Справа № 585/818/20
Номер провадження 2/585/447/20
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2020 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі :
головуючого - судді Євлах О.О.,
за участі:
секретаря :- Безручко О.П.
представника позивача - Крищенко Л.В ОСОБА_1
представника відповідача: Матяш В.Г.
відповідача : ОСОБА_2 .
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу
за позовом ТОВ «Калина
до
відповідач: Миколаївська сільська рада,
ОСОБА_2
вимоги заявника: про визнання недійсним та скасування рішення,-
ТОВ «Калина звернулося до суду з позовом до Миколаївської сільської ради Роменського району та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення.
Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року по даній цивільній справі призначено підготовче судове засідання.
12 травня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_2 ,- адвоката Менько Д.Д., надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
11 червня 2020 року судом було поставлено на обговорення питання, щодо закриття провадження у справі, оскільки вимоги позову у вищезазначеній справі не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки суд зобов'язаний врахувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а саме Постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 року.
В судовому засіданні відповідачі та адвокат Менько Д.Д. клопотання підтримали просили його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Представник позивача ТОВ «Калина», - адвокат Крищенко Л.В. проти клопотання заперечувала з підстав викладених у письмовому запереченні, яке подано до суду та просила відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши доводи учасників, ознайомившись зі змістом клопотання та заперечень на нього суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доводів представника позивача, позов мотивовано тим, що рішенням 34 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради Роменського району Сумської області від 19.02.2019р.: 1) ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку орієнтовною площею 1,0 га під об'єктом нерухомого майна нежитлова будівля (ангар для сільського господарської техніки), яка належить їй на праві власності, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 2) надано дозвіл на розробку проекту землеустрою гр. ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки орієновною площею 1,0 га за адресою: АДРЕСА_1 .
З доводів представника відповідача Миколаївської сільської ради,- Матяш В.Г., вбачається, що земельна ділянка не сформована і надано дозвіл на розробку проекту землеустрою під орієнтовну площу земельної ділянки до 1,0 гектара. Земельна ділянка в оренду ОСОБА_2 не передавалась, а в рішенні так зазначено помилково. Сільська рада мала на увазі передання в оренду після формування земельної ділянки.
Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ, здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Конституційний Суд України в Рішенні від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України в частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього Кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.
Як установлено під час розгляду клопотання, позивач звернулась до суду з позовом до сільради про визнання протиправними та скасування рішення 34 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради Роменського району Сумської області від 19.02.2019р. «Про передачу в оренду земельну ділянку та надання дозволу на розробку проекту землеустрою», яким гр. ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту та передано в оренду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1,0 га під об'єктом нерухомого майна нежитлова будівля (ангар для сільського господарської техніки), яка належить їй на праві власності.
При цьому в матеріалах справи немає жодних доказів, що свідчать про передачу ТОВ «Калина» спірної земельної ділянки в оренду. Доводи представника позивача, що відповідач ОСОБА_2 подала позов до ТОВ «Калина», в якому обґрунтовує свої вимоги наявність оспорюваного рішення, не можуть бути підставою для висновку, що спірна земельна ділянка у цій справі належить ТОВ «Калина» на умовах оренди. З огляду на це суд не може погодитись із доводами представника позивача, що в цьому конкретному випадку виник спір про право на спірну земельну ділянку, оскільки така на виконання оспорюваного рішення сільської ради ще не сформована та в оренду не передана. З огляду на це суд не може погодитись із доводами представника позивача, про застосування висновку ВП ВС викладеному у п.60 Постанови від 12.12.2018 року у справі №617/1315/15-ц.
Отже, виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними, на думку позивача, діями відповідача1,- Миколаївської сільської ради, при вирішенні питання щодо передачі земельної ділянки в оренду, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції як органу місцевого самоврядування, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2020 року №308/10112/16-а (провадження №11-1304апп18).
При цьому згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16 (провадження 11-986апп18)).
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб (постанова від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18)).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З наведених вище правових висновків Великої Палати Верховного Суду випливає, що спори, пов'язані з оскарженням рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства, та відповідно до частини 1 ст.25 КАС, як акт індивідуальної дії, належить до територіальної підсудності адміністративного суду за вибором позивача,- за місцезнаходженням позивача або відповідача.
З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду цей спір повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Отже, заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Миколаївської сільської ради від 19.02.2019 р., не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 п. 1ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Керуючись ст. ст. 19, 49, 206, 255, 256 ЦПК України, суд -
Провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Калина» до Миколаївської сільської ради Роменського району та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення,- закрити.
Розяснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду за вибором позивача ,- за місцем знаходження позивача або відповідача.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення до Сумського апеляційного суду або через Роменський міськрайонний суд Сумської області
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О.О.Євлах