ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 червня 2020 року м. Київ №826/6178/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Голов-ного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві), Генераль-ного штабу Збройних Сил України в особі Фінансового управління (далі - Генштаб ЗСУ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення первісної позовної заяви, просить:
- визнати протиправною відмову Фінансового управління Генштабу ЗСУ про включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди та зобов'язати його видати нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу;
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в м. Києві про врахування позивачу до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, щомісячної додаткової грошо-вої винагороди та зобов'язати його врахувати вказану винагороду та перерахувати пенсію з дня її призначення.
Підставами позову зазначено таке. У 2013р. позивача звільнено з військової служби у запас, а у 2017р. він дізнався, що при призначенні йому пенсії не була врахована щомісячна додаткова грошова винагорода. На свої звернення щодо отримання довідки з включенням вказаної винагороди та проведення перерахунку пенсії з урахуванням даної винагороди отримав відмови, які вважає протиправними і такими, що не відповідають ст. 9 Закону Украї-ни "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановам Кабінету Міністрів України від 07.11.2017 №1294 та від 22.09.2010 №889.
Під час судового розгляду справи представник позивача підтримала позов; представ-ник Генштабу ЗСУ заперечив проти позову.
ГУ ПФУ в м. Києві явку свого представника до судового засідання не забезпечило, заперечень на позов не подало. Клопотання про зупинення провадження у справі залишено без задоволення ухвалою суду від 21.06.2017.
Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.
Підчас письмового провадження позивачем подано ряд заяв з процесуальних питань, в яких, серед іншого, зазначено про оформлення Генштабом ЗСУ нової довідки від 17.11.2017 №305/826 та про залишення без розгляду позовних вимог до цього відповідача. Також, позивач подав заяви про збільшення розміру позовних вимог, уточнивши про проведення перерахунку пенсії з дня призначення пенсії, тобто з 14.11.2013. Однак, в уточненій позовній заяві вимога сформульована про проведення перерахунку пенсії з дня її призначення, тобто подані заяви не змінюють зміст і розмір позовних вимог.
Підчас письмового провадження від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив, в якому він просить відмовити в позові з тих підстав, що додаткова грошова винагорода не відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тому не підлягала врахуванню при обчисленні і перерахунку пенсії позивача.
Ухвалою суду від 10.06.2020 допущено процесуальне правонаступництво ГУ ПФУ в м. Києві на його правонаступника.
Ухвалою суду від 11.06.2020 відмовлено у залишенні без розгляду позовних вимог до Генштабу ЗСУ та закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Генштабу ЗСУ.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для част-кового задоволення позову до ГУ ПФУ в м. Києві, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу, з якої звільнений у запас у 2013р., що визнається сторонами і підтверджується копіями витягів з наказу Міністра оборони України від 14.10.2013 №343, наказу командира В/ч НОМЕР_1 від 13.11.2013 №249.
Із 14.11.2013 позивачу призначено і виплачується пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що визнається сторонами і підтверджується копіями розрахунку пенсії та пенсійного посвідчення позивача.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 24.04.2017 №9166/03 повідомлено позивачу про відсут-ність підстав для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пен-сія, додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету міністрів України від 22.09.2010 №889, оскільки у ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і у п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 такий вид грошового забезпечення відсутній.
Також, судом встановлено, що Фінансовим управлінням Генштабу ЗСУ видана пози-вачу довідка від 17.11.2017 №305/826 про суми нарахованого (виплачено) грошового забез-печення з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, копія якої наявна у справі. У вказаній довідці зазначено суми щомісячної додаткової грошової винагороди, які позивач отримав у період з травня по листопад 2013р. та з якої сплачено внесок на загальнообов'яз-кове державне соціальне страхування.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 22.12.2017 №32527/03 повідомлено позивачу про те, що довідку від 17.11.2017 №305/826 долучено до матеріалів його пенсійної справи, однак відмовлено у врахуванні вказаної у довідці щомісячної додаткової грошової винагороди для обчислення пенсії з тих саме підстав, що наведені у листі від 24.04.2017 №9166/03.
