09 червня 2020 року Справа № 280/4526/19
м. Запоріжжя
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача та представника відповідача про виклик свідків у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , 24 окремий штурмовий батальйон, про скасування наказів, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення,
16 вересня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), 24-го окремого штурмового батальйону (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд: визнати протиправною діяльністю командування військової частини НОМЕР_1 і 24 окремого штурмового батальйону та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.08.2019 року № 231 та командира 24 окремого штурмового батальйону (по особовому складу) від 15.08.2019 року №157-РС і визнати їх незаконними в частині звільнення солдата ОСОБА_1 , водія 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти у запас за підпунктом “д” (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”; поновити солдата ОСОБА_1 на військовій службі на посаді водія З штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 ; зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за вимушений прогул починаючи з 16 серпня 2019 року по день поновлення на військовій службі.
22 квітня 2020 року від представника відповідача та 13 травня 2020 від позивача надійшли клопотання про виклик свідків, в яких як сам позивач так і представник відповідача просять суд викликати для допиту, в якості свідків одних і тих же осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача вказав на те, що зазначені особи можуть підтвердити в суді обставини наданих ними раніше письмових пояснень під час службового розслідування відносно позивача. Позивач в обґрунтуванні виклику в якості свідків саме цих осіб, зазначив, що їх пояснення які відбирались відповідачем датовані 10.04.2020 тоді, як позивача було звільнено 15.08.2019, а тому є доцільним заслухати зазначених осіб.
09 червня 2020 в підготовче засідання представники сторін не з'явились, були належним чином повідомлені про дату та час наступного судового засідання, оскільки були присутні на попередньому підготовчому засіданні 13.05.2020, причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши подані заяви, дійшов висновку, що подана заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.65 КАС України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Згідно ч.1 ст.91 КАС України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Частиною 2 статті 92 КАС України, у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Так, під час з'ясування в підготовчому засіданні, які саме обставини по справі, що послужили винесенню оскаржуваних наказів та в подальшому звільненню позивача можуть повідомити суду зазначені в якості свідків особи, сторонами, на переконання суду, належним чином не обґрунтовані. Також не обґрунтовано що саме можуть підтвердити чи спростовувати зазначені особи, з урахуванням предмету розгляду даної адміністративної справи.
Також, суд вважає звернути увагу на те, що зазначені особи, яких і представник відповідача і позивач просить викликати в якості свідків є зацікавленими у розгляді справи, оскільки вони разом служили з позивачем і водночас продовжують перебувати на службі а отже в безпосередньому підпорядкуванню до відповідача, а тому їхні пояснення не можуть бути об'єктивними з огляду на ці обставини.
У зв'язку з чим суд не вбачає підстав для заслуховування усних пояснень таких осіб.
Крім того, суд звертає увагу на специфіку адміністративного судочинства України, яка закріплена у частині 2 статті 77 КАС України, відповідно до якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, саме відповідач повинен довести суду правомірність власної поведінки та спростувати доводи покладені в основу адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подані представником відповідача та позивачем заяви про виклик свідків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотань позивача та представника відповідача про виклик свідків - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В.Новікова