Справа № 314/1123/20
Провадження № 3/314/477/2020
04.06.2020 року м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
встановив:
в провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 621823, складений 02.02.2020 року, стосовно ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 01.02.2020 року о 23 годин 30 хвилин, ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,влаштував сварку у відношенні свого батька ОСОБА_2 , під час якої висловлювався на його адресу нецензурною лайкою, завдав фізичного болю, чим вчинив насильство в сім'ї.
ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, надав заяву в якій просить закрити провадження у справі у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності на момент розгляду справи.
Так, згідно зп. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
При цьому, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, формулювання абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне право рушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Судом прийнято до уваги, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття провадження в справі свідчить про порушення права людини і основоположних свобод. За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визнання вини.
Наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Отже, виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності, що дає підстави стверджувати про відсутність у суду необхідності встановлювати в резолютивній частині постанови вину.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства»). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Так, з матеріалів справи вбачається, що подія правопорушення мала місце 01.02.2020 року, а тому на момент розгляду справи (04.06.2020 р.) сплинув передбачений ч.2 ст.38 КУпАП трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі вкладеного, керуючись ст.ст. 38, ч. 2 ст. 173-2, п.7 ст. 247, ст. ст. 283, 284КУпАП, суд, -
постановив:
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи, строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя В.О. Кіяшко
04.06.2020