Спірні правовідносини виникли у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і стосуються проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з розміру грошового забезпечення за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням, з якого сплачено єдиний соціальний внесок.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і право-вий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній станом на 22.12.2017; далі - Закон №2011) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадо-вого окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); однора-зові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 ст. 15 Закону №2011 визначено, що пенсійне забезпечення військовослуж-бовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпе-чення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній станом на 22.12.2017; далі - Закон №2262) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпе-чення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній станом на 22.12.2017; далі - Закон №2262) встановлено, що якщо пенсіонер згодом подасть додат-кові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно з абзацами 1-3 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу орга-нів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (у редакції, чинній станом на 22.12.2017) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підви-щення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Наявні у справі копії довідок Фінансового управління Генштабу ЗСУ від 20.02.2017 №305/122 та від 17.11.2017 №305/826 підтверджують той факт, що грошове забезпечення позивача за період з травня по листопад 2013р. включало щомісячну додаткову грошову винагороду, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування.
Правова позиція щодо наявності підстав для включення цієї винагороди до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 №826/11679/17, від 31.07.2019 №826/3398/17, від 22.10.2019 №826/2447/18 та №520/3505/19, від 31.10.2019 №826/3397/17, від 19.02.2020 №822/2741/17.
Заперечення відповідача у відзиві з посиланням на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 15.10.2013 №21-368а13 та від 15.07.2014 №21-234а14, суд відхиляє, оскільки, як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 №822/2741/17, виходячи з процесуальних механізмів забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосу-вання норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду України, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками колегії суддів Верховного Суду України.
Отже, суд дійшов висновку про неправомірність відмови ГУ ПФУ в м. Києві у прове-денні перерахунку пенсії позивача з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка порушила право позивача на підвищення пенсії, передбачене ч. 2 ст. 63 Закону №2262, тому вимога про визнання оспорюваної відмови протиправною підлягає задоволенню.
Розглядаючи вимогу про зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок пенсії з часу її призначення (14.11.2013), суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового її задоволення, зважаючи на наступне.
Досліджені судом докази свідчать про те, що пенсія позивачу обчислена з ураху-ванням довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії (а.с. 17), яка не містила відомостей про щомісячну додаткову грошову винагороду. Додаткові документи, а саме довідка від 17.11.2017 №305/826, яка підтверджує виплату позивачу вказаної винагороди, була подана до ГУ ПФУ в м. Києві позивачем у листопаді 2017р., тому перерахунок пенсії позивачу згідно з ч. 2 ст. 63 Закону №2262 слід було провести за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання позивачем додаткових документів.
Та обставина, що довідка про додаткові види грошового забезпечення (2013р.) не в повному обсязі відображала суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, не свідчить про вину ГУ ПФУ в м. Києві, оскільки вказану довідку цей відповідач не оформлював і не мав таких повноважень.
Суд відхиляє посилання позивача на ч. 3 ст. 51 Закону №2262, згідно з якою перера-хунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомі-сячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суть спору і фактичні обставини цієї справи, не стосуються зміни розміру певного виду грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тому положення ч. 3 ст. 51 Закону №2262 не підлягають застосуванню при вирішенні справи.
Отже, за встановлених судом обставин і наведеного правового регулювання та з метою поновлення порушеного права позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням вказаної у довідці від 17.11.2017 №305/826 суми щомісячної додаткової грошової винагороди за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання позивачем вказаної довідки.
У іншій частині дана вимога задоволенню не підлягає.
Окремо, суд зазначає про наявність передбачених ч. 2 ст. 9 КАС України підстав для виходу за межі позовних вимог та з метою повного і ефективного захисту порушеного права позивача зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві виплати позивачу перераховану пенсію з урахуванням фактичних виплат.
Згідно із ст. 139 КАС України сплачений позивачем відповідно до квитанції від 26.05.2017 №1241681А74 судовий збір у сумі 640 грн. підлягає стягненню на його користь з відповідача. Та обставина, що суд задовольнив вимогу позивача про проведення перерахунку пенсії частково, тобто не з часу її призначення, а починаючи з 12 місяця до дня подання позивачем додаткових документів, стосується похідної вимоги і не впливає на характер спору та наявність підстав для задоволення основної вимоги позивача, тому судовий збір підлягає стягненню на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 257-262, пп. 10 п. 1 Перехідних положень КАС України, суд
1. Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлену листом від 22.12.2017 №32527/03, у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, зазначеної у довідці Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 17.11.2017 №305/826.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, зазначеної у довідці Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 17.11.2017 №305/826, за період не більш як за 12 місяців з дня подання ОСОБА_1 вказаної довідки з урахуванням прове-дених фактичних виплат.
4. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині.
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 640 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідачі:
1) Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві;
04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368.
2) Генеральний штаб Збройних Сил України;
03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 22991050.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко