ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" червня 2020 р. справа № 300/582/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про зобов'язання призначити з 10.09.2019 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з зарахуванням до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 23.03.1988 по 13.05.2004 в проектно-будівельному об'єднанні тресту "Івано-Франківськбуд", закритому акціонерному товаристві "Прикарпатжитлобуд".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу надано всі підтверджуючі документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не зараховано до пільгового стажу в шкідливих умовах роботу в Проектно-будівельному об'єднанні тресту "Івано-Франківськбуд", яке в подальшому реорганізовано в ЗАТ "Прикарпатжитлобуд", за період роботи з 23.03.1988 по 13.05.2004. Відмова у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 мотивована відсутністю уточнюючої довідки, яка б підтвердила пільговий характер роботи за вищевказаний період. Однак трудова книжка позивача містить всі необхідні дані, які підтверджують право позивача на призначення пільгової пенсії за Списком 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Таким чином, відповідачем в порушення норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправно відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, у зв'язку з відсутністю достатнього стажу роботи за списком №2, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Враховуючи наведене, просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення (а.с.25-26).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.04.2020. Щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що для зарахування до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 періоду роботи ОСОБА_1 з 23.03.1988 по 13.05.2004 на підприємстві "Івано-Франківський домобудівельний комбінат" (Закритому акціонерному товаристві "Прикарпатжитлобуд") на посаді "електрозварювальника ручної зварки", необхідно надати уточнюючу довідку про роботу в період з 23.03.1988 по 13.05.2004 згідно форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920, та копії документів про результати атестації робочих місць за період після 21.08.1992. Однак, позивачем не надано довідки про підтвердження періодів роботи за Списком №2 на посадах електрозварника ручної зварки в Проектно- будівельному об'єднанні тресту "Івано-Франківськбуд" (ЗАТ "Прикарпатжитлобуд") з 23.03.1988 по 31.05.2004, а в трудовій книжці не зазначається в яких умовах працювала особа, та не вказується, чи була така особа зайнята певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня, а тому ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах наданий час немає. В зв'язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити (а.с.41-44).
09.04.2020 на адресу суду від позивача, надійшла відповідь на відзив, згідно якої, зазначено, що відсутність уточнюючої довідки не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 за період з 23.03.1988 по 13.05.2004 в Проектно - будівельному об'єднаному тресті "Івано-Франківськбуд" (ЗАТ "Прикарпатжитлобуд"), за наявності відповідних підтверджуючих записів в трудовій книжці. Звернув увагу суду на те, що неодноразово направляв листи ЗАТ "Прикарпатжитлобуд" з проханням надати підтверджуючу довідку, однак такі листи повертались із зазначенням причин не вручення «за закінченням терміну зберігання» та «за письмовою відмовою одержувача». Додатково вказав на те, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Таким чином, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Зважаючи на викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.49-53).
Позивачем вищенаведена відповідь на відзив була надіслана відповідачу, що підтверджується квитанцією про відправлення (а.с.54). Однак, заперечення у строк, встановлений судом відповідач не подав, поважних причин ненадання заперечень у встановлений судом строк не повідомив.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 10.09.2019 звернувся із заявою та долученими переліком документів до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та просив призначити мені пенсію за віком по Списку № 2 (а.с.22).
Листом від 23.09.2019 № 248/05 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком, та зазначено, що для зарахування до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 періоду роботи ОСОБА_1 з 23.03.1988 по 13.05.2004 на Проектно-будівельному об'єднанні тресту "Івано-Франківськбуд" (Закритому акціонерному товаристві «Прикарпатжитлобуд») на посаді «електрозварювальника ручної зварки» у зв'язку з необхідністю надати уточнюючу довідку за Списком №2 про роботу в період з 03.1988 по 13.05.2004 (а.с.18-19).
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1058).
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, згідно пункту "б" частини 1 статті 13 наведеного Закону пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов'язкових умов у сукупності:
- зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
- атестація робочих місць;
- досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків.
Суд зазначає, наведені положення статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кореспондують приписам статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII.
Відповідно до копії рішення від 23.09.2019 № 248/05, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, підставою відмови у призначенні пільгової пенсії є ненадання уточнюючих довідок ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» (а.с.18-19).
Досліджуючи висновки відповідача, які стали причиною у відмові позивачу у зарахуванні спірного стажу до пільгового, суд зазначає наступне.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі Порядок № 383).
Відповідно до пунктів 3, 4 підпунктів 4.1, 4.3, 4.4 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Стосовно віднесення посади позивача до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Розділом XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".
Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №2 10, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".
Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії "електрозварники" та "газозварники".
Враховуючи наведене, професія "електрозварювальника" в спірний період була передбачена у всіх Списках № 2, що відповідачем не заперечується .
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок № 637).
Так, згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній.
У пунктах 1 та 2 Порядку зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110, встановлено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки "Відомості про роботу" пишеться: "прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач з 23.03.1988 прийнятий "арматурником другого розряду" в проектно-будівельному об'єднаному тресті "Івано-Франківськбуд", а з 28.11.1990 переведений на посаду "електрозварника ручної зварки" та з 13.05.2004 звільнений з роботи за згодою сторін (а.с.13-17).
Також, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , підприємство "Івано-Франківський домобудівельний комбінат" на підставі наказу № 212 від 04.05.1988 було реорганізовано в проектно-будівельне об'єднання тресту "Івано-Франківськбуд". На підставі наказу № 519 від 03.12.1991 Івано-Франківське проектно-будівельне об'єднання реорганізовано в орендне проектно-будівельне об'єднання "Прикарпатжитлобуд". Згідно розпорядження Івано-Франківського міськвиконкому наказ № 244 від 17.08.1994 Івано-Франківське орендне проектно-будівельне об'єднання перетворено в Закрите акціонерне товариство "Прикарпатжитлобуд".
В зв'язку із вищенаведеним судом встановлено, що трудова книжка позивача заповнена у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та містить всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази на підставі яких ОСОБА_1 був прийнятий на таку роботу.
Додатково суд звертає увагу, що позивач неодноразово звертався до Закритого акціонерного товариства "Прикарпатжитлобуд" з метою отримання довідки для підтвердження спеціального трудового стажу, однак листи направлені до роботодавця повернулися у зв'язку із зазначенням на довідці Укрпошти про причини повернення, а саме: "закінченням терміну зберігання" та "за письмовою відмовою одержувача", що підтверджується відповідними заявами, які містяться в матеріалах справи (а.с.19-20).
Крім того, суд ухвалою від 16.03.2020 про відкриття провадження витребував в Закритого акціонерного товариства "Прикарпатжитлобуд" уточнюючу довідку щодо ОСОБА_1 , оформлену відповідно до вимог щодо змісту згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, однак ЗАТ "Прикарпатжитлобуд" не виконало вимоги вищезазначеної ухвали про відкриття провадження, яку отримано уповноваженим представником 20.03.2020 (а.с.38).
Таким чином, неможливість отримання уточнюючої довідки із незалежних від позивача причин не може слугувати підставою для відмови у призначенні йому пільгової пенсії за наявності інших підтверджуючих доказів. Натомість, відповідач не вжив жодних заходів до витребування наведеної довідки у товариства.
Щодо посилань відповідача про проведення атестації робочих місць, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 року сформулювала правовий висновок, згідно з якою особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.
Таким чином, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
При цьому, стаж пільгової роботи підтверджується результатами атестації робочих місць за умовами праці після 22.08.1992.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії: висновку № 491 від 10.08.2001 експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення в закритому акціонерному товаристві "Прикарпатжитлобуд", згідно якого результати атестації за умовами праці робочого місця електрозварника ручного зварювання рахуються дійсними, право на пенсію за віком на пільгових умовах атестаційною комісією підтверджене відповідно до чинного законодавства робітникам по Списку № 2 «Електрозварника ручного зварювання»; висновку № 2202 від 16.12.2005 експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та правильності віднесення до Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення при проведенні в травні 2002 року атестації за умовами праці робочого місця робітників професії «електрозварник ручного зварювання», згідно якого результати атестації за умовами праці робочого місця електрозварника ручного зварювання рахуються дійсними, рішення атестаційної комісії щодо права робітників на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 відповідає чинному законодавству по професії і правомірно віднесено до Списку № 2, розділу 33 «Загальні професії» за позицією - 19906 електрозварник ручного зварювання (а.с.35-40).
Виходячи із сукупності досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач належним чином підтвердив наявність пільгового стажу з 28.11.1990 по 13.05.2004 на посаді "електрозварника ручної зварки" в проектно-будівельному об'єднаному тресті "Івано-Франківськбуд".
Таким чином, до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" необхідно зарахувати періоди його роботи з 28.11.1990 по 13.05.2004 включно на посаді "електрозварника ручного зварювання" в Закритому акціонерному товаристві "Прикарпатжитлобуд".
Щодо зарахування періоду роботи позивача з 23.03.1988 по 28.11.1990 на посаді "арматурника другого розряду" в проектно-будівельному об'єднаному тресті "Івано-Франківськбуд" до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , останній з 23.03.1988 по 28.11.1990 працював проектно-будівельному об'єднаному тресті "Івано-Франківськбуд" на посаді "арматурник другого розряду".
Суд зазначає, що Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, посада "арматурника" не передбачалась.
В зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 23.03.1988 по 28.11.1990 на посаді "арматурника другого розряду" в проектно-будівельному об'єднаному тресті "Івано-Франківськбуд" не підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" оскільки відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 посада "арматурника" не віднесена до посад з важкими умовами праці, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, суд звертає увагу на те, що питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду.
При цьому, суд не обраховує дійсний пільговий стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах, адже це відноситься до компетенції відповідача.
За вказаних обставин, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням наведених вище висновків суду, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, слід задовольнити частково, а саме: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи позивача з 28.11.1990 по 13.05.2004 включно на посаді "електрозварника ручного зварювання" в Закритому акціонерному товаристві "Прикарпатжитлобуд" і повторно розглянути заяву від 10.09.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з врахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Щодо здійснення розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.
Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 420,40 грн., що пропорційно становить 50 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору, згідно з квитанцією 0.0.1644185201.1 від 11.03.2020 (а.с.1).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 28.11.1990 по 13.05.2004 в проектно-будівельному обєднанні тресту "Івано-Франківськбуд", закритому акціонерному товаристві "Прикарпатжитлобуд", та повторно розглянути заяву від 10.09.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з врахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Микитин Н.М.