.256 КУпАП, не тільки обмежує права особи, відносно якої складається протокол, регламентовані ст.268 КУпАП, а й унеможливлює розгляд справи, оскільки неможливо з'ясувати обставини цієї справи, наявність події і складу адміністративного правопорушення, вину ОСОБА_1 .. Самостійно кваліфікувати дії особи за відповідною статтею суд не уповноважений, оскільки це належить до виключної компетенції органу, уповноваженого на складання адміністративного протоколу.
Враховуючи викладене, вважаю, що належних і допустимих доказів, якими обґрунтовується факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 164 КУпАП, а отже і висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, що поставлене йому у вину, матеріали справи не містять.
За таких обставин, опираючись на принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку, суд приходить до висновку, що відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя - Ю.Ю.Сіренко