Справа №295/6582/20
1-кс/295/2623/20
Іменем України
04.06.2020 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, внесене в кримінальному провадженні №12020060020002452 від 31.05.2020 року, та додані до клопотання матеріали,-
Слідчий звертається з клопотання з клопотанням, в якому просить накласти арешт на транспортний засіб марки «Джиллі», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою недопущення відчуження, розпорядження та користування зазначеним автомобілем.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.
Статтею 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ч. 6 ст. 132 КПК України до клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Проте, подане клопотання не підписано слідчим ОСОБА_2 , доданий до клопотання витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань оформлений неналежним чином, а саме відсутні відомості про прокурора, яким здійснюється процесуальне керівництво та, відповідно, клопотання не погоджене уповноваженим на те прокурором.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Слідчим у клопотанні не зазначено адресу власника вилученого майна або будь які інші контакти, що унеможливлює виклик останніх в судове засідання для розгляду клопотання.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні має бути вказано документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Згідно з ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
З огляду на викладене, з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у третіх осіб має право звернутися виключно прокурор.
Проаналізувавши викладене, можна дійти висновку, що оскільки ОСОБА_3 не має конкретного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, але на майно, що в нього вилучено, в цілях кримінального провадження сторона обвинувачення клопоче накласти арешт то при визначенні яким чином звернутись з клопотанням про арешт майна до слідчого судді прокурору слід керуватись не тільки положеннями глави 17 КПК України, а й іншими статтями КПК України, які закріплюють положення щодо статусу осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, а саме до ст. 64-2 КПК України.
Положення ст. 64-2 КПК України є імперативними і не виконуються на розсуд прокурора або слідчого.
Таким чином, у зв'язку з тим, що в цьому кримінальному провадженні на час звернення до слідчого судді відсутні підозрювані та юридичні особи, щодо яких здійснюється провадження, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, вважається майном третьої особи, а тому з клопотанням про його арешт, відповідно до ст. 64-2 КПК України, повинен звертатися виключно прокурор.
Натомість з клопотання про арешт майна звернувся не прокурор, а слідчий ОСОБА_2 .
Відповідно до частини третьої ст. 172 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За викладених обставин наявні підстави для повернення клопотання особі, яка його подала.
Керуючись статтями 171, 172 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно - повернути для усунення недоліків.
Встановити строк для усунення зазначених недоліків, що не перевищує 72 години з моменту отримання копії ухвали.
Після усунення недоліків сторона кримінального провадження не позбавлена права повторно звернутися із даним клопотанням до суду в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1