про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
12 червня 2020 року справа № 320/6345/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним рішення від 07.03.2019 №435-35-VІІ Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,15 га на території села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області та зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,15 га на території села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 позовну заяву залишено без руху та надано 10-денний термін з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву у паперовій формі із власноручним підписом особи, уповноваженої на її підписання, а також належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви (для суду та відповідно до кількості учасників справи) у паперовій формі; надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 25.11.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 скасовано, а справу № 320/6345/19 направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Матеріали справи 21.04.2020 повернуті до Київського окружного адміністративного суду та 22.04.2020 передані раніше визначеному складу суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивачу необхідно надати позовну заяву у паперовій формі із власноручним підписом особи, уповноваженої на її підписання, а також належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви (для суду та відповідно до кількості учасників справи) у паперовій формі; надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
09.06.2020 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача - адвоката Петиченка Іллі Вікторовича на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2020 надійшла заява, у вигляді відсканованої копії документа, в якій представник позивача просить суд розглянути дану позовну заяву.
У заяві від 09.06.2020, наданої у зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, представник позивача в частині виконання вимог ухвали суду від 27.04.2020 щодо необхідності надання позовної заяви у паперовій формі із власноручним підписом особи, уповноваженої на її підписання, а також належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви (для суду та відповідно до кількості учасників справи) у паперовій формі, адвокат Петиченко І.В. посилається на п.2 Наказу ДСА України №628 від 22.12.2018 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд", відповідно до якого місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення №30 у частині функціонування підсистеми "Електронний суд". Також представник позивача вказав, що з наведених підстав Верховний Суд у рішенні від 10.09.2019 у справі №640/1374/19 дійшов висновку, що з 22.12.2018 отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Даний висновок, на думку представника позивача, узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі №520/20958/18.
Щодо виконання вимог ухвали суду від 27.04.2020 в частині необхідності надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску, представник позивача у заяві від 09.06.2020 зазначив про те, що оскаржуване рішення було прийнято відповідачем 07.03.2019. Однак про порушення свого права позивач дізнався не з тексту рішення, а з відповіді на запит про надання інформації, який датований 16.05.2019. При цьому, позовну заяву позивачем подано 15.11.2019, тобто з дотриманням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Дослідивши надані представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2020 докази усунення недоліків позову, зокрема, зміст заяви від 09.06.2020, поданої суду у вигляді відсканованої копії документу, суд зазначає, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуто, зокрема, не виконано вимоги ухвали від 27.04.2020 в частині необхідності надання позовної заяви в паперовій формі із власноручним підписом особи, уповноваженої на її підписання, а також належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви (для суду та відповідно до кількості учасників справи) у паперовій формі, з приводу чого суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
На даний час ЄСІТС не розпочала своє функціонування.
Наказом ДСА України №1096 від 07.11.2019 "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", на виконання пункту 10 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв'язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.
Крім того, визнано такими, що втратили чинність:
наказ ДСА України від 02.03.2018 № 99 "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (зі змінами);
наказ ДСА України від 13.04.2018 № 168 "Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи".
Відповідно до затвердженої наказом від 07.11.2019 Концепції, на даний час впровадження системи ЄСІТС перебуває на етапі 2 (І-II квартали 2020 року), що передбачає: 2.1. Побудова загальносистемних компонент: Центральне інформаційне сховище. Система управління та обміну документами. Підсистема управління доступом та інформаційною безпекою. Пункт 2.2. - Розробка макетів основних підсистем та модулів: Єдиний державний реєстр судових рішень; Єдиний державний реєстр виконавчих документів; Електронний кабінет (веб-сервіс у відкритому та захищеному середовищах); Електронний суд; Веб-портал судової влади; Контакт-центр органів судової влади.
Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.
Відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі.
Пунктом 2 цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 зі змінами).
Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі на сьогоднішній день не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.
Оскільки відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, ані накази ДСА України, ані рішення Ради суддів України не можуть використовуватися як джерела права при здійсненні адміністративного судочинства.
Проведення тестування підсистеми «Електронний суд», як і будь-які накази ДСА України жодним чином не скасовують дії прямих та недвозначних норм процесуального закону, які підлягають обов'язковому виконанню судом в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та учасниками процесу - в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, які мають неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зазначає, що накази ДСА України не замінюють дії норм процесуального закону.
Більше того, відповідно до ч. 2 ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
У зв'язку з тим, що у Київському окружному адміністративному суді підсистема "Електронний суд" знаходиться в тестовому режимі, відповідно ідентифікувати електронний підпис заявника неможливо.
Відтак, у даному випадку позовна заява подана через підсистему «Електронний суд» без подання її до суду у паперовій формі, тобто - з порушенням вимог п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Щодо посилань представника позивача на висновки Верховного Суду у рішенні від 10.09.2019 №640/1374/19, суд зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду, щодо застосування норм матеріального права, а не норм процесуального права.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно подати до суду паперову позовну заяву із власноручним підписом особи, уповноваженої на її підписання, а також паперові копії доданих до позовної заяви документів, засвідчені належним чином.
При цьому суд зазначає, що подана представником позивача у відсканованому вигляді копія заяви на офіційну електронну адресу суду не є належним виконанням вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та приписів процесуального закону.
Суд повторно звертає увагу на те, що відповідно до п. 15.1. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Подана представником позивача у відсканованому вигляді копія заяви у зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви не відповідає вказаним вимогам.
Відповідно до ч.2 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищевказане, з метою забезпечення права позивача на судовий захист, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 121, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, на 20 календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно:
- надати позовну заяву у паперовій формі із власноручним підписом особи, уповноваженої на її підписання, а також належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви (для суду та відповідно до кількості учасників справи) у паперовій формі;
- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
2. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Кушнова А.О.