про повернення позовної заяви
12 червня 2020 року м. Київ № 640/6952/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
24 березня 2020 р. до Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2020 р. справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
25 травня 2020 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями ця справа передана на розгляд судді Журавлю В.О.
Макаров В.М. зазначає, що адміністративний позов ним подано до Окружного адміністративного суду м. Києва через "Електронний суд".
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Цією ухвалою запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в письмовій формі та її копій для відповідача, а також надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, відповідно до кількості учасників справи, зазначивши про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу та квитанцію про сплату судового збору.
3 червня 2020 р. до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання на виконання ухвали суду від 27 травня 2020 р. У цьому клопотанні ОСОБА_1 просить суд переглянути свою позицію відносно залишення позовної заяви без руху. Стверджує, що відсутність факту початку функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі та наводить відповідні правові позиції Верховного Суду. Посилається на те, що 1 грудня 2018 р. опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 4 червня 2020 р. продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви та установлено ОСОБА_1 додатковий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня звершення карантину.
10 червня 2020 р. до суду від ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали суду від 4 червня 2020 р. ОСОБА_1 зазначає, що право позивача на подання документів засобами ЄСІТС встановлено КАС України та доведено правовими висновками Верховного Суду по справах, розглянутих Верховним Судом після лютого 2019 р. Наполягає на реалізації права подання заяви через електронний суд. Просить забезпечити позивачу доступ до суду у спосіб, встановлений КАС України, тобто засобами ЄСІТС.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1, 4 та 8 статті 14 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Згідно з вимогами 15.1, 15.2, 15.3, 15.16 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.15.1); позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів (п.15.2); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (п.15.3); суд видає виконавчі документи в паперовій формі. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (п.15.16).
1 грудня 2018 року в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 1 березня 2019 року у складі вісьмох підсистем (модулів).
Відповідно до цього оголошення Державна судова адміністрація України на виконання параграфу 2 (Прикінцеві положення) розділу 5 Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» оголосила про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а дослідна експлуатація системи розпочинається з 1 березня 2019 року у складі наступних підсистем (модулів):
- Єдиний контакт-центр судової влади України;
- Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами;
- Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет);
- Офіційний веб-портал «Судова влада України»;
- Єдиний державний реєстр судових рішень;
- Підсистема «Електронний суд»;
- Модуль «Автоматизований розподіл»;
- Модуль «Судова статистика».
Отже, суд зазначає, що з 1 січня 2019 року підсистема ЄСІТС функціонує лише в тестовому режимі.
У подальшому відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 р. №624/0/15-19 Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року).
Таким чином, після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної систем, не набувають чинності. До того ж, тестова експлуатація вказаних підсистем та модулів ЄСІТС, підключення до яких буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами ДСА України, виключає їх повноцінне функціонування.
Із урахуванням наведеного суддя зазначає, що посилання заявника на публікацію оголошення від 1 грудня 2018 р. про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС є безпідставним.
Станом на день подання ОСОБА_1 зазначеного адміністративного позову та подальших клопотань і заяв Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, у тому числі й Підсистема «Електронний суд», а тому відсутня можливість подання процесуальних документів в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до Наказу Державної судової адміністрації від 7 листопада 2019 року №1096 на 2020-2023 роки запроваджено плани і заходи з приводу забезпечення створення та функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та затверджено Концепцію побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Отже, на цей час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису заявника (його представника).
Суддя зазначає, що у Київському окружному адміністративному суді продовжується тестова робота підсистем та модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підключення до яких буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами Державної судової адміністрації України. Зокрема, тестування підсистеми "Електронний суд" у Київському окружному адміністративному суді вже здійснюється відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 р. № 628.
При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі на виконання п.п. 15.1 п.1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України. Ці вимоги КАС України позивачу судом роз'яснені.
Зазначена правова позиція щодо необхідності подання документів у паперовій формі до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, викладена також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 лютого 2019 року по справі №9901/43/19 (П/9901/43/19).
У позовній заяві зазначено, що документ сформований в системі "Електронний суд" 6 лютого 2020 р. Суддя повторно наголошує, що на момент подання цієї позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі.
Суддя звертає увагу, що тестування підсистем та модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не є тотожним її повноцінному фунціонуванню.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 4 липня 2019 року у справі №160/3341/19 зазначив, що саме Законом передбачено, що вимога про подачу процесуальних та інших документів у письмовому вигляді до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється у паперовій формі.
У вказаному судовому рішенні зазначено, що "ця вимога переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів. Крім того, не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді. З цих самих підстав колегія судів вважає, що не порушується принцип доступу до правосуддя. До того ж колегія суддів звертає увагу на те, що стаття 45 Регламенту Європейського суду з прав людини встановлює такі самі вимоги до форми скарги та передбачає, що будь-яка скарга, яка подана у відповідності до статей 33 або 34 Конвенції, подається у письмовій формі та повинна бути підписана заявником або його представником. При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Подібні висновки викладені в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №9901/43/19 (П/9901/43/19). До того ж Європейський суд з прав людини у справі «Меньшакова проти України», (заява № 377/02, рішення від 8 квітня 2010 року) у пункті 53 зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdanev. The United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93)".
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи, що після надання заявником клопотання та заяви адміністративний позов не було подано у паперовій формі, суд вважає, що ОСОБА_1 не виконано вимог ухвали суду від 27 травня 2020 р. та не усунуто недоліків позовної заяви, яку судом залишено без руху. Тому суддя зазначає, що ухвалу суду від 27 травня 2020 р. про залишення позовної заяви без руху не виконано.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи, що зазначені у мотивувальній частині ухвалах суду Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 р. та 4 червня 2020 р. недоліки усунуто не було, а заявник ОСОБА_1 заявив про незгоду з ухвалою суду, суддя ухвалив повернути позовну заяву із доданими до неї документами ОСОБА_1 .
При цьому суддя також бере до уваги, що відповідно до поданих позивачем ОСОБА_1 клопотання та заяви пріоритетним для нього є не вирішення спору по суті з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, як це передбачено завданнями адміністративного судочинства (ч.1 ст.2 КАС України), а саме подання адміністративного позову у певний спосіб - засобами ЄСІТС, яка ще не розпочала роботу, що з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду не може свідчити про порушення принципу доступу до правосуддя.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
1. Повернути ОСОБА_1 позовну заяву до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, з доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Журавель В.О.