Справа № 646/4758/17
№ провадження 1-кс/646/89/2020
27.05.2020 м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , заявника - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Основ'янського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 09.10.2019 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220060001283 від 19.06.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, -
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Основ'янського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 09.10.2019 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220060001283 від 19.06.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України. В обґрунтування скарги заявник зазначив, що постанова від 09.12.2019 про закриття кримінального провадження за №12015220060001283 від 19.06.2015 є необґрунтованою та невмотивованою, а тому підлягає скасуванню. Також вважає, що слідчим при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження не вжито заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. При проведенні досудового розслідування слідчим не було дотримано положень ст. 9 КПК України щодо повноти та всебічності, неупередженості в дослідженні обставин кримінального провадження. Тому винесена постанова є передчасною, та такою, що не відповідає вимогам ст. 56 Конституції України та нормам КПК України. Крім того, заявник просив поновити пропущений з поважних причин строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні заявник та його представник доводи викладені у скарзі підтримали у повному обсязі та просили скаргу задовольнити.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення заявника та його захисника, дослідивши матеріали скарги, а також матеріали кримінального провадження №12015220060001283 від 19.06.2015, приходить до наступного.
В ч. 1 ст. 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження. Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Основ'янського ВП проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015220060001283 від 19.06.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, відомості про кримінальне правопорушення були внесені за фабулою: 30.12.2014 року невстановлені особи надали до Жовтневого районного суду м.Харкова підроблені документи, а саме цивільний позов з додатками відносно ОСОБА_3 про розірвання договору відступлення прав від 23.09.2014 року та передачу ОСОБА_3 грошових коштів та 21.03.2014р. невстановлені особи під виглядом здійснення фінансово-господарської діяльності на ТОВ «Харківенергоремонт», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Серіковська, б.№1. обманним шляхом заволоділи грошовими коштами ОСОБА_3 у розмірі 400000 доларів США, спричинивши йому матеріальні збитки. В подальшому невстановлені особи ввели в оману суд та надали до Жовтневого районного суду м. Харкова підроблені документи, а саме цивільний позов з додатками відносно ОСОБА_3 , тобто підроблені документи про розірвання договору відступлення прав від 23.09.2014р. та передачу ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 400000 доларів США.».
09.10.2019 слідчим СВ Основ'янського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 прийнято постанову про закриття кримінального провадження №12015220060001283 від 19.06.2015 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.
Оцінюючи на предмет законності оскаржувану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Досудове розслідування вважається закінченим тоді, коли вирішені всі його завдання. Визнати досудове розслідування закінченим значить визнати, що немає необхідності проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, перевірку і дослідження доказів: усі необхідні докази для ухвалення підсумкового рішення зібрані, перевірені, досліджені і належним чином оцінені.
Відповідно до ч. 5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
В ході досудового розслідування кримінального провадження №12015220060001283 від 19.06.2015 встановлено, що у 2010 році внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків співробітниками AT «Укрсиббанк» з банківської комірки В ЛІ клієнта банківської установи - ОСОБА_6 зникла готівкова грошова сума у розмірі 400 000 доларів СІЛА, яка належала сину ОСОБА_7 - ОСОБА_6 .
Внаслідок цього у 2010 році ОСОБА_6 відносно AT «Укрсиббанк» подано цивільний позов до Київського районного суду м. Харкова справа640/17142/13-ц) щодо повернення зазначеної грошової суми.
В період часу, а саме впродовж 2012 року між ОСОБА_7 та підприємцем ОСОБА_3 склалися ділові стосунки. ОСОБА_7 маючи досвід роботи на керівних посадах , був призначений ОСОБА_3 на посаду радника директора, одного із підприємств, яке належало ОСОБА_3 . У 2013 році ОСОБА_7 від ОСОБА_3 отримано готівкові грошові кошти на загальну суму 400000 доларів США, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи, проведеної Харківським НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Згідно висновку почеркознавчої експертизи встановлено, що рукописний запис : «Я, ОСОБА_8 прож. АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_1 вид. Ленинским РОХГУ получил от ОСОБА_3 ММ 472926 сумму 400 тис. дол. Обязуюсь вернуть указаную суму (четыреста тысяч) $ США и 80 тыс. (восемдесят тысяч) евро по решению суда гражданского дела (№640/17142/3 (киевский районный суд г. Харькова) 21.03.14» та підпис під ним виконаний ОСОБА_7 .
Після цього невстановленими особами до Жовтневого районного суду м. Харкова (справа 639/10743/14-ц) подано другий цивільний позов з додатками, в яких міститься договір від 23.09.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 про відступлення прав та повернення від ОСОБА_7 до ОСОБА_3 (згідно раніше написаної розписки від 21.03.2014 про отримання ОСОБА_7 від ОСОБА_3 400 000 доларів США) грошових коштів у розмірі 400 000 доларів США та подальшої переуступки та права, ОСОБА_9 вимагати вже у ОСОБА_3 повернення боргу у розмірі 400 000 доларів США.
В ході проведення досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_3 , який повідомив органу досудового розслідування, що договір про переуступку права вимоги від 23.09.2014 підписаний не ним, а його підпис у даному договорі підробний, та вказаний договір був наданий до Жовтневого районного суду м. Харкова, на підставі чого на майно ОСОБА_3 , було накладено арешт. При цьому оглянувши вищезазначений договір ОСОБА_3 , повідомив органу досудового розслідування, що у вказаному договорі стоїть не його підпис, однак згідно висновку судової почеркознавчої експертизи проведеної Харківським НД ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 7760 від 23.09.2015 згідно якої на усіх листах договору переуступки права вимоги від 23.09.2014, згідно якого ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_10 400 000 доларів США , виконаний підпис від імені ОСОБА_3 .
Так, для доведення складу шахрайства слідству необхідно довести спосіб його здійснення - обман або зловживання довірою. В основному, мова йде про обман, коли шахрайство пов'язують з іншими злочинами, такими як виготовлення та використання завідомо підробленого документа - довідки про доходи або іншого документа. Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися цим майном.
Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його привласнити, не виконуючи зобов'язання.
Посилання ОСОБА_3 на те, що досудове розслідування по справі проведено не повно, оскільки, на думку заявника, слідчий не виконав ряд певних слідчих дій є необґрунтованим, оскільки на правильність висновків та повноту досудового розслідування саме у цьому кримінальному провадженні не впливає, не є підставою для скасування постанови слідчого, який здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності та на власний розсуд визначає об'єм дій, спрямованих на перевірку наведених заявником обставин, достатній та необхідний, на переконання слідчого чи прокурора для прийняття мотивованого рішення. Зазначене свідчить лише про незгоду ОСОБА_3 з прийнятим по суті рішенням слідчого у даному кримінальному провадженні.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.
Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте,у п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Главою 26 КПК України передбачено оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Слідчий суддя погоджується з висновками, викладеними в оскаржуваній постанові з приводу відсутності складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, та не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вона обґрунтована доказами, які погоджуються між собою та є достатніми для прийняття такого рішення, оскільки відсутність у діянні складів злочину як підстава закриття кримінального провадження на практиці застосовується в тих випадках, коли встановлено, що подія, у зв'язку з якою порушено провадження, мала місце (відбулася), була результатом дії конкретних осіб, але це діяння не є злочином у зв'язку з відсутністю його ознак.
Заявники у своїй скарзі не вказали, в чому полягає порушення органом досудового розслідування ст. 9 КПК України, та для встановлення яких обставин слід провести слідчі дії, та які саме, а також не наведено інших переконливих доводів, які б стверджували б про те, що шляхом проведення додаткових дій в даному кримінальному провадженні будуть встановлені достатні дані, які б вказували на наявність об'єктивних ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, та унеможливили б закриття провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчим на підставі дослідження усіх фактичних обставин кримінального провадження, тому постанова про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою, слідчим був наданий аналіз тих обставин, на які посилається заявник, надано їм належну правову оцінку, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Клопотання заявника про поновлення пропущеного строку на подачу скарги підлягає задоволенню, оскільки заявником строк на оскарження пропущений з поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Поновити ОСОБА_3 пропущений з поважних причин строк на подачу скарги на постанову слідчого СВ Основ'янського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 09.10.2019 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220060001283 від 19.06.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Основ'янського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 09.10.2019 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220060001283 від 19.06.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Останній день строку складання повного тексту ухвали, відповідно до ч. 2 ст. 376 КПК, є 01.06.2020. Утім, з 01.06.2020 по 03.06.2020 суддя ОСОБА_1 перебувала у нарадчій кімнаті по колегіальному розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_11 за ч.1 ст.125, ч.3 ст.15, ч.3 ст.152, ч.1 ст.187, ч.3 ст.15, ч.2 ст. 152, ч.2 ст.152, ч.1 ст.126, ч.2 ст.15, ч.2 ст.152 КК України, у зв'язку з чим повний текст ухвали виготовлено та оголошено 04.06.2020 року о 17 годині 05 хвилин.
Слідчий суддя - ОСОБА_1