12 червня 2020 року м. Рівне № 460/2720/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі - відповідач), про визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень від 05.11.2019 № РВ952/1122/АВ/П та постанови про накладення штрафу від 10.12.2019 № РВ952/1122/000161/ТД-ФС. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснює підприємницьку діяльність у магазині (кафетерії) «Копійка», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 область, м. Дубно, вул. Львівська, 64б. 11.10.2019 Управлінням Держпраці у Рівненській області проведено інспекційне відвідування у позивача, за результатами якого, складений акт інспекційного відвідування, припис про усунення виявлених порушень та винесена постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Позивач стверджує, що інспекційне відвідування відбулося з порушенням вимог чинного законодавства. Зазначає, що категорично не погоджується з висновками, викладеними в акті інспекційного відвідування оскільки вважає їх безпідставними та необ'єктивними, прийнятими на підставі припущень. Просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень та постанову про накладення штрафу.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якій, заперечує проти позовних вимог. Свої заперечення аргументує тим, що дійсно, в жовтні 2019 ним було проведене інспекційне відвідування у позивача, за наслідками якого був складений акт № РВ952/1122/АВ від 24.10.2019. В ході проведення такого відвідування, посадовими особами відповідача встановлено наступні порушення: в порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір між працівником ОСОБА_2 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не укладався; в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; в порушення вимог статті 253 КЗпП ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору. А отже, працівник ОСОБА_2 не підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Таким чином, позивач порушив трудове законодавство у зв'язку із чим був винесений припис та постанова про накладення штрафу. Уважає, що припис і постанова про накладення штрафу є правомірними. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач подав відповідь на відзив в якій, з посиланням на норми чинного законодавства, наводить аргументи, тотожні викладеним у позові та звертає увагу на відсутність доказів відповідача на підтвердження обґрунтувань відзиву.
Відповідач, заперечень на відповідь на відзив не подав.
Позовна заява надійшла до суду 08.04.2020. Одночасно із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову.
09.04.2020 ухвалою суду в забезпеченні позову відмовлено.
13.04.2020 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.04.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, а також заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
02.06.2020 ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.
02.06.2020 від відповідача надійшли додаткові докази.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив на позов, дослідивши зібрані у справі докази, суд враховує наступне.
Обставини справи:
Головним управлінням ДПС у Рівненській області на адресу Управління Держпраці у Рівненській області направлена інформація у формі листа № 789/10/17-00-33-03-02 від 25.09.2019 щодо суб'єктів господарювання, у яких наявна невідповідність кількості працівників обсягам задекларованих доходів до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності. За змістом наданої інформації під порядковим номером 7 значиться суб'єкт господарювання - ОСОБА_1 у якої наявні об'єкти оподаткування: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 та кафетерій за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, кількість найманих працівників відповідно до поданої нею звітності складає «0».
11.10.2019 Управлінням Держпраці у Рівненській області виданий наказ № 1366 «Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 », направлення від 11.10.2019 № 1066-11/09-27 та, відповідно, здійснений контроль за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування за адресою АДРЕСА_2 ; « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
За результатами інспекційного відвідування 11.10.2019, управлінням Держпраці у Рівненській області в особі інспекторів праці, складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № РВ952/1122/АВ від 24.10.2019.
Відповідно до висновків зазначеного акту інспекційного відвідування, посадовими особами відповідача виявлені порушення законодавства про працю позивачем, зокрема:
- в порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір між працівником ОСОБА_2 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не укладався;
- в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- в порушення вимог статті 253 КЗпП, ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору. А отже, працівник ОСОБА_2 не підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
28.10.2019 позивачем подані зауваження на акт інспекційного відвідування із доказами та їх підтвердження.
04.11.2019, листом № 13-10/5161, відповідач надав відповідь на зауваження позивача в якій відхилив аргументи позивача.
05.11.2019 відповідачем внесений припис про усунення виявлених порушень № РВ952/1122/АВ/П, відповідно до якого позивачу у строк до 13 листопада 2019 слід усунути виявлені в ході інспекційного відвідування порушення.
15.11.2019 позивач подала скаргу на припис про усунення виявлених порушень.
