Справа № 420/4170/20
12 червня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №61788581 від 10.04.2020 року державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки стягувачем - Головним управлінням ДПС в Одеській області було пропущено строк пред'явлення до виконання вимоги від 21.04.2019 року №Ф-9685-53-У, з огляду на що державний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без виконання, чого останнім зроблено не було.
02.06.2020 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) в порядку ст.262 ч. 5 КАС України за наявними у справі матеріалами. Відповідачу запропоновано в 5-денний строк з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі надати відзив на адміністративний позов. Головному управлінню ДПС в Одеській області запропоновано в такий же строк надати до суду пояснення третьої особи щодо позовної заяви.
Згідно приписів частини 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
11.06.2020 року на електрону адресу суду від Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшли матеріали виконавчого провадження №61788581. Відзиву на адміністративний позов відповідачем до суду надано не було.
Будь-яких пояснень третьої особи щодо адміністративного позову ОСОБА_1 до суду також не надходило.
Клопотань про продовження строків надання до суду заяв по суті справи сторонами не надано.
Дослідивши матеріали адміністративної справи №420/4170/20, судом встановлено наступне.
21.04.2019 року Головним управління ДПС в Одеській області було винесено податкову вимогу від 21.04.2019 року №Ф-9685-53-У про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 18106,43 грн.
Зазначена вимога вступила в закону силу 27.09.2019 року.
При цьому судом також встановлено, що Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про примусове виконання вимоги від 21.04.2019 року №Ф-9685-53-У, а відповідачем 10.04.2020 року (постановою головного державного виконавця Лебедєва Є.Є.) було відкрито виконавче провадження №61788581.
Позивач, не погоджуючись із вищезазначеною постановою та вважаючи її протиправною, звернувся до адміністративного суду.
Із наданих до суду матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 09.06.2020 року начальником Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Олефіром С.В. було здійснено перевірку виконавчого провадження №61788581. За результатами зазначеної перевірки було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №61788581 від 10.04.2020 року з примусового виконання вимоги про сплати боргу від 21.04.2019 року №Ф-9685-53-У ГУ ДПС в Одеській області та повернуто стягувачу без прийняття до виконання зазначену вимогу.
На підставі вищезазначеного, 09.06.2020 року державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_2 було винесено поставу про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Дослідивши адміністративний позов та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За змістом ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 стосовно тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має стосуватися суб'єктивних прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про відкриття виконавчого провадження №61788581 від 10.04.2020 року.
Водночас судом встановлено, що зазначена постанова 09.06.2020 року була скасована начальником Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Олефіром С.В. Крім того, 09.06.2020 року державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_2 було винесено поставу про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що порушення, яке є предметом оскарження в межах даної адміністративної справи, було самостійно виправлене суб'єктом владних повноважень, при цьому у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача є неможливим без визнання оскаржуваної постанови протиправною.
З огляду на вищезазначені обставини, а також беручи до уваги положення п.8 ч.1 ст.238 КАС України, на думку суду, наявні підстави для закриття провадження у даній справі.
Вирішуючи при закритті провадження питання щодо повернення позивачу сплаченого ним судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в загальній сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату від 13.05.2020 року №34608.
Враховуючи викладене, сплачена ОСОБА_1 сума судового збору підлягає поверненню.
Керуючись приписами ст.ст. 2, 5-11, 238, 241, 243, 248, 256, 272, 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Провадження у справі №420/4170/20 за позовом ОСОБА_1 до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови - закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження в адміністративній справі повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повернути Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) згідно квитанції про сплату від 13.05.2020 року №34608.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Ухвалу суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч. 6, пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.
.