12 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2362/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду 08.05.2020 надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, у якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 03.03.2020 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-10339699;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 03.03.2020 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-10339699;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо не перенаправлення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, звернення ОСОБА_1 реєстраційний № ФИ -10339699 від 03.03.2020 до повноважень якої входить вирішення викладених питань у зверненні - згідно вимог п. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді від 18.03.2020 за вих. № Ф-429/02.2-гл, згідно вимог ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, щодо не надання відповіді за підписом директора Департаменту Корнієнко Людмили Василівни;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, повторно розглянути звернення ОСОБА_1 реєстраційний № ФИ-10339699 від 03.03.2020, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що через ДУ "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади направив звернення від 03.03.2020 реєстраційний № ФИ-10339699 до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, у якому просив вирішити питання вжиття заходів, направлених на надання ОСОБА_1 доплат за 2018-2019 роки до щорічної разової допомоги до 5 травня, а також окремо прохав вирішити питання надання йому щорічної разової допомоги до 5 травня 2020 року. Проте, на його думку отримав відповідь Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації формального змісту, у якій проігноровано порушене право позивача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26 травня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність підстав для здійснення доплат, оскільки згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня особам з інвалідністю внаслідок війни разова грошова допомога виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи виплачено грошову допомогу у сумі 3640,00 грн. Кабінетом Міністрів України на виконання рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 не внесені відповідні зміни до бюджету стосовно перерахунку разової грошової допомоги /а.с. 28-32/.
Також, 04 червня 2020 року представником відповідача надано пояснення, відповідно до якого зазначено, що оскільки до повноважень Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації не відноситься виконання функцій з нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня, відтак останній не є належним відповідачем /а.с. 44-45/.
Крім того, 11 червня 2020 року від відповідача надійшло клопотання стосовно ініціювання звернення до Верховного Суду та зупинення провадження у даній справі, яке в свою чергу клопотанням відповідача від 12 червня 2020 року відкликано.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Cправи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
03 березня 2020 року через ДП "Урядовий контактний центр" позивачем направлено звернення №ФИ-10339699, адресоване директору Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації Корнієнко Л.В., у якому просив вжити заходів реагування в межах повноважень, направлених на надання ОСОБА_1 доплат за 2018-2019 рр. до щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум. Окремо вирішити питання про надання ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Також, крім іншого, зазначено, що відповідь чекає змістовну по кожному факту окремо, а в разі відсутності повноважень, перенаправити звернення за належністю для вирішення питання по суті даного питання /а.с. 15/.
Листом від 18.03.2020 № Ф-429/02.2-гл Департаментом соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації надано відповідь наступного змісту:
"Допомога до 5 травня ветеранам війни передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
У 2018 році розмір допомоги визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 року № 170 Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» і для учасників бойових дій становить 1265,00 грн.
У 2019 році розмір допомоги визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 року № 237 Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» і для учасників бойових дій становить 1295,00 грн.
Також слід зазначити, що Законом України від 28.12.2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного Кодексу України доповнено п. 26, яким встановлено, що норми і положення ст.ст. 12, 13, 14, 15 та ст. 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетних фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 8 розділу VI Бюджетного кодексу України також визначено, що Кабінет Міністрів України має право встановлювати розміри соціальних виплат, не визначені Законом, в абсолютних сумах у межах бюджетних призначень, встановлених за відповідними бюджетними програмами, до законодавчого врегулювання такого питання.
Враховуючи вищевикладене, щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016-2019 роки виплачена Вам у розмірі, що відповідає чинному законодавству України.
У 2020 році розмір допомоги визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 Деякі питання виплат у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» і для учасників бойових дій становить 1390,00 грн.
Одночасно повідомляємо, що Рішення Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 набирає чинності з дня ухвалення та зворотної дії не має." /а.с. 38-39/.
Посилаючись на неналежний розгляд його звернення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" (далі - Закон).
Частиною 1 статті 1 Закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 5 Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Суд зауважує, що в спірному випадку звернення позивача від 03.03.2020 відповідає вимогам статті 5 Закону.
Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано статтею 15 Закону, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) /частина 1/.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки /частина 3/.
Частиною 4 статті 15 Закону визначено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Як слідує з матеріалів справи, подане позивачем через Урядову гарячу лінію звернення від 03.03.2020 адресувалося директору Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації Корнієнко Л.В., у якому просив вжити заходів реагування в межах повноважень, направлених на надання ОСОБА_1 доплат за 2018-2019 рр. до щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум. Окремо вирішити питання про надання ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Також, крім іншого, зазначено, що відповідь чекає змістовну по кожному факту окремо, а в разі відсутності повноважень, перенаправити звернення за належністю для вирішення питання по суті даного питання /а.с. 15/.
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року /далі - Закон №3551-XII/.
Відповідно до ч. 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV) щорічно до 05 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах інвалідам II групи - вісім мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину п'яту статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (далі Закон № 79), який набув чинності 01.01.2015, розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.04.2017 №223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», пп. 1 п. 1 якою визначено, що у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення).
Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання) у таких розмірах, зокрема: учасникам бойових дій - 1200 гривень.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до тексту вказаного рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 судом встановлено, що в Основному Законі України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3).
Згідно з Конституцією України, Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік і Бюджетним кодексом України.
У преамбулі Кодексу зазначено, що Кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Кодексу).
Відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону № 79 розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу було доповнено, зокрема, пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й Закону № 3551, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказаними положеннями Закону № 3551 передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (стаття 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13), учасникам війни (стаття 14), особам, на яких поширюється чинність Закону №3551 (стаття 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 16).
За юридичною позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 18.12.2018 № 12-р/2018, встановлено наступне - «встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов'язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов'язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов'язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18.12.2018 № 12-р/2018).
Конституційний Суд України звертає увагу, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.05.2008 № 10-рп/2008 наголошував на тому, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони» (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).
Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Конституційний Суд України вважає, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 18.12.2018 № 12-р/2018 вже наголошував, що «забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов'язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави" (абзац дев'ятий пункту 6 мотивувальної частини).
При цьому, суд наголошує, що статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"» №112 від 19 лютого 2020 року установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 р. районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Положення про Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації №136 від 12 березня 2020 року, Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, утворюється головою обласної державної адміністрації й у межах Полтавської області забезпечує виконання покладених на нього завдань. Департамент підпорядкований голові обласної державної адміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Міністерству соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики).
Пунктами 4 та 5 вказаного Положення встановлено, що Департамент забезпечує на території області реалізацію державної політики з питань соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема особам похилого віку, з інвалідністю, ветеранам війни та учасникам антитерористичної операції, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ям з дітьми та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, які мають право на пільги та отримання житлових субсидій; сім'ї, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми; забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.
Основним завданням Департаменту є забезпечення реалізації державної соціальної політики на території області у сфері соціального захисту населення.
Згідно з підпунктом 6.38 пункту 6 зазначеного Положення Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання здійснює передбачені законом галузеві повноваження щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема особам похилого віку, з інвалідністю, ветеранам війни (в тому числі учасникам антитерористичної операції, операції об'єднаних сил), особам, на яких поширюється чинність законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ям з дітьми, багатодітним, молодим сім'ям, сім'ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та отримання житлових субсидій.
Відповідно до пункту 1, підпунктів 3.1 та 3.2 пункту 3 Положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 17 жовтня 2016 року № 460, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі - Центр) є державною установою і підпорядковується Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації. До головних завдань Центру належить, зокрема забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави та підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого та рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат.
Згідно з підпунктом 4.9 вказаного Положення Центр відповідно до покладених на нього завдань проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв'язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.
Виходячи з аналізу наведених положень, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги здійснюють Центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, а не Департамент соціального захисту населення обласної державної адміністрації.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до частини 3 статті 7 Закону якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Проте, в порушення вказаної норми, відповідачем звернення ОСОБА_1 від 03.03.2020 не було перенаправлено за належністю до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.
Натомість, Департаментом соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації у встановлений чинним законодавством строк на звернення ОСОБА_1 від 03.03.2020 надана відповідь від 18.03.2020 за вих. № Ф-429/02.2-гл, яка констатує належність здійснених позивачеві виплат. При цьому, у такій відповіді, в порушення вимог частини 4 статті 15 Закону, відсутні роз'яснення порядку її оскарження.
За викладених обставин та враховуючи не перенаправлення звернення позивача за належністю відповідному органу, суд вважає позовні вимоги визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо не перенаправлення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, звернення ОСОБА_1 реєстраційний № ФИ -10339699 від 03.03.2020, до повноважень якої входить вирішення викладених питань у зверненні - згідно вимог п. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В частині вимог визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді від 18.03.2020 за вих. № Ф-429/02.2-гл, згідно вимог ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», а також щодо не надання відповіді за підписом директора Департаменту Корнієнко Людмили Василівни, суд зазначає наступне.
Згідно частин третьої та четвертої статті 15 Закону України "Про звернення громадян" відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Частиною 4 статті 15 Закону визначено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Як убачається із відповіді від 18.03.2020 за вих. № Ф-429/02.2-гл, наданої на звернення позивача порядок оскарження рішення, прийнятого за наслідками розгляду звернення, позивачу не роз'яснений, а також остання підписана заступником директора Департаменту С.Матуйзо, щодо наділення якої обов'язками керівника відомостей суду не надано, а у відзиві на позовну заяву не вказано жодних заперечень в цій частині позовних вимог.
Суд зазначає, що сама по собі бездіяльність, це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
З урахуванням наведеного, з огляду на положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у наданні відповіді від 18.03.2020 за вих. № Ф-429/02.2-гл за результатами розгляду звернення позивача від 03.03.2020 без роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення та не за підписом керівника Департаменту, зобов'язавши Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, повторно розглянути звернення ОСОБА_1 реєстраційний № ФИ-10339699 від 03.03.2020, з урахуванням висновків суду.
Водночас, у зв'язку з відсутністю у Департаменту повноважень для розгляду порушених позивачем у зверненні від 03.03.2020 питань, суд вважає позовні вимоги останнього в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 03.03.2020 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ -10339699, та зобов'язання Департамент вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом, такими, що не підлягають задоволенню.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо твердження відповідача про те, що він не є належним відповідачем по даній справі, оскільки нарахування та виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, не входить до його повноважень та функцій, то суд звертає увагу, що позивач не заявляє позовних вимог і відповідно предмет справи не містить вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щорічну разову допомогу до 5 травня. В той час, як предметом справи є вимоги позивача щодо бездіяльності відповідача щодо належного розгляду його звернення в порядку передбаченому Законом України "Про звернення громадян", і відтак твердження відповідача щодо того, що він є неналежним відповідачем по цій справі - є безпідставними.
В частині клопотання позивача про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.
У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили з урахуванням висновків суду.
З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю наразі належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (вул. Ціолковського,47, м. Полтава, 36023, ідентифікаційний код 03195234) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо не перенаправлення за належністю відповідному органу чи посадовій особі звернення ОСОБА_1 реєстраційний № ФИ -10339699 від 03.03.2020, до повноважень якої входить вирішення викладених питань у зверненні - згідно вимог п. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, що полягає у наданні відповіді від 18.03.2020 за вих. № Ф-429/02.2-гл за результатами розгляду звернення позивача від 03.03.2020 без роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення та не за підписом керівника Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації повторно розглянути звернення ОСОБА_1 реєстраційний № ФИ-10339699 від 03.03.2020 з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Г.Ясиновський