Справа № 192/525/20
Провадження № 2-а/192/72/20
11 червня 2020 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Щербини Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гаркуши І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження), адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Запорізького відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Скоріка Сергія Володимировича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №066155 від 26 березня 2020 року, прийняту інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Запорізького відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління поліції в Запорізькій області старшим сержантом поліції Скорік Сергієм Володимировичем відносно позивача про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1321 КУпАП.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 26 березня 2020 року на автомобілі «МАN TGX 18.440», номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом « НОМЕР_2 975310», номерний знак НОМЕР_3 , він здійснював перевезення вантажу - великогабаритного культиватору.
26 березня 2020 року на автошляху Широке - Мар'ївка він був зупинений інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Запорізького відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління поліції в Запорізькій області старшим сержантом поліції Скорік С.В., який склав оскаржувану постанову.
Позивач зазначає, що працівником поліції не було проведено відповідних замірів габаритів, тому в матеріалах справи відсутні докази про перевищення спірним транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів. Інспектор у постанові не вказав фактичні габарити ТЗ з вантажем та повинен був перевірити наявність перевищення ТЗ з вантажем нормативно встановлених габаритів шляхом здійснення вимірювання дотримуючись чинного законодавства, а саме: з використанням належного, сертифікованого приладу для вимірювання у спеціальному пересувному чи стаціонарному пункті та зафіксувати результат в постанові.
Враховуючи, що дана справа є незначної складності, суддею при відкритті провадження у справі, у відповідність до ч. 2 ст. 12, ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На виконання ухвали суду від 09 квітня 2020 року про відкриття провадження, відповідач відзив на позов суду не надали, а тому суд ухвалив здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами.
Ознайомившись з позовною заявою, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №066155 від 26 березня 2020 року накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1321 КУпАП за наступних обставин.
26 березня 2020 року о 00 годині 49 хвилин на автошляху Широке-Долинське-Мар'ївка водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «МАN TGX», номерний знак НОМЕР_1 , перевозив великогабаритний вантаж - культиватор, з порушенням норм та стандартів, а саме: без узгодженого маршруту руху, чим порушив п.п.____ (так у постанові), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 1321 КУпАП (а.с.5).
Як з'ясовано з позову, позивач вказує на безпідставність накладення на нього адміністративного стягнення та вважає постанову, складену відповідачем - незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає матеріалам справи.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132? КУпАП (порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами) відповідачем суду не надано.
В оскаржуваній постанові відповідач - інспектор Скорік С.В. не зазначив, який з підпунктів якого пункту ПДР України було порушено позивачем під час перевезення великогабаритного вантажу.
Крім того, стаття 132? КУпАП має дві частини, а згідно примітки до цієї статті дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Суб'єктом правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті, є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб'єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
У зв'язку з тим, що оскаржувана постанова не містить посилання на частину ст. 132? КУпАП за якою відповідачем кваліфіковані дії позивача, як порушення, то суд позбавлений можливості прийти до висновку про те, чи є позивач взагалі суб'єктом вчиненого правопорушення, оскільки не відомо яку саме частину статті 132? КУпАП він порушив.
Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суддею під час відкриття провадження по справі було запропоновано відповідачу надати відзив на позов, проте своїм правом на подання відзиву та доказів, які спростовують вимоги позивача відповідач не скористався, а ухвалу суду отримав 16 квітня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.14).
Також було витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 132? КУпАП (а.с. 10). Але ухвала суду в цій частині не була виконана і матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності на адресу суду направлені не були.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача про протиправність постанови відповідача, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню і постанова відповідача підлягає скасуванню.
Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно положень п. 3 ч. 3 ст. 286 цього Кодексу, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, одночасно з ухваленням рішення, слід також закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України вважає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 9, 77, 246, 262, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Запорізького відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Скоріка Сергія Володимировича (69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 12Б), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №066155 від 26 березня 2020 року, прийняту інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Запорізького відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління поліції в Запорізькій області старшим сержантом поліції Скорік Сергієм Володимировичем відносно позивача про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 1321 КУпАП - скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 1321 КУпАП згідно постанови ДПО18 №066155 від 26 березня 2020 року - закрити.
Стягнути з Головного Управління поліції в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 11 червня 2020 року.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина