Справа №295/6498/20
1-кс/295/2676/20
Іменем України
11.06.2020 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Житомирського РВП Житомирського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, внесене в кримінальному провадженні №12020060170000375 від 30.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та додані до клопотання матеріали,-
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на вантажний автомобіль «DAF» моделі «FTG XF105» державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричіпом марки «Panav» моделі «NS 139» державний номерний знак НОМЕР_2 , який завантажено піском у кількості 23.2т., накладна № 596 від 29.05.2020 року видана ОСОБА_5 , товаро-транспортна накладна від 29.05.2020 року видана ОСОБА_5 , а також на пісок, що міститься в кузові напівпричепу марки «Рапау» моделі «N8 139» державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ПП «ВКП Проспект».
У клопотанні вказано, що в ході досудового розслідування встановлено, що 29.05.2020 року в період часу з 14-30 год. по 16-40 год., під час огляду місця події на а/д Київ-Чоп 1 км + 650 метрів поблизу с. Глибочиця, Житомирського району, Житомирської області було виявлено та вилучено вантажний автомобіль «DAF» моделі «FTG ХР105» державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричіпом марки «Рапау» моделі «N8 139» державний номерний знак НОМЕР_2 , якій завантажено піском у кількості 23.2т. згідно накладної № 596 від 29.05.2020 року, під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які було опечатано в присутності двох понятих та передано на особисте зобов'язання директору ПП «ВКП Проспект» ОСОБА_6 , а також накладна № 596 від 29.05.2020 року, видана ОСОБА_5 , упаковано до паперового конверту № 2 та товаро-транспортна накладна від 29.05.2020 року, видана ОСОБА_5 , упаковано до паперового конверт у №3, які містять ознаки підробки, а саме: не оформлені належним чином та відсутні необхідні реквізити для заповнення накладних, які вилучено та долучено до матеріалів кримінального провадження.
В обгрунтування клопотання вказано, що зазначені транспортні засоби, які завантажено піском та товаро-транспортні накладні є речовими доказами у кримінальному провадженні і відповідають критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, оскільки являються матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди злочину і є знаряддям вчинення злочину. Враховуючи, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження, те, що у даному кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій з вищезазначеним майном, в тому числі і проведення судової експертизи, тому у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.
В судове засідання прокурор Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник ПП «ВКП «Проспект» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частина перша ст. 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01.06.2020 року по справі №295/6402/20 вирішено клопотання. внесене в кримінальному провадженні №12020060170000375 слідчим Житомирського РВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про арешт на вантажний автомобіль марки «DAF» моделі «FTG XF105» державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричіпом марки «Panav» моделі «NS 139» державний номерний знак НОМЕР_2 , якій завантажено піском у кількості 23.2т., накладна № 596 від 29.05.2020 року видана ОСОБА_5 , товаро-транспортна накладна від 29.05.2020 року видана ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді від 01.06.2020 року набрала законної сили.
Таким чином, можна стверджувати, що подаючи аналогічне клопотання 05.06.2020 року орган досудового розслідування ігнорує завдання інституту заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна та таким чином намагається домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Оскільки чинним законодавством не передбачено повторного звернення до суду з клопотанням для вирішення питання, яке уже було вирішено судом, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання в частині вимоги про накладення арешту на вантажний автомобіль «DAF» моделі «FTG XF105» державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричіпом марки «Panav» моделі «NS 139» державний номерний знак НОМЕР_2 , якій завантажено піском у кількості 23.2т., накладна № 596 від 29.05.2020 року видана ОСОБА_5 , товаро-транспортна накладна від 29.05.2020 року видана ОСОБА_5 підлягає залишенню без розгляду.
Вирішуючи клопотання в частині накладення арешту на пісок, що знаходиться в кузові напівпричіпу марки «Panav» моделі «NS 139» державний номерний знак НОМЕР_2 , слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою
Згідно ч. 11 ст. 170 ЦПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Слідчий зазначає, що транспортний засіб, який завантажено піском та товарно-транспортна накладна є речовими доказами у кримінальному провадженні і відповідають критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, оскільки являються матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди злочину і є знаряддям вчинення злочину.
Згідно ч. 1 ст. 358 КК України об'єктом злочину є підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.
Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже, слідчий та прокурор повинні обґрунтувати та довести в судовому засіданні ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу та мету для накладення арешту.
Проте, у клопотанні не зазначено та в судовому засіданні прокурором не обґрунтовано, які саме ознаки підроблення, на думку органа досудового розслідування, внесено у товарно-транспортні накладні, зокрема в чому полягає неналежне оформлення та які саме необхідні реквізити для заповнення відсутні у товарно-транспортних накладних, з урахуванням стадії досудового розслідування .
Не обґрунтовано доказом яких фактів чи обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження з розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, є або може бути пісок та для проведення яких слідчих, процесуальних дій планується залучення такого майна.
За наведених обставин, подане клопотання є необґрунтованим, безпідставним та до задоволення не підлягає.
Крім того, на думку слідчого судді дане клопотання не підлягає до задоволення і з тієї підстави, що воно подане не уповноваженою на те особою.
Частиною другою ст. 2 КПК України передбачено завдання кримінального провадження, зокрема, в тому, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні має бути вказано документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Згідно з ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
З огляду на викладене, з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у третіх осіб має право звернутися виключно прокурор.
З матеріалів клопотання встановлено, що вилучене 29.05.2020 року майно, належить ТОВ «ВКП Проспект» проте, процесуальний статус останнього у клопотанні не вказано.
Проаналізувавши викладене, можна дійти висновку, що оскільки ПП «ВКП Проспект» не має конкретного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, але на майно, що йому належить, в цілях кримінального провадження сторона обвинувачення клопоче накласти арешт то при визначенні з порядком звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді прокурору слід керуватись не тільки положеннями глави 17 КПК України, а й іншими статтями КПК України, які закріплюють положення щодо статусу осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, а саме до ст. 64-2 КПК України.
Положення ст. 64-2 КПК України є імперативними і не виконуються на розсуд прокурора або слідчого.
Таким чином, у зв'язку з тим, що в цьому кримінальному провадженні №12020060170000375 від 30.05.2020 року на час звернення до слідчого судді відсутні підозрювані, потерпілі, юридичні особи, щодо яких здійснюється провадження, то майно, на яке слідчий просить накласти арешт, вважається майном третьої особи, а тому з клопотанням про його арешт, відповідно до ст. 64-2 КПК України, повинен звертатися виключно прокурор.
Натомість з клопотання про арешт майна звернувся не прокурор, а слідчий ОСОБА_3 .
Враховуючи наведене в сукупності, слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Житомирського РВП Житомирського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на вантажний автомобіль марки «DAF» моделі «FTG XF105» державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричіпом марки «Panav» моделі «NS 139» державний номерний знак НОМЕР_2 , якій завантажено піском у кількості 23.2т., накладна № 596 від 29.05.2020 року видана ОСОБА_5 , товаро-транспортна накладна від 29.05.2020 року видана ОСОБА_5 - залишити без розгляду.
В задоволенні клопотання слідчого СВ Житомирського РВП Житомирського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на пісок, що знаходиться в кузові напівпричіпу марки «Panav» моделі «NS 139» державний номерний знак НОМЕР_2 та був вилучений 29.05.2020 року, близько 11 год. на а/д Київ-Житомир 1км. + 650м., в с. Глибочиця Житомирського району- відмовити.
Копію ухвали не пізніше наступного дня після її оголошення направити слідчому СВ Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 та прокурору Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_4 .
Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
В частині відмови в задоволенні клопотання про арешт майна ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1