Справа № 287/649/18-к
12.06.2020 року смт. Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
законного представника
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5
представника служби у справах дітей
Олевської РДА ОСОБА_6
представника ювенальної превенції
Олевського ВП ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Ємільчине справу по обвинуваченню
1. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , гр. України, українця, з середньою освітою, не одруженого, інваліда 3 групи загального захворювання, раніше не судимого
по ст. 289 ч.2 КК України;
2. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кам'яне Рокитнівського р-ну Рівненської області, гр. України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_2
по ст.289 ч.2 КК України, -
16 листопада 2018 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходилися на подвір'ї по АДРЕСА_3 , де побачили мотоцикл марки «Viper» моделі V150A, д. н. з. НОМЕР_1 , синього кольору, який знаходився на території вказаного домоволодіння та належав ОСОБА_10 і діючи за попередньою змовою вирішили його викрасти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_8 вийшов із подвір'я на вулицю та почав спостерігати за навколишньою обстановкою з метою, щоб їх дії були непоміченими для сторонніх осіб, а ОСОБА_9 виштовхав вказаного мотоцикла «Viper» моделі V150A, держ. № НОМЕР_1 , ринковою вартістю 34055,11 грн. із подвір'я, після чого шляхом зламу замка запалювання та перемикання проводів живлення із ОСОБА_8 привели в дію двигун мотоцикла і в особистих цілях поїхали до с. Мушні Рокитнівського р-ну Рівненської області, незаконно заволодівши транспортним засобом та причинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.
Дії обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 суд кваліфікує за ст. 289 ч.2 КК України, оскільки вони незаконно заволоділи транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб.
Виновність обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені вину в пред'явленому їм обвинуваченні визнали повністю. Посилаючись на положення ст.63 Конституції України відмовилися давати показання, зазначивши, що у вчиненому щиро розкаюються.
Потерпілий ОСОБА_10 посилаючись на положення ст.63 Конституції України відмовився дати показання, зазначивши, що обвинувачені йому повністю відшкодували завдані збитки і просив їм призначити більш м'яке покарання.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_9 із 2018 року навчається у Покровській ЗОШ І-ІІІ ступенів, де також навчався обвинувачений ОСОБА_8 . За час навчання в обвинувачених не було виявлено шкідливих звичок, на їх дії на адресу школи не надходили скарги.
Прокурор у судовому засіданні відмовився від допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з чим погодився потерпілий.
Сторона захисту не заперечила проти завершення розгляду справи без допиту свідків обвинувачення ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.12.2018 року слідує, що ОСОБА_10 повідомив про вчинення крадіжки мотоцикла «Вайпер» вартістю 25000 грн.
(а. с. 138)
При проведенні слідчого експерименту 14.12.2018 року ОСОБА_8 , 17.12.2018 року ОСОБА_9 в деталях показали обставини та місце заволодіння, на подвір'ї домоволодіння по АДРЕСА_3 , мотоциклом «Вайпер» синього кольору.
(а. с. 158-168)
Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 11.10.2017 року ОСОБА_10 придбав мотоцикл VIPER V150A 2017 року випуску за встановленою між сторонами вартістю 3240 грн.
(а. с. 147-148)
За висновком №018/290 від 11.12.2018 року товарознавчої експертизи ринкова вартість мотоцикла «Viper» V150A 2017 року випуску станом на 16.11.2018 року становить 34055,11 грн.
(а. с. 154-156)
За змістом ст.ст. 22, 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Суд досліджує докази безпосередньо.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд обґрунтовує вирок виключно на доказах розглянутих у судовому засіданні за допомогою досліджених судом всіх доказів, відбувається формування внутрішнього судівського переконання про виновність або невиновність обвинуваченого.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд установлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження й підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Проаналізувавши всі вищенаведені докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими й достатніми, а вину ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, доведеною.
Відповідно до ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з вказаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Згідно вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести та з іншої сторони такі заходи примусу повинні бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 характеризуються позитивно.
Відповідно до ст.66 КК України пом'якшуючими обставинами покарання обвинувачених суд вважає їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, ОСОБА_8 те, що він являється інвалідом 3 групи загального захворювання, а ОСОБА_9 ще й вчинення злочину неповнолітнім.
Відповідно до ст.67 КК України обтяжуючих обставин покарання обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 судом не встановлено.
З урахуванням всіх обставин справи, особи обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які вчинили тяжкий злочин, у вчиненні якого щиро розкаялися, прийняли активну участь у його розкритті, сприяючи повному і об'єктивному розслідуванню, добровільно відшкодували потерпілому завдану матеріальну шкоду, який просив призначити їм більш м'яке покарання, характеризуються позитивно, ОСОБА_9 вчинив злочин неповнолітнім, після вчинення якого на протязі одного року семи місяців будь-яких правопорушень не вчиняли, думки законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 ОСОБА_5 , думки представників служби у справах дітей Олевської РДА, ювенальної превенції Олевського ВП, які просили суворо не карати обвинувачених, суд прийшов до висновку про можливість призначення обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 покарання із застосуванням ст.69 ч. 1 КК України, іншого більш м'якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статті за цей злочин у виді штрафу, оскільки в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 має самостійний дохід, а ОСОБА_8 має дохід.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальних витрат по справі немає.
Обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 запобіжний захід не обирався.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн.
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Запобіжний захід обвинуваченим до вступу вироку в закону силу не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
Суддя: ОСОБА_1