11 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/908/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Херсонської міської ради, Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Херсонської міської ради щодо не надання публічної інформації за запитом від 19.03.2020 року;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради щодо надання недостовірної публічної інформації за запитом від 19.03.2020 року;
- зобов'язати Виконавчий комітет Херсонської міської ради та Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалася згідно запиту на отримання публічної інформації від 19.03.2020 року.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що в 19.03.2020 року звертався до Виконавчого комітету Херсонської міської ради (відповідач-1) із запитом про доступ до публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність на території м. Херсон вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд, у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, як учаснику АТО, які можуть бути приватизовані. Позивач зазначає, що у відповідь на свій запит отримав від Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради лист від 27.03.2020, в якому вказано, що статтею 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, розробляється детальний план території. Департамент повідомив, що на сьогодні у місті Херсоні розроблено та затверджено 31 детальний план територій, якими визначено проектні земельні ділянки під забудову, у тому числі й садибну житлову. Розроблені та затверджені у встановленому законом порядку детальні плани територій оприлюднено на офіційному сайті Херсонської міської ради (http://www.city.kherson.ua/articles/detalni-plani-teritoriy) та на веб-ресурсі "Відкрите просторове планування" (hitps://pmap.minregion.gov.ua). З відповіді Департаменту слідує, що на сьогодні затверджені детальні плани територій містять інформацію про вільні земельні ділянки, які можуть бути надані під забудову. Разом з тим, у вказаній інформації відсутні земельні ділянки, придатні для садибної забудови, щодо яких міська рада не приймала рішень про надання дозволу громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення вказаних ділянок у власність. З рішеннями Херсонської міської ради про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та про затвердження такої землевпорядної документації й відведення земельних ділянок у власність можна ознайомитися на офіційному сайті міської ради у розділі "Нормативні акти міської ради" (http://www.city.kherson.ua/act_search/3). Позивач вважає, що в даній відповіді на надано публічну інформацію, яка ним затребувана; відповідачем не було надано координати таких ділянок, не було зазначено їх розміри та не надано повної інформації по таким ділянках, зокрема, їх плани. Відтак, вважаючи свої права порушеними, шляхом не надання розпорядником публічної інформації, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 13.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач-1 (Виконавчий комітет Херсонської міської ради) подав 04.05.2020 відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що позивач у своїх вимогах просить визнати незаконною бездіяльність у ненаданні публічної інформації, однак не зазначає інформації з приводу чого саме, адже відповідь на його запит була надіслана і це сторонами не оспорюється. Також, зазначає, що відповідно до Земельного кодексу України повноваження розпоряджатись землями комунальної власності належить саме місцевим радам, а не їх посадовим особам. Відтак, у даному випадку відповідачі-1, 2 не є розпорядниками інформації щодо земельних ділянок під забудову у м. Херсон, а таким розпорядником є Херсонська міська рада, яка і мала б бути як належним адресатом запиту про надання публічної інформації, так і належним відповідачем у цій справі як юридична особа. Відповідач звертає увагу, що у листі-відповіді надано вичерпну відповідь позивачу, в якій жодного слова про відмову у наданні публічної інформації не вказано. Крім того, за його переконанням, у випадку не створення та не існування публічної інформації на момент отримання розпорядником відповідного запиту, право на її отримання об'єктивно не може бути об'єктом судового захисту через те, що її не існує, адже не можна повідомити про те, чого ще нема. Звертає увагу, що питання запиту позивача стосувалось саме вільних земельних ділянок, що мають конкретне функціональне призначення - під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. У відповіді на запит Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради звернув увагу позивача, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Тобто, документування інформації про функціональне призначення земельних ділянок під забудову відбувається під час затвердження детального плану. Відповідно, навіть якщо фактично вільні ділянки у місті Херсоні існують, без затвердження детального плану Херсонська міська рада не може повідомити, які з них матимуть цільове призначення саме під індивідуальне будівництво, адже це буде рівнозначним наданню недостовірної інформації. Окрім того, Департамент не відмовляв у наданні інформації, не надавав недостовірної інформації, а лише зазначив, що виходячи із вже задокументованої та створеної публічної інформації, вільних ділянок у місті Херсон немає. Відтак, публічна інформація про вільні земельні ділянки під забудову стане доступною лише після того, як будуть розроблені та затверджені відповідні детальні плани територій міста Херсон, але детальні плани із вільними ділянками наразі не розроблені.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази у ній, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 17.04.2019.
19.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Херсонської міської ради із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність на території м. Херсон вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд.
