про залишення позовної заяви без руху
10 червня 2020 року м. Київ № 320/4705/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімерконструкція" до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполімерконструкція" з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 14785032,68 грн. від 23.03.2020 по ВП №61633052, яка винесена на підставі виконавчого напису №351 від 13.03.2020. Позивач у позовній заяві стверджує, що про порушення своїх прав дізнався 23.04.2020. Також позивач в позовній заяви просить суд визнати поважними причини пропущення строку на оскарження постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 23.03.2020 у виконавчому провадженні №61633052. Проте, позивач не надає належного обґрунтування щодо поважності причини пропуску строку звернення до суду з оскаржуваною постановою та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або інших підстав для поновлення строку.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що відповідачем винесено оскаржувану постанову 23.03.2020.
З даним позовом позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду 04.06.2020 (до відділу поштового зв'язку ДП "Укрпошта" 29.05.2020), тобто з пропущеним строком звернення до суду, визначеним нормами КАС України.
Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, в силу положень частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, згідно приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2020 року, становить 2102,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди на суму 14785032,68 грн. від 23.03.2020 №61633052.
Оскільки позовна заява містить вимогу майнового характеру, таким чином, при зверненні до суду позивачу слід було сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 21020,00 грн. Судом встановлено, що позивачем надано до позовної заяви квитанцію від 29.05.2020 №79438 про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн., тобто не в повному обсязі. Таким чином позивачем необхідно доплати судовий збір в сумі 18918,00 грн..
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: належного обґрунтування щодо поважної причини пропуску строку звернення до суду з оскаржуваною постановою та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку; оригіналу платіжного документу, що свідчить про доплату судового збору у розмірі 18918,00 грн. за належними реквізитами.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду можна дізнатися на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також з інформаційних стендів Київського окружного адміністративного суду. Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімерконструкція" до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду: належного обґрунтування щодо поважної причини пропуску строку звернення до суду з оскаржуваною постановою та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку; оригіналу платіжного документу, що свідчить про доплату судового збору у розмірі 18918,00 грн. за належними реквізитами.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Лиска І.Г.