09.12.2019 відповідач надав відповідь на скаргу за змістом якої, аргументи, викладені позивачем до уваги не взяті.
13.01.2020 позивач повторно подала скаргу на припис про усунення виявлених порушень.
Докази розгляду скарги позивача від 13.01.2020 на припис, відповідачем суду не надані.
10.12.2019 року, Управлінням Держпраці у Рівненській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № РВ952/1122/000161/ТД-ФС, відповідно до якої накладений на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 125190грн.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з огляду на наступне.
Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту Закон № 877).
Визначення терміну «державний нагляд (контроль), встановлення видів нагляду (контролю) наведені у ч. 1 ст. 1 Закону № 877, а саме: державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Коло суб'єктів, які здійснюють такий нагляд (контроль) встановлені ст. 2 Закону № 877, зокрема, ч. 4, 5 вказаного закону зазначено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
Із аналізу вказаних правових норм слідує, що встановлене законом коло суб'єктів здійснює державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності шляхом планових та позапланових заходів, формами яких є перевірки, ревізії, огляди, обстеження та в інші форми, визначені законом.
Підстави для здійснення позапланових заходів визначені ст. 6 Закону № 877.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
21.08.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 823, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823).
Ці Порядки визначають процедуру здійснення державного контролю та державного нагляду за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до п. 2 Порядку № 823 про держконтроль, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені пунктом 5 Порядку № 823.
Так, підпунктом 6 пункту 5 вказаного Порядку, встановлено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань є інформація ДПС та її територіальних органів, зокрема, про невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.
Із викладеного слідує, що у разі отримання інформації від ДПС про невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності, керівник, має право прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування.
Матеріалами справи стверджується, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області на адресу Управління Держпраці у Рівненській області направлена інформація у формі листа № 789/10/17-00-33-03-02 від 25.09.2019 щодо суб'єктів господарювання, у яких наявна невідповідність кількості працівників обсягам задекларованих доходів до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.
За змістом наданої інформації вбачається, що під порядковим номером 7 значиться суб'єкт господарювання - ОСОБА_1 у якої наявні об'єкти оподаткування: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 та кафетерій за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, кількість найманих працівників відповідно до поданої нею звітності складає «0».
11.10.2019 начальником Управління Держпраці у Рівненській області виданий наказ № 1366 «Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ».
Згідно цього наказу, підставою для його видачі зазначений, зокрема, підпункт 6 пункту 5 Порядку № 823.
11.10.2019 відповідачем видане направлення на інспекційне відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю № 1066-11/09-27.
Суд зауважує, що у Законі № 877, дійсно відсутня така підстава для проведення позапланового заходу, як інформація від ДПС про невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.
Однак, суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 2 ст. 6 Закону № 877, проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Отже наведено норма права містить у своїй побудові виключення із загального правила.
Суд повторює, що за правилами ч. 4 ст. 2 Закону № 877, заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.
Аналіз наведеної норми права дає підстави стверджувати, що у разі проведення позапланового заходу органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, інші підстави для його проведення можуть бути визначені відповідним законом, який регулює цю сферу. І таким нормативно-правовим актом, у даному випадку, є Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, в якій пунктом 5 наведені підстави для проведення інспекційного відвідування.
Таким чином, суд констатує, що відповідач видав наказ про проведення інспекційного відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю із дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи позивача у цій частині є безпідставними.
Щодо доводів позивача про порушення вимог Порядку № 823 при проведенні перевірки стосовно своєчасності вручення направлення на перевірку.
В силу вимог п. 8 Порядку № 823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Згідно із п. 10 Порядку № 823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
За приписами пунктів 14-23 Порядку № 823, у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою. Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 8 пункту 5 цього Порядку.
У разі відмови об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.
У разі відмови об'єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.
Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.
Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
Із матеріалів справи слідує, що направлення на інспекційне відвідування отримане позивачем 11.10.2019, про що свідчить власноручний підпис позивача, а акт інспекційного відвідування складений 24.10.2019, тому доводи позивача про порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування не підтверджуються матеріалами справи.
Щодо правомірності винесення припису про усунення виявлених порушень.
