Справа № 192/705/20
Провадження № 1-кс/192/161/20
11 червня 2020 року слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Солонянського відділу Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12020040570000235 від 30 квітня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Дніпропетровськ, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштований, має середню спеціальну освіту, не одружений, громадянин України, військовозобов'язаний, раніше судимий 08 жовтня 2019 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст. 185, ст. 75, ст. 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 , слідчого - ОСОБА_2 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7 ,
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та ч. 1 ст. 357 КК України - викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засудженим 08 жовтня 2019 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ст. 75, ст. 76 України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, на шлях виправлення не став, та в період іспитового строку вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України за наступних обставин.
05 серпня 2019 року приблизно о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_4 перебував біля магазину «Продукти» ФОП ОСОБА_8 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де побачив біля стіни будівлі вказаного магазину велосипед червоного кольору марки «Україна» та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення майна, а саме велосипеда. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 05 серпня 2019 року приблизно о 12 годині 15 хвилин, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав велосипед марки «Україна», ринкова вартість якого, відповідно до висновку товарознавчої експертизи №2133-20 від 21 травня 2020 року, складає 2278 гривень 00 копійок, який належить потерпілому ОСОБА_9 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 2278 гривень 00 копійок.
Крім того, 27 квітня 2020 приблизно о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_4 перебував у приміщенні кухонної кімнати житлового будинку на території домоволодіння АДРЕСА_3 , де разом з ОСОБА_10 та власником будинку - ОСОБА_11 розпивали спиртні напої. Під час вживання алкогольних напоїв ОСОБА_4 побачив, як ОСОБА_9 поклав належну йому банківську картку у внутрішню кишеню піджаку, який висів на вішалці в приміщенні кухонної кімнати вказаного будинку та в цей час у ОСОБА_4 раптово виник умисел на викрадення даної банківської картки з корисливих мотивів, а саме подальшого заволодіння грошовими коштами, які знаходились на рахунку даної банківської картки. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення банківської картки з корисливих мотивів, ОСОБА_4 27 квітня 2020 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, скориставшись тим, що ОСОБА_9 відволікся, діючи таємно, тобто усвідомлюючи що за його діями не спостерігає ОСОБА_9 та інші особи, які б усвідомлювали злочинний характер його дій, діючи умисно, незаконно, з корисливих мотивів, маючи на меті викрадення грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку, доступ до якого забезпечується банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , держателем якої є ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що вказана картка знаходиться у внутрішній кишені піджаку, шляхом вільного доступу, підійшов до піджаку та діючи таємно, умисно, з корисливою метою, з внутрішньої кишені піджаку, викрав вказану банківську картку, на якій перебували грошові кошти в сумі 5184 гривень 71 копійка, і яка згідно зі ст.1 Закону України «Про інформацію» №2657-ХІІ від 2 жовтня 1992 року, п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-ІІІ від 5 квітня 2001 року, ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» №2121-ІІІ від 7 грудня 2000 року, «Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління НБ України від 5 листопада 2014 року №705, є офіційним документом.
Після чого, 27 квітня 2020 року в період часу з 16 години 53 хвилин по 16 годину 57 хвилин, ОСОБА_4 , діючи на досягнення свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення грошових коштів, що знаходились на банківському рахунку, доступ до якого забезпечується за допомогою викраденої ним раніше у ОСОБА_9 картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , заздалегідь знаючи PIN-код вищевказаної картки, який був зазначений на футлярі картки, діючи умисно, повторно, таємно, тобто усвідомлюючи що потерпілий, чи особи які б усвідомлювали протиправний характер його дій за ним не спостерігають, розрахувався безготівковим способом, за допомогою вказаної картки, держателем якої є ОСОБА_9 в приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП ОСОБА_8 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за придбані товари, а саме: 27 квітня 2020 року о 16 годині 53 годині на суму 342 гривні 00 копійок, 27 квітня 2020 року о 16 годині 55 хвилин на суму 223 гривні 00 копійок, 27 квітня 2020 року о 16 годині 57 годині на суму 30 грн. 00 копійок, тобто заволодів грошовими коштами в сумі 595 гривень 00 копійок, які належать ОСОБА_9 .
