Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 червня 2020 р. № 520/6124/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в загальному порядку у письмову провадженні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/6124/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області сформувати та подати подання до управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області про повернення ОСОБА_1 15511,50 грн сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією № 0 0.1593703400 1 від 23.01.2020, АТ КБ Приватбанк на суму 10000,00 грн та квитанцією № 29740113-1 від 23.01.2020 AT "Креді агріколь банк" на суму 5511,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об'єкту купівлі - продажу, проте, враховуючи, що він придбав житло вперше, вважає, що є звільненим від вказаного збору.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі та надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
03.06.2020 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач в спірних правовідносинах діяв з дотриманням норм чинного законодавства України.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до договору купівлі - продажу квартири від 23.01.2020 ОСОБА_1 придбав у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за 1551150,00 грн.
Позивачем сплаченого збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в загальному розмірі 15511,50 грн, що підтверджується квитанцією № 0 0.1593703400 1 від 23.01.2020 на суму 10000,00 грн та квитанцією № 29740113-1 від 23.01.2020 на суму 5511,50 грн.
З метою повернення вказаного збору, ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою від 20.02.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Листом № 529-1090/Щ-05/8-2000/20 від 11.03.2020 відповідачем зазначено, що підстави для складення подання на повернення збору з операцій купівлі - продажу нерухомого майна відсутні; повернення сплаченого збору можливе лише за наявності позитивного судового рішення.
Щодо правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для таких суб'єктів встановлюються у розмірі 1 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (п. 10 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (Порядок № 1740 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 Порядку №1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Як зазначено у позові, нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 23.01.2020 придбано позивачем вперше.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 206972877 від 16.04.2020 відомості про реєстрацію за ОСОБА_1 іншого нерухомого майна, ніж придбаної ним квартири на підставі договору купівлі-продажу - відсутні.
Відповідачем вказані доводи та інформація не спростовані, судом протилежного за результатами розгляду справи не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач придбав житло вперше, а тому, звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за купівлю квартири.
Суд звертає увагу, що на момент придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 (справа №2-30/2000) у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні, - відмовлено.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме Держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства).
Згідно з пунктом 18 Порядку № 1740 повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 28-2 від 22.12.2014 (далі - Положення № 28-2) Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення № 28-2 Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує надходження від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства.
Таким чином, органом, що контролює справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є територіальний орган Пенсійного фонду, в даному випадку, Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова
Механізм повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок №787).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 787 заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Згідно з квитанціями № 0 0.1593703400 1 від 23.01.2020 та № 29740113-1 від 23.01.2020 позивачем сплаченого збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в загальному розмірі 15511,50 грн на рахунок управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області.
Процедура примусового стягнення коштів визначена Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 № 845 (далі - Порядок № 845)
Зазначений порядок передбачає, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів.
Згідно з пунктом 17 Порядку № 845 стягувані, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті б цього Порядку.
Отже, здійснювати повернення зазначених коштів має управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 14099344), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області (місцезнаходження: вул. Алчевських, буд. 44, корп. А, м. Харків, 61024, ідентифікаційний код - 37999675) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області сформувати та подати подання до управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в загальному розмірі 15511 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот одинадцять) грн 50 коп., згідно з квитанцією № 0 0.1593703400 1 від 23.01.2020 на суму 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. та квитанцією № 29740113-1 від 23.01.2020 на суму 5511 (п'ять тисяч п'ятсот одинадцять) грн 50 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Мороко