12 червня 2020 року Р і в н е №140/3752/19
Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГромадської ради доброчесності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційна комісія суддів України
про визнання протиправним та скасування висновку,
18.12.2019 до Волинського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Громадської ради доброчесності (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку про невідповідність судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого рішенням від 02.09.2019.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 на виконання вимог статті 28 КАС України адміністративну справу №140/3752/19 направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для визначення суду, до підсудності якого віднесена дана справа.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 у справі №140/3752/19 (№ПС/857/1/20) визначено підсудність щодо розгляду адміністративної справи №140/3752/19 Рівненському окружному адміністративному суду.
Розпорядженням голови Волинського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 №01-78/1/20 адміністративну справу №140/3752/19 передано на розгляд Рівненському окружному адміністративному суду.
Адміністративна справа №140/3752/19 надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду 30.01.2020. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу передано для розгляду судді Дорошенко Н.О.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч.5 ст. 122, ч.3 ст.123, п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 скасовано, справу №140/3752/19 направлено для продовження розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду.
04.06.2020 та 05.06.2020 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшли заяви позивача про відвід судді Дорошенко Н.О. від розгляду справи № 140/3752/19.
11.06.2020 справа № 140/3752/19 надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду та відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2020 передана для розгляду судді Дорошенко Н.О.
Відповідно до ч.3 ст.40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з ч.8 ст.40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За правилами, встановленими ч.11 ст.40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що розгляд справи № 140/3752/19 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити заяву про відвід судді в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що заява позивача про відвід судді від 04.06.2020 обґрунтована тим, що після закінчення термінів розгляду адміністративної справи 08.04.2020 суд 08.04.2020 залишив позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. При цьому суд не врахував наведені позивачем правові норми, не надав належної оцінки фактичним обставинам справи, залишив поза увагою доводи позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом, у зв'язку з чим ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду. Позивач вказав, що звертаючись з даним позовом у судові органи 18.12.2019, він мав очікування на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення справи. Зазначив, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Позивач, покликаючись до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, вказав, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Окрім цього, позивач вказав, що згідно з п.4 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді.
В заяві про відвід зазначено, що наведені позивачем обставини викликають у нього сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Дорошенко Н.О. Підстави відводу стали йому відомі 04.06.2020.
За наведеного, просив відвести суддю Дорошенко Н.О. від розгляду справи №140/3752/19.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дорошенко Н.О., суд враховує таке.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.
За правилами, встановленими частинами першою, другою статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Суд зауважує, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Із дослідженої судом заяви про відвід встановлено, що остання ґрунтується на положеннях пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу вказаної процесуальної норми, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за вмотивованою заявою про відвід, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, як слідує із змісту заяви, обґрунтування відводу фактично вмотивоване незгодою позивача з ухвалою суду від 08.04.2020 у справі № 140/3752/19 про залишення позову без розгляду.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v.), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Суд зазначає, що для відведення судді, в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
В даному випадку, покликання позивача на існування обставин, які викликають у нього сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, зумовлені ухваленням судового рішення про залишення позову без розгляду.
Такі сумніви позивача в неупередженості та об'єктивності судді не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді.
Жодних обставин та доказів, які б підтверджували, що суддя не був вільним від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.
Слід зазначити, що статтею 37 КАС України регламентована недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті Кодексу, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Отже, процесуальний закон не відносить до обставин, які виключають участь судді в розгляді справи, постановлення суддею ухвали про залишення позову без розгляду, в разі її скасування судом апеляційної інстанції та направлення справи для продовження розгляду.
Відтак, ухвала про залишення позову без розгляду не є об'єктивною обставиною існування упередженості та необ'єктивності судді.
Відповідно до положень Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику (стаття 6). Неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді (стаття 15).
Суд наголошує, що частиною четвертою статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене, зазначені у заяві ОСОБА_1 про відвід судді обставини не можуть свідчити про упередженість судді Дорошенко Н.О. та її необ'єктивність при розгляді адміністративної справи № 140/3752/19.
Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим та безпідставним.
Згідно з ч.4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 36-41, 243, 248, 256 КАС України, суд
Відвід, заявлений судді Дорошенко Н.О., у справі №140/3752/19 визнати необгрунтованим.
Заяву про відвід передати відповідальній особі апарату суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку встановленому частиною першою статті 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дорошенко Н.О.