Продовжуючи діяти на досягнення свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення грошових коштів, що знаходились на банківському рахунку, доступ до якого забезпечується за допомогою викраденої ним раніше у ОСОБА_9 картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , заздалегідь знаючи PIN-код вищевказаної картки, який був зазначений на футлярі картки, ОСОБА_4 направився до банкомату, розташованого в ТЦ «Поляна» за адресою: вул. Гагаріна, буд.№17, смт Солоне, Солонянський район, Дніпропетровська область, де діючи умисно, повторно, таємно, тобто усвідомлюючи що потерпілий, чи особи які б усвідомлювали протиправний характер його дій за ним не спостерігають, скориставшись карткою потерпілого ОСОБА_9 , за допомогою банкомату, з банківського рахунку ОСОБА_9 приблизно о 19 годині 00 хвилин 27 квітня 2020 року зняв грошові кошти у сумі 4500 гривень 00 копійок, тобто заволодів грошовими коштами в сумі 4500 гривень 00 копійок, які належать ОСОБА_9 .
Продовжуючи діяти на досягнення свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення грошових коштів, що знаходились на банківському рахунку, доступ до якого забезпечується за допомогою викраденої ним раніше у ОСОБА_9 картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , 29 квітня 2020 року о 09 годи ні 40 хвилин, ОСОБА_4 , заздалегідь знаючи PIN-код вищевказаної картки, який був зазначений на футлярі картки, діючи умисно, повторно, таємно, тобто усвідомлюючи що потерпілий, чи особи які б усвідомлювали протиправний характер його дій за ним не спостерігають, розрахувався безготівковим способом, за допомогою вказаної картки, держателем якої є ОСОБА_9 в приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП ОСОБА_8 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за придбані товари, а саме: 29 квітня 2020 року о 09 годині 40 хвилин на суму 80 гривень 00 копійок, тобто заволодів грошовими коштами в сумі 80 гривень 00 копійок, які належать ОСОБА_9 .
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 5175 гривень 00 копійок.
28 травня 2020 року постановою процесуального керівника матеріали кримінальних проваджень №12020040570000235 за ч. 2 ст. 185 КК України, №12020040570000242 за ч. 2 ст. 185 КК України, №12020040570000290 за ч. 1 ст. 357 КК України об'єднані в одне кримінальне провадження під єдиним №12020040570000235.
28 травня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисних злочинів та вважають, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив три епізоди злочинів в період іспитового строку та усвідомлює, що у разі визнання його винним, може понести покарання у виді позбавлення волі від 2 до 5 років, що в свою чергу спонукатиме останнього, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини, покинути своє місце проживання з метою переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого по даному кримінальному провадженню, так як ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_9 та свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 є односельцями та ОСОБА_4 достовірно відоме місце їх проживання. Тому існує ризик впливу ОСОБА_4 на вказаних осіб з метою зміни ними своїх показів в суді з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як не має постійного офіційного джерела доходів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних корисливих злочинів, знову вчинив злочин в період іспитвого строку, що свідчить про сталу злочинну поведінку ОСОБА_4 та небажання ставати на шлях виправлення.
При цьому слідчий посилається на те, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував свою причетність до злочинів, у вчиненні яких він підозрюється. Пояснив, що велосипед марки «Україна», зеленого кольору дійсно належав потерпілому ОСОБА_9 , з яким він знайомий та часто спілкується. Влітку 2019 року він ( ОСОБА_4 ) перебував в гостях у потерпілого, вони вживали спритні напої, після чого ОСОБА_9 дозволив поїхати додому на його велосипеді. Оскільки ОСОБА_4 був п'яним, то не пам'ятає де він залишив велосипед, а на наступний день до нього прийшов ОСОБА_15 , який запропонував розібрати велосипед та продати його, на що ОСОБА_4 повідомив, що велосипед не його, а ОСОБА_9 . Проте велосипед був проданий ОСОБА_15 на базарі в м. Дніпро.
Аналогічні показання щодо епізоду про викрадення велосипеду надала також допитана в якості свідка ОСОБА_18 , яка пояснила суду, що вона особисто з ОСОБА_15 їздила до м. Дніпро продавати велосипед. Також пояснила, що велосипед був зеленого кольору, а не червоного.
Допитаний потерпілий ОСОБА_9 пояснив суду, що мав велосипед червоного кольору марки «Україна», на якому влітку 2019 року поїхав до магазину, та залишив його біля магазину. Після того, як повернувся з покупками, то велосипеда вже не було. Також пояснив, що знає ОСОБА_4 приблизно один рік, має не добрі з ним відносини, та ніколи не дозволяв йому користуватися його велосипедом.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 пояснив суду, що знайомий з підозрюваним давно, має неприязні стосунки через те, що останній розбив його машину, а наприкінці літа 2019 року купив за 100 гривень у нього велосипед «Україна» червоного кольору, який згодом продав по частинам.