Як наведено вище по тексту, за наслідками проведеної перевірки, відповідачем винесений 05.11.2019 припис про усунення виявлених порушень № РВ952/1122/АВ/П.
Даним приписом вимагається від позивача у строк до 13.11.2019 усунути порушення, а саме:
1. В порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір між працівником ОСОБА_2 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не укладався.
2. В порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. В порушення вимог статті 253 КЗпП ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору. А отже, працівник ОСОБА_2 не підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Разом з тим, як зазначив позивач, особи із прізвищем ОСОБА_2 вона не знає і їй взагалі невідома особа із таким прізвищем.
Натомість, позивач визнає, що фактично у магазині (кафетерії) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , 11.10.2019 перебувала ОСОБА_4 .
При цьому, позивач не заперечує той факт, що ОСОБА_4 назвала посадовим особам відповідача під час перевірки своє прізвище як ОСОБА_2 . Однак, пояснити такі дії ОСОБА_4 позивач не може, а лише припускає, пояснюючи це страхом перед перевіркою.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач також визнає той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є однією особою, оскільки ім'я та по батькові, дата народження та місце проживання ОСОБА_2 , які зазначені останньою у поясненнях, збігаються із паспортними даними ОСОБА_4 .
В даному випадку варто зазначити, що станом на час винесення відповідачем припису 05.11.2019, останньому достеменно було відомо про те, що у магазині (кафетерії) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , 11.10.2019 перебувала особа, яка назвала чуже прізвище.
Наведене підтверджується змістом зауважень позивача до акту інспекційного відвідування від 28.10.2019. Однак, відповідач наведені факти належним чином не перевірив, дані особи, яка перебувала в магазині належним чином не встановив та виніс оскаржуваний припис.
Також суд звертає увагу, що по даним обставинам позивачем направлялись скарги на припис, які також залишені без уваги позивачем.
Враховуючи, що учасники справи не заперечують, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 фактично є однією особою, то у суду відсутні підстави ставити під сумнів дану обставину. Отже, у магазині (кафетерії) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 11.10.2019, під час здійснення відповідачем інспекційного відвідування, перебувала ОСОБА_4 , а не ОСОБА_2 .
Разом з тим, суд нагадує, що припис винесений по порушеннях особи із прізвищем ОСОБА_2 .
Так, за змістом ч. 8 ст. 7 Закону № 877, п. 20 Порядку № 823, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону № 877, невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
Із аналізу наведених правових норм слідує, що за припис є обов'язковим до виконання, в іншому випадку для суб'єкта господарювання настають негативні наслідки.
Проте, оскільки у спірному приписі зазначено неправильне прізвище особи, то фактично позивач позбавлений можливості усунути виявлені порушення, оскільки особи із прізвищем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , не існує фізично.
За наведеного, припис Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень від 05 листопада 2019 року № РВ952/1122/АВ/П є протиправним та належить до скасування.
Щодо суті встановлених порушень законодавства про працю.
За змістом статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Згідно частини другої статті 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до частини першої та другої статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно приписів частини другої статті 24 КЗпП України, при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Таким чином, право на працю реалізується шляхом її вільного вибору особисто працівником шляхом здійснення ним дій, які чітко виражають його бажання на укладення саме трудового договору. Працевлаштування працівника на роботу без його згоди є порушенням статті 43 Конституції України.
Частиною третьою статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із вимогами ст. 253 КЗпП України, особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі - Порядок № 509).
Приписами п. 2 Порядку № 509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Згідно із п. 4 Порядку № 509, під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб'єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.
Як наведено вище по тексту рішення, висновком акта інспекційного відвідування встановлено, що в порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір між працівником ОСОБА_2 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не укладався; в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; в порушення вимог статті 253 КЗпП ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору. А отже, працівник ОСОБА_2 не підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Суд не погоджується із наведеним висновком акта інспекційного відвідування, зважаючи на таке.
Із дослідженого судом акту вбачається, що на момент проведення інспекційного відвідування о 14год.00хв. 11.10.2019 за адресою АДРЕСА_3 , продаж продуктів харчування та алкогольних напоїв здійснювала ОСОБА_2 , яка при цьому не видавала покупцям розрахункові документи (фіскальний касовий чек) за продані товари.
