про залишення позовної заяви без руху
12 червня 2020 року м. Рівне№ 460/4147/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За правилами частини сьомої статті 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, за змістом позовних вимог ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 лютого 2020 року № Ф-20438-17.
Однак, оригінал або належним чином засвідчену копію оскаржуваної вимоги позивач всупереч положенням частини сьомої статті 161 КАС України до позовної заяви не долучила.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Вказане узгоджується з положеннями частини п'ятої статті 161 КАС України, згідно з якими у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про витребування доказів.
Одночасно, суд звертає увагу позивача на приписи частини першої статті 122 КАС України, відповідно до яких адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2464, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини четвертої статті 25 Закону №2464).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464, у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить на користь того, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і не встановлюють відповідальність за порушення такого порядку.
Крім того, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходів і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу доходів і зборів платнику єдиного внеску.
Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, яким визначене зобов'язання зі сплати єдиного внеску, в адміністративному та/або судовому порядку. При цьому, оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 8 серпня 2019 року в справі № 480/106/19 (адміністративне провадження №К/9901/16500/19).
У позовній заяві позивач повідомляє, що оскаржувану вимогу від 20 лютого 2020 року № Ф-20438-17 вона отримала особисто у відділенні поштового зв'язку 27 лютого 2020 року.
Відтак, перебіг строку звернення до суду з позовом щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 лютого 2020 року № Ф-20438-17 розпочався 28 лютого 2020 року та закінчився 10 березня 2020 року, оскільки десятий день такого строку припав на вихідний день - неділю, 8 березня 2019 року, а понеділок 9 березня 2020 року також був вихідним днем.
Разом з тим, до суду з даним позовом позивач звернулася лише 9 червня 2020 року.
Таким чином, даний позов був поданий позивачем з пропуском строку звернення, визначеного частиною третьою статті 122 КАС України та абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464.
При цьому, всупереч вимогам частини шостої статті 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додана заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
1) оригіналу/належним чином засвідченої копії вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 лютого 2020 року № Ф-20438-17 або клопотання про її витребування судом в разі неможливості самостійно надати такий доказ;
2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Комшелюк Т.О.