27.03.2020 вже Департаментом містобудування та землекористування Херсонської міської ради надано ОСОБА_1 лист-відповідь, в якому вказано, що на сьогодні у місті Херсоні розроблено та затверджено 31 детальний план територій, якими визначено проектні земельні ділянки під забудову, у тому числі й садибну житлову. Розроблені та затверджені у встановленому законом порядку детальні плани територій оприлюднено на офіційному сайті Херсонської міської ради (http://www.city.kherson.ua/articles/detalni-plani-teritoriy) та на веб-ресурсі "Відкрите просторове планування" (hitps://pmap.minregion.gov.ua). Також, Департамент звернув увагу, що на сьогодні затверджені детальні плани територій містять інформацію про вільні земельні ділянки, які можуть бути надані під забудову. Разом з тим, у вказаній інформації відсутні земельні ділянки, придатні для садибної забудови, щодо яких міська рада не приймала рішень про надання дозволу громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення вказаних ділянок у власність.
Не погоджуючись із такою відповіддю, вважаючи її фактично не деталізованою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд застосовує наступні норми законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VІ.
Згідно ч.1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Стаття 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначає, що право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується, серед іншого, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно ч. 1 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно п.1 ч.1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
У відповідності до п.6 ч.1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Отже, з правового аналізу вказаних норм слід розуміти, що публічна інформація зберігається у суб'єкта, розпорядника інформації в зафіксованому вигляді будь-якими засобами, на будь-яких носіях та створена ним в процесі своїх обов'язків.
Як вбачається із змісту листа-запиту ОСОБА_1 від 19.03.2020, він відповідає критеріям запиту на публічну інформацію, передбаченим статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
За приписами статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
Аналізуючи наведені приписи статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", суд приходить до висновку, що саме виконавчий комітет Херсонської міської ради та виконавчий орган міської ради зі статусом юридичної особи - Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради, зобов'язані володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані громадянами під забудову. Більше того, виконавчий комітет також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.
Наведений висновок узгоджується із викладеним в постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року в справі №127/13810/17.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 83 Земельного кодексу України визначено категорії земель, які перебувають у комунальній власності.
Так, згідно ч.1 та ч.2 цієї статті, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
У відповідності до п."а" ч.5 ст.83 Земельного кодексу України, територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності.
Враховуючи наведене, відповідачі-1, 2 є розпорядниками запитуваної інформації щодо наявності вільних земельних ділянок комунальної власності у місті Херсон, які можуть бути використані для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також і земель на території міста, в тому числі, які не є сформованими.
Як встановлено судом, відповідач-2 на запит позивача фактично скерував його на самостійне ознайомлення та пошук необхідної для нього інформації з офіційного сайту Херсонської міської ради (http://www.city.kherson.ua/articles/detalni-plani-teritoriy) та на веб-ресурсі "Відкрите просторове планування" (hitps://pmap.minregion.gov.ua), і повідомив про відсутність в затверджених детальних планах інформації про наявність вільних земельних ділянок під садибну забудову.
Дана відповідь відповідача-2 не є тотожною поняттю "наявності/відсутності у м. Херсон вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд". Тобто, інформації щодо поставлених позивачем питань у запиті відповідачами надано не було. При цьому, суд погоджується з позицією позивача щодо ненадання взагалі повноти інформації по ділянкам категорії "під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд" (координат таких ділянок, їх розмірів тощо).
На підставі статті 7 Закону України "Про інформацію", ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про доступ до публічної інформації" забезпечує два шляхи доступу до інформації: шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами на інформацію. Отже, відповідачі не звільняються від обов'язку надати публічну інформацію на запит позивача.
В той же час, законодавством передбачено, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (п.4 ст. 20 Закону "Про доступ до публічної інформації"). А відповідно до ч.4 ст. 20 Закону, у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
Ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповідді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації.
Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
За таких обставин, враховуючи зміст запиту та відповідді на нього, статус Виконавчого комітету Херсонської міської ради та Виконавчого органу міської ради зі статусом юридичної особи - Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, як розпорядників запитуваної публічної інформації у цих спірних правовідносинах, суд зазначає, що відповідачами не було виконано вимоги п.6 ч.1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та не надано достовірної, точної та повної інформації на запит ОСОБА_1 від 19.03.2020. Відтак, суд вважає, що хоча відповідачем-2 і було надано інформацію, проте не в повному обсязі та не по суті викладеному у запиті питанню. Така поведінка другого відповідача є протиправними діями, а не бездіяльністю.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Також, згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 138 КАС України, розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не додано до позову договорів, рахунків та інших доказів, які б підтверджували факт понесення ним судових витрат, пов'язаних з розглядом справи (витребуванням доказів) саме з у розмірі 17 грн. Відтак, відсутні підстави задля стягнення з відповідача-1 згаданих витрат.
Інші судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Херсонської міської ради щодо не надання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 19.03.2020 року.
Визнати протиправними дії Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради щодо надання недостовірної публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 19.03.2020 року.
Зобов'язати Виконавчий комітет Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 04059958) та Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 37465453) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) повну інформацію, що запитувалася згідно запиту на отримання публічної інформації від 19.03.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 102010000