Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 червня 2020 р. № 520/6459/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмову провадженні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/6459/2020 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 16.04.2020 ВП № 59103374 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому, підлягає скасуванню.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 12.06.2020 подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 10.06.2020 надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволення позову, оскільки спірна постанова є правомірною. Також, представник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) просив слухати справу без його участі.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 по справі № 638/5935/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки №100/31849-2003006944 від 29.05.2017. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей №900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" і №947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 р. №268" та довідки №100/31849-2003006944 від 24.03.2018 , яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області про розмір грошового забезпечення з 1 січня 2016 року, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на вказане судове рішення повернуто скаржнику.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барановою Я.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59103374 на підставі виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду № 638/6935/18 від 09.04.2019
Листом № 27570/03.2-20 від 21.08.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 по справі № 638/6935/18 ОСОБА_1 нарахована різниця пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 55473,84 грн відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018; виплату різниці буде проведено при надходженні коштів від Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018.
17.02.2020 відповідачем на адресу позивача направлено вимогу державного виконавця № 471-575/100ВП/07-01/В-4.
На виконання вказаної вимоги Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області направило Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Харків) лист № 2000-0303-6/7448 від 18.03.2020, яким повідомило, що управлінням добровільно виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 по справі № 638/6935/18; ОСОБА_1 нарахована різниця пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 55473,84 грн відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018; виплату різниці буде проведено при надходженні коштів від Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018.
26.03.2020 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Барановою Я.О. винесено постанову по ВП № 59103374 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в розмірі 5 100,00 грн за невиконання рішення суду у повному обсязі.
Також, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Барановою Я.О. ВП № 59103374 від 16.04.2020 накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України у розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення суду у повному обсязі.
16.04.2020 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Барановою Я.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 59103374 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" та направлено повідомлення № 59103374 про вчинення кримінального правопорушення до Головного управління Національної поліції у Харківській області.
Не погодившись з постановою державного виконавця від 16.04.2020 по ВП № 59103374 про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404-VIII), у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Отже, Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання взагалі. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду саме без поважних причин.
Водночас, на час винесення постанови про накладення штрафу від 16.04.2020, рішення суду в частині нарахування пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виконано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.18 № 649, затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до пункту 2 Порядку №649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.
Згідно п.5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Згідно з п. 6 Порядку № 649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
З матеріалів справи встановлено, що листами № 27570/03.2-20 від 21.08.2019 та № 2000-0303-6/7448 від 18.03.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомляло державного виконавця, що ОСОБА_1 нарахована різниця пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 55473,84 грн відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018; виплату різниці буде проведено при надходженні коштів від Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018.
На підтвердження вказаної інформації позивачем надано копію перерахунку пенсії (пенсійна справа №2003006944-МВС), а також розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії.
Суд зазначає, що територіальні управління Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями розпорядника коштів у частині виплати пенсії. До їх повноважень входить призначення, перерахунок та формування відомостей на виплату пенсії в порядку, визначеному отримувачем (через відділення Укрпошти або банківські установи, які пройшли конкурсний відбір). Після проведення нарахування надається бюджетний запит на виділення коштів для виплати пенсій у порядку, визначеному Пенсійним фондом України.
Постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Проте, оскаржувана постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ВП № 59103374 від 16.04.2020 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн за невиконання пенсійним органом у повному обсязі рішення суду не містить жодних обґрунтувань щодо реальної можливості пенсійним органом (боржником) сплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії та умисного не вчинення цих дій.
Суд також звертає увагу на те, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Верховним Судом України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) та Верховним Судом у постанові по справі №373/436/15 від 21.11.2018 року вказано, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи, що позивачем виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 по справі № 638/6935/18 не в повному обсязі не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу на пенсійний орган за невиконання рішення суду не в повному обсязі та невиплату перерахованої суми пенсії є необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В пункті 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (з урахуванням доповнень) зокрема зазначено, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження - майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 14099344) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, 61002) про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 16.04.2020 ВП № 59103374 про накладення штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн 00 коп.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Мороко