Справа № 206/1851/20
Провадження № 3/206/921/20
11 червня 2020 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Грицаюк Н.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
20.04.2020 року о 13-00 год. в м. Дніпрі по вул. Базова 2а/1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mersedes, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином сповіщеним про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення шляхом направлення судової повістки, до суду не з'явився. Крім того, про обізнаність ОСОБА_1 із часом та місцем розгляду справи свідчить те, що на момент ознайомлення його захисником-адвокатом Чорнатою Д.Г. 18.05.2020 року з матеріалами справи вже була визначена дата судового засідання, призначеного на 11.06.2020 року о 10-00 год. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв. Наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Тому, на підставі ч.2 ст.268 КУпАП, враховуючи, що дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, вважаю за можливе розглядати справу в його відсутності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року №14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Так, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №152434 від 20.04.2020 року, в якому розкрито повністю об'єктивну сторону правопорушення, його суть, зафіксовано відмову порушника від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, які підписалися в даному протоколі. Жодних зауважень до протоколу не зазначено.
-рапортом працівника поліції,
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря-нарколога.
Таким чином, з урахуванням викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь вини, прихожу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і вважаю за необхідне з метою виправлення водія і недопущення в подальшому подібних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, так як вчинене ним правопорушення є одним з найнебезпечніших і найважчих правопорушень з адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, оскільки транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним в стані алкогольного сп'яніння є небезпечним як для самої особи - водія, так і для інших учасників дорожнього руху, підвергнути останнього адміністративному стягненню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Також, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи результат розгляду даної справи, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420,40 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.М. Грицаюк