про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2020 року м. Київ № 320/4333/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Березанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про арешт майна боржника,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Березанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про арешт майна боржника.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову про арешт майна боржника від 05.09.2019 по ВП №59977502. Позивач у позовній заяві стверджує, що про порушення своїх прав її син дізнався 01.10.2019 після отримання рекомендованого листа с оскаржуваною постановою. Також позивач до позовної заяви долучив заяву про поновлення строку звернення до суду.
Проте, позивач в заяві не надає належного обґрунтування щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з оскаржуваною постановою.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що відповідачем винесено оскаржувану постанову 05.09.2019.
З даним позовом позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду 22.05.2020 (до відділу поштового зв'язку ДП "Укрпошта" 14.05.2020), тобто з пропущеним строком звернення до суду, визначеним нормами КАС України.
Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, в силу положень статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах інших осіб.
Як вбачається з позовної заяви постанова про відкриття провадження та про арешт майна боржника винесена відносно боржника ОСОБА_2 , а не відносно позивача - ОСОБА_1 .
Згідно з п.4, 9 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Таким чином, при дослідженні позовної заяви судом встановлено, що позивачем не надано належного обґрунтування щодо конкретних порушень прав, свобод та інтересів саме позивача, оскільки боржником в оскаржуваній постанові визначено ОСОБА_2 , а не позивача.
Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: належного обґрунтування щодо поважної причини пропуску строку звернення до суду з оскаржуваною постановою; письмові обґрунтування щодо конкретних порушень прав, свобод та інтересів саме позивача, оскільки боржником в оскаржуваній постанові визначено ОСОБА_2 , а не позивача. Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Березанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про арешт майна боржника, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду: належного обґрунтування щодо поважної причини пропуску строку звернення до суду з оскаржуваною постановою; письмові обґрунтування щодо конкретних порушень прав, свобод та інтересів саме позивача, оскільки боржником в оскаржуваній постанові визначено ОСОБА_2 , а не позивача.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Лиска І.Г.