Отже, актом перевірки зафіксовано, що особа, яка перебувала у приміщенні магазину та представилась відповідачу як ОСОБА_2 , здійснювала продаж продуктів харчування та алкогольних напоїв клієнтам магазину.
При цьому, 11.10.2019 року в ході проведення інспекційного відвідування, особа, яка перебувала в магазині представилась як ОСОБА_2 , надала відповідачу письмове пояснення, в якому вказала, що: «Я працюю (стажуюсь у ФОП ОСОБА_1 ) третій тиждень у зв'язку з тим, що не знаю чи буду працювати надалі». Дата народження у поясненнях вказано 1.09.82, а місце проживання АДРЕСА_4 .
Однак, судом встановлено та наведено вище по тексту рішення, що ця особа є ОСОБА_4 , а не ОСОБА_2 .
Разом з тим, матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_4 була офіційно працевлаштована у позивача 11.10.2019 року.
Наведена обставина підтверджується копією паспорта ОСОБА_4 , заявою ОСОБА_4 про прийняття на роботу до позивача, трудовим договором між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 11.10.2019, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , наказом позивача про прийом на роботу ОСОБА_4 № 7 від 11.10.2019, повідомленням від 11.10.2019 про прийняття працівника на роботу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. № 413, копіює книги наказів позивача.
Суд також звертає увагу на те, що акт інспекційного відвідування підписаний представником позивача із зауваженнями. Такі зауваження були надані відповідачу 28.10.2019. При цьому, позивачем до зауваження були долучені докази на спростування висновків акту перевірки, а саме: копію трудового договору між позивачем та ОСОБА_4 від 11.10.2019, копію повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_4 від 11.10.2019; копію наказу № 7 від 11.10.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_4 ; копію витягу з книги наказів; копію Заяви ОСОБА_4 від 11.10.2019. А також зазначено ту обставину, що особа із прізвищем ОСОБА_2 , ОСОБА_5 невідома.
Однак, зауваження позивача на акт інспекційного відвідування відповідачем до уваги не прийняті. Наведені обставини з приводу особи із прізвищем ОСОБА_2 відповідачем не перевірені, долучені позивачем до зауваження докази офіційного працевлаштування ОСОБА_4 станом на 11.10.2019 (день інспекційного відвідування), відповідачем відхилені без жодного обґрунтування.
Повторюючись, суд нагадує, що за змістом п. 10 Порядку № 823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право, зокрема, ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Із викладеного слідує, що у відповідача достатньо повноважень для з'ясування всіх обставин та перевірки даних при проведенні інспекційного відвідування.
Окрім цього, пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Тобто, відповідач має право виставляти вимоги до суб'єктів господарювання, які віднесені до повноважень органу нагляду для з'ясування всіх обставин з питань додержання законодавства про працю.
Натомість матеріали справи містять лише пояснення позивача, надані на усну вимогу інспектора праці щодо належності ОСОБА_1 окремого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .
Інших вимог, таких як наприклад надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, матеріали справи не містять. Доказів зворотного суду не надано і судом не встановлено.
З врахуванням наведеного вище, висновки відповідача про виявлені порушення є безпідставними та спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи. А відтак, у відповідача підстави для прийняття як припису про усунення виявлених порушень, так і постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами були відсутні.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку, що відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень. Натомість, доводи та аргументи позивача щодо неправомірності прийняття відповідачем спірного припису та постанови знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, у зв'язку з чим позовну заяву належить задовольнити повністю.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2503,80грн, сплачені відповідно до квитанцій від 06.04.2020 № 5, № 7, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень № РВ952/1122/АВ/П від 05 листопада 2019 року в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № РВ952/1122/000161/ТД-ФС від 10 грудня 2019 року в повному обсязі.
Стягнути на користь Фізичної ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області судовий збір у сумі 2503,80грн (дві тисячі п'ятсот три гривні, 80коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Управління Держпраці у Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Лермонтова, 7; код ЄДРПОУ 39780243).
Суддя Комшелюк Т.О.