Також ОСОБА_4 заперечував свою причетність до крадіжки грошей та банківської карти пояснивши, що дійсно був 27 квітня 2020 року разом з ОСОБА_10 в гостях у ОСОБА_19 , випивали спритні напої, а потім сам ОСОБА_9 дав йому карту з пін-кодом та погодився на пропозицію купити спиртне, що і зробив ОСОБА_20 в магазині. Потім він разом з ОСОБА_10 , яка взяла у нього банківську карту, поїхали до смт Солоне, а потім в с. Братське. Особисто він з машини не виходив та не знімав гроші в банкоматі.
Свідок ОСОБА_18 пояснила, що гроші в банкоматі знімала вона, як і здійснювала покупку 29 квітня 2020 року в магазині.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 просив відмовити задоволенні клопотання у зв'язку з тим, що підозра є необґрунтованою, ризики недоведеними, а також в клопотанні не обґрунтовано можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вислухавши свідків та потерпілого, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР за №12020040570000235 від 30 квітня 2020 року, відсутня.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Фокс, Кембелл і Хартлі проти Об'єднаного Королівства" від 30 серпня 1990 року, наявність "обґрунтованої підозри" передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.
Так, слідчим суддею встановлено, що факти або відомості, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що ОСОБА_4 міг вчинити злочин - крадіжку велосипеда - відсутні, оскільки показання підозрюваного, свідка ОСОБА_21 та свідка ОСОБА_22 є суперечливими. Також слідчий суддя враховує те, що свідок ОСОБА_23 має неприязні відносини з підозрюваним у зв'язку з тим, що останній розбив його машину. Відомості про те, хто саме продавав велосипед, його колір, кому він був проданий, та хто надав згоду на те, щоб велосипед продали - органами досудового розслідування не перевірені.
Також слідчий суддя вважає, що відсутня обґрунтована підозра і у вчиненні ОСОБА_4 крадіжки грошових коштів з банківської карти, оскільки як пояснив ОСОБА_9 , то банківську карту у нього в найближчий час не викрадали, а викрали в минулому році. Хто це зробив - не пояснив. Також пояснив, що ОСОБА_4 взагалі не приходив до нього в квітні 2020 року та він не розпивав з ним та з ОСОБА_10 спиртні напої. Згідно копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30 квітня 2020 року (а.с.16), заяву прийнято від ОСОБА_24 , а не ОСОБА_9 .
Слідчим суддею враховано також те, що свідок ОСОБА_18 пояснила, що це особисто вона знімала кошти з банківської карти, а не ОСОБА_4 , а також розрахувалась в магазині 29 квітня 2020 року. Проте органами досудового розслідування не перевірено показання свідків, потерпілого, не з'ясовано у потерпілого чи надав він добровільну згоду на користування його карткою будь-яким особам, не вчинено дій для забезпечення заходів кримінального провадження, передбачених главами 10-17 Розділу ІІ КПК України в частині з'ясування обставин щодо зняття грошових коштів з банківської карти, щодо руху коштів по рахунку, який відкритий на ім'я потерпілого.
Під час розгляду клопотання з'ясовано, що органи досудового розслідування не в повному обсязі виконали дії для можливості повідомлення про підозру ОСОБА_4 за обставин, які були з'ясовані під час розгляду клопотання з урахуванням показань свідків та потерпілого.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання було встановлено, що прокурором не доведено існування як обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих злочинів, так і існування ризиків щодо можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний хоча і не має офіційного місця роботи, родини, проте жодного разу не пропустив судові засідання, вчасно з'являвся на виклики слідчого.
Також слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено існування ризику щодо можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 хоча і підозрюється у вчиненні умисних злочинів середньої тяжкості, які він вчинив період іспитового строку за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року, проте така підозра, на думку слідчого судді, на даний час не є обґрунтованою.
Доказів щодо можливості незаконно впливати на потерпілого, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, суду надано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку з тим, що під час розгляду клопотання з'ясувалася наявність сумнівів та суперечностей щодо обґрунтованості підозри, а також у зв'язку з не доведенням існування ризиків та не доведеністю застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя вважає, що правові підстави для задоволення клопотання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-183, 184, 194, 196-197,205,314-316 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Солонянського відділу Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12020040570000235 від 30 квітня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали суду складений 12 червня 2020 року.
Головуючий: слідчий суддя: ОСОБА_1