провадження № 1-кп/631/75/20
справа № 631/321/20
12 червня 2020 року селище міського типу Нова Водолага
Колегія суддів Нововодолазького районного суду Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
а також
з боку сторони обвинувачення:
прокурора ОСОБА_5 ,
з боку сторони захисту:
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши і перевіривши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області справу за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2018 року під № 42018220000001590, щодо вчинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України,
29 квітня 2020 року Перший заступник прокурора Харківської області ОСОБА_8 в порядку, передбаченому статтями 283, 291 та 293 Кримінального процесуального кодексу України, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з обвинувальним актом та доданими до нього документами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2018 року під № 42018220000001590 щодо вчинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, що були зареєстровані за єдиним унікальним № 631/321/20 (провадження № 1-кп/631/75/20) й відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, передані для розгляду колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Зі змісту пункту 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями) районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа надійшла на розгляд належного суду.
Ухвалою колегії суддів від 29 квітня 2020 року справу призначено у підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання представники потерпілого - юридичної особи -Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико - санітарної допомоги Нововодолазького району» Нововодолазької районної ради Харківської області ОСОБА_9 та адвокат ОСОБА_10 не з'явилися, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином відповідно до приписів Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, шляхом направлення повісток про виклик та здійснення виклику телефонограмою за номерами мобільного зв'язку, зазначеними в обвинувальному акті. Про поважність причин свого неприбуття суд не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи, у зв'язку із бажанням бути присутніми під час підготовчого судового засідання, на адресу суду не зверталися.
Раніше на електронну адресу суду адвокат ОСОБА_10 , який представляє інтереси Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико - санітарної допомоги Нововодолазького району» Нововодолазької районної ради Харківської області на підставі договору про надання правової допомоги від 12 травня 2020 року та ордеру серії ХВ № 147300086 від 12 травня 2020 року, направив заяву, яка була зареєстрована за вхідним № ЕП -1213/20 - вх. від 01 червня 2020 року, відповідно до якої повідомив, що підготовче засідання просить проводити за відсутності потерпілого та його представника (захисника). Вважають, що справу може бути призначено до слухання в режимі відкритого судового засідання, додаткових клопотань по справі не мають.
При обговоренні питання щодо можливості проведення підготовчого судового засідання без участі представників потерпілої особи, прокурор та сторона захисту, посилаючись на приписи статті 325 Кримінального процесуального кодексу України, вказали, що це не є перешкодою для проведення підготовчого судового засідання, при цьому, захисник обвинуваченої просив суд, у зв'язку із неявкою осіб, які представляють інтереси Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико - санітарної допомоги Нововодолазького району» Нововодолазької районної ради Харківської області, цивільний позов залишити без розгляду.
Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_5 , яка діє на підставі постанови «Про зміну та призначення групи прокурорів, які здійснюють повноваження у кримінальному провадженні», прийнятою першим заступником прокурора області ОСОБА_11 22 квітня 2020 року, заявила, що підстав для закриття, зупинення чи повернення обвинувального акту не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України. Судовий розгляд справи вважала за необхідне здійснювати у відкритому судовому засіданні за участю представників потерпілої юридичної особи, обвинуваченої та її захисника й просила призначити судовий розгляд справи на підставі направленого обвинувального акту, викликавши у судове засідання свідків відповідно до переліку, зазначеного у її клопотанні.
Захисник ОСОБА_7 зазначив, що обвинувальний акт формально складений відповідно до приписів Кримінального процесуального кодексу України, проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду він не заперечує, при цьому, посилаючись на приписи статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, заявив клопотання про витребування від Генеральної прокуратури України вичерпних відомостей з бази даних Єдиного реєстру досудових розслідувань, що містяться та/або мають відношення до кримінального провадження № 42018220000001590 від 10 грудня 2018 року за частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, які були внесені до вказаної бази згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, в порядку та обсягу, передбаченому Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06 квітня 2016 року № 139, а також клопотання про здійснення виклику ряду осіб до суду для допиту. Також захисник повідомив, що не заперечує проти клопотання прокурора про допит свідків відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.
Обвинувачена ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні підтримала думку свого захисника, вказавши, що клопотання до суду у неї відсутні, а вирішення клопотання прокурора про допит свідків сторони обвинувачення, залишила на розсуд суду.
Прокурор у судовому засіданні щодо заявлених клопотань сторони захисту заперечувала, посилаючись на те, що на даний час вирішення порушених у цих клопотаннях питань, є передчасним, оскільки вони повинні бути предметом обговорення безпосередньо під час судового розгляду справи.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт разом із реєстром матеріалів досудового розслідування, дійшов наступного висновку.
Так, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, що складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (стаття 1 Кримінального процесуального кодексу України).
При цьому, підготовче провадження у суді першої інстанції здійснюється відповідно до приписів глави 27 розділу ІV кримінального процесуального кодифікованого закону України, якою визначено, що завданням стадії підготовчого судового провадження є, зокрема, перевірка матеріалів досудового розслідування, оцінка змісту і форми обвинувального акту, з метою успішного проведення судового розгляду.
Розв'язуючи зазначені питання, оцінюючи зміст та форму обвинувального акту, колегія суддів ураховує, що обвинувальний акт, як встановлено частиною 4 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України, є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
При цьому, обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України та містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження (частина 2 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України).
До обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 2971 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється (частина 4 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України).
Отже, до суду повинен надійти обвинувальний акт, в якому мають міститися обов'язкові відомості, які зазначені у частині 2 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, та бути доданий перелік документів, який визначений у частині 4 статті 291 наведеного вище кодифікованого закону України.
Враховуючи вичерпність та імперативність зазначених відомостей, у разі невідповідності ним та іншим вимогам кримінального процесуального закону, обвинувальний акт на підставі положень пункту 3 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України підлягає поверненню прокурору.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у підпункті 3 пункту 2 інформаційного листа від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» роз'яснив, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статтей 291 та 292 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.
Тобто, виходячи з наведених роз'яснень, підставою для повернення обвинувального акту прокурору, в порядку пункту 3 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, є невідповідність його вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.
Як вже зазначалося вище, пунктом 2 частини 4 статті 291 наведеного процесуального кодифікованого закону України імперативно регламентовано, що до обвинувального акта додається, зокрема, цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (частина 2 статті 127 Кримінального процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Так, у вищенаведеній нормі права встановлено кінцеву межу строку звернення з цивільним позовом під час кримінального провадження: «до початку судового розгляду».
При цьому, з метою підготовки до судового розгляду суд, зокрема, з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду (частина 2 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України).
Таким чином, сукупний аналіз статей 314, 315 та 128 Кримінального процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що питання, пов'язані з прийняттям цивільного позову судом, мають бути вирішені до початку судового розгляду, зокрема, на підготовчому засіданні з урахуванням норм Цивільного процесуального кодексу України, так само, як суд має вирішити відповідність обвинувального акту вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України. А цивільний позов, якщо такий був пред'явлений під час досудового розслідування, є обов'язковим додатком до обвинувального акту, оскільки він є безпосереднім предметом судового розгляду.
Про пред'явлення цивільного позову на стадії досудового розслідування звернув увагу колегії суддів захисник ОСОБА_7 , пославшись на необхідність залишення його без розгляду, внаслідок неявки у підготовче судове засідання представників юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико - санітарної допомоги Нововодолазького району» Нововодолазької районної ради Харківської області.
Отже, ознайомившись зі змістом обвинувального акту, суд встановив, що цивільний позов на 3 аркушах дійсно вказаний як додаток до обвинувального акту, що підтверджується підписами слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_12 та прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_13 .
Відповідно до статті 293 Кримінального процесуального кодексу України одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику.
Дослідивши долучені до обвинувального акту розписки підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , суд з'ясував, що кожен з них отримав копію обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000001590 від 10 грудня 2018 року на 48 аркушах в одному примірнику, копію реєстру матеріалів досудового розслідування на 6 аркушах в одному примірнику, копію цивільного позову на 3 аркушах.
Натомість, до обвинувального акту цивільного позову фактично не надано, що також вбачається із супровідного листа за підписом Першого заступника прокурора Харківської області ОСОБА_14 , зареєстрованого за вихідним № 04/2/4 - 7246 вих - 20 від 24 квітня 2020 року, відповідно до якого на адресу Нововодолазького районного суду Харківської області у порядку статті 283 Кримінального процесуального кодексу України направлено «обвинувальний акт на 48 арк., реєстр матеріалів досудового розслідування на 6 арк., розписки про отримання копій обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову на 2 арк».
Вказаний недолік, на переконання колегії суддів, є суттєвим порушенням вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки позбавляє суд можливості з'ясувати питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, як то: цивільних відповідачів, треті осіб тощо.
Перевіряючи обвинувальний акт на відповідність приписам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів також звертає увагу на те, що формулювання обвинувачення, викладене в тексті, не містить логічного висновку, а на 46-му аркуші наявне не закінчене по суті формулювання обвинувачення.
Слід зауважити, що окрім наведених недоліків при складанні обвинувального акту знайшли своє підтвердження й незначні порушення вимог частини 2 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, як то.
1.На вимогу пункту 8 наведеної норми права, обвинувальний акт також має містити відомості про розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування), які відповідно до пункту 3 частини 1 статті 118 Кримінального процесуального кодексу України відносяться до процесуальних витрат.
Всупереч цьому, обвинувальний акт, що аналізується, містить посилання на судові витрати, які не передбачені діючим кримінальним процесуальним законодавством України, та замість зазначення необхідності стягнення на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експерта, слідчий констатує вартість висновків, що є юридично невірним.
2.На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими …, проте, обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 містить посилання на фактичні обставини, які встановлені досудовим розслідуванням (1 сторінка обвинувального акту), без зазначення чи вважає прокурор їх встановленими, чи ні.
Так само слід відмітити, що в обвинувальному акті в розділі «Учасники по кримінальному провадженню» не коректно викладена інформація щодо потерпілої особи, якою визнано Комунальне неприбуткове підприємство «Центр первинної медико - санітарної допомоги Нововодолазького району» Нововодолазької районної ради Харківської області в особі представника потерпілого ОСОБА_9 та зазначено «адвокат ОСОБА_9 : адвокат ОСОБА_10 ».
Натомість, частиною 1 статті 55 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Статус представника потерпілого обумовлений у статті 58 Кримінального процесуального кодексу України, частиною 2 якої визначено, що представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою (частина 3 статті 58 Кримінального процесуального кодексу України).
Таким чином, є не зрозумілим яку посаду займає ОСОБА_9 та якими документами підтверджуються його повноваження як представника юридичної особи, а також статус адвоката ОСОБА_10 , який представляє інтереси ОСОБА_9 як фізичної особи чи інтереси Комунального неприбуткового підприємства «Центр первинної медико - санітарної допомоги Нововодолазького району» Нововодолазької районної ради Харківської області.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що у вищенаведеному розділі обвинувального акту невірно зазначена адреса однієї із сторін кримінального провадження - з боку захисту, а саме: захисника ОСОБА_7 , - що повністю не співпадає з його адресою, вказаною ним у клопотаннях, та тією, що міститься у профайлі адвоката, розміщеного на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів України.
На думку суду норми Кримінального процесуального законодавства України зобов'язують орган досудового розслідування не просто вказати будь-яку адресу захисника, а достовірну, за якою останній дійсно здійснює свою професійну діяльність або проживає, задля швидкого повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи у суді, інакше, суд позбавлений можливості належним чином повідомити учасника кримінального провадження та застосувати до нього заходи впливу у разі неприбуття до судового засідання без поважних причин. Це підтверджується поверненням на адресу суду повісток про виклик, які неодноразово направлялися судом за адресою місцезнаходження захисника ОСОБА_6 , що міститься в обвинувальному акті, проте поверталися без фактичного вручення відповідно до довідки УДППЗ «Укрпошта» ф-20 «з інших причин - адресат відсутній».
На ряду з наведеним, до незначних порушень виявлених судом, також слід віднести порушення, що мають місце при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування, який відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України є невід'ємним додатком до обвинувального акту та вимоги до якого встановлені частиною 2 статті 109 зазначеного процесуального кодифікованого закону України.
Так, вказана норма права обумовлює, що реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Реєстр матеріалів досудового розслідування є засобом фіксації дій і рішень, які приймалися у кримінальному провадженні і є по суті описом матеріалів справи. Він повинен відображати хід і проміжні результати досудового розслідування, використані в розслідуванні джерела доказів, а тому в ньому обов'язково повинні міститися: в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування - її номер, найменування та час проведення (дата і часовий відрізок), зокрема, повідомлення про внесення відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початок досудового розслідування (стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України), помітка про ознайомлення сторони захисту, потерпілого з матеріалами досудового розслідування до його завершення, інформація про кожну проведену слідчу (розшукову) дію, данні про факт відкриття матеріалів кожною стороною протилежній стороні по закінченні досудового розслідування та письмового підтвердження факту надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (стаття 290 Кримінального процесуального кодексу України); зазначення в певній послідовності про прийняті під час досудового розслідування рішення, зокрема, вручення письмового повідомлення про підозру (відповідно до частини 4 статті 278 Кримінального процесуального кодексу України), постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду, які містять найменування документа, дату прийняття рішення, предмет урегульованих відносин, наслідки для відповідних учасників цієї процесуальної ситуації, всі обставини, пов'язані із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження (дати прийняття, строк застосування), які приймаються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Крім цього, відповідно до частин 3 статті 283 Кримінального процесуального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань прокурором також вносяться відомості такої процесуальної дії, як закінчення досудового розслідування та пред'явлення цивільного позову.
Отже, у реєстрі матеріалів досудового розслідування повинні бути вказані всі, без виділення основних або додаткових, процесуальні дії, які були проведені під час досудового розслідування і прийняті по ним процесуальні рішення.
Але всупереч вищенаведеним вимогам закону, зокрема, пункту 2 частини 2 статті 109 Кримінального процесуального кодексу України, у розділі ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» взагалі відсутні реквізити процесуальних рішень.
З пункту 48 розділу ІІ реєстру «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» вбачається, що 25 березня 2020 року прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_15 надано доручення про відкриття матеріалів кримінального провадження, проте, колегії суддів не зрозуміло кому це доручення було надано та яким чином були повідомленні учасники кримінального провадження, а саме: підозрювана ОСОБА_6 та її захисник, а також потерпілий - юридична особа, про закінчення досудового розслідування.
Також, відсутні відомості щодо допуску захисника - ОСОБА_7 до участі у кримінальному провадженні та на якому етапі досудового слідства він був допущений, а також відомості щодо допуску представника юридичної особи - адвоката ОСОБА_10 .
Окрім зазначеного, у реєстрі матеріалів досудового розслідування взагалі відсутні відомості щодо пред'явлення цивільного позову.
Загалом, всі прийнятті в ході досудового розслідування рішення відображені в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000001590 від 10 грудня 2018 року непослідовно.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що при складанні обвинувального акту та доданих до нього матеріалів стороною обвинувачення допущено порушення вимог кримінального процесуального закону України, які у своїй сукупності об'єктивно перешкоджають суду повно і всебічно розглянути провадження, негативно вплинуть на постановлення законного й обґрунтованого вироку, оскільки зміст і форма кримінального провадження, відповідно до положень статті 7 Кримінального процесуального кодексу України, повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист та змагальність сторін.
Враховуючи перелік рішень, які суд має право прийняти за результатами проведення підготовчого судового засідання, передбачений частиною 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування із долученими матеріалами (розписками обвинуваченої та її захисника) підлягає поверненню прокурору, який направив його до суду, для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України впродовж розумного строку, який буде об'єктивно достатнім для їх усунення.
Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про необхідність повернення обвинувального акту разом з реєстром матеріалів досудового розслідування прокурору, заявлені клопотання сторін захисту та обвинувачення вирішенню за суттю не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтею 1, пунктом 13 частини 1 статті 3, статтями 7, 8, 9, 27, частиною 11 статті 31, частиною 3 статті 35, частиною 1 статті 55, частинами 2 та 3 статті 58, статтею 91, частиною 2 статті 109, частиною 2 статті 110, частиною 2 статті 127, статтями 128, 134 - 138, 291, 293, 314 - 316, 369, 372, частиною 2 статті 392, частиною 5 статті 532, статтею 533 Кримінального процесуального кодексу України, -
Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2018 року під № 42018220000001590, щодо вчинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, повернути прокурору, що його затвердив, для усунення виявлених судом недоліків та приведення його у відповідність вимогам закону протягом розумного строку.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Нововодолазький районний суд Харківської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання нею законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Ухвалу постановлено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано колегією